сторія вятских міст сягає в далеке минуле. За «Повісті про країну Вятської» першими містами, заснованими на Вятської землі російськими переселенцями, були Нікуліцин, Котельнич і Вятка.
У загальноросійських літописах р Вятка вперше згадуючи-ється під 1374 р як вже існуючий. Він став найбільшим містом Вятської землі. Спочатку місто розташовувався на так званому «Балясковом поле», де зараз починається вулиця Мос-ковського. Дерев'яні будинки стояли задніми стінами до рову, утворюючи таким чином стіну. Згодом з'явилася справжня деревян-ва стіна, кілька церков і за межами Кремля ринок - «торг». Добре помітних вулиць і площ не було, будинки, розташовувалися в безладді. Біля будинків знаходилися городи. Населення міста з часом збільшується. У ХVI ст. воно становило вже близько 2500 че-ловек. Кремль був оточений двома дерев'яними стінами з 8 вежами і 4 воротами. У Кремлі знаходилося 8 церков і близько 60 будинків. Ще 6 церков і кілька десятків будинків розташовувалося в посаді, ок-ружа Кремль. Сам посад був обгороджений острогом - стіною з вкопаних в землю вертикально колод.
Іншим старовинним містом Вятської землі був Котельнич. У «Повісті про країну Вятської» розповідається, що 1181 новгородські ушкуйники захопили марійський містечко Кокшаров, залишилися в ньому жити і назвали його Котельнича. У загальноросійських літописах це місто вперше згадується в 1459 р давнину місто займало вузький мис між річкою В'яткою і Котлянкой. З двох сторін його захищали глибокі яри, з одного боку високий берег річки, а з заходу був проритий рів. Крім того, Котельнич мав дерев'яні стіни з вежами. У укріпленої частини міста знаходилися церковні та адміністративні будівлі. Тут же рас-покладалися будинки знаті. Близько укріпленої частини стояв посад, де жили торговці і ремісники. До кінця ХVI ст. в котельнич насчі-Тива 71 двір і близько 430 жителів. В середині ХVII ст. в місті проживало вже близько 940 жителів.
Місто Орлов вперше згадується в 1459 р Назва го-роду, ймовірно, дали ті його мешканці, які переселилися сюди з г.Орловца Двинской землі. Можливо, що назва означає «ост-рий мис», підкреслюючи особливості його розташування. Дійсно відс-но, місто займало місце, утворить за формою трикутник. З одного боку його захищав стрімкий берег річки, а з інших сторін рови з водою. З самого початку Орлов був невеликою фортецею. Повітовим містом він став в 1797 р
Місто Слобідської вперше згадується 1505 р Населе-ня міста становили переселенці з різних російських земель. Жи-ки спочатку мали привілеї - не платили податків вели-кому князю. Саме від слова «слобода», тобто місця, яке не платило податків і пішла назва міста. За чисельністю населення і економічного розвитку Слобідської незабаром став другим містом Вятської землі.
Місто Єлабуга за переказами був заснований Іваном Гроз-ним після взяття р Казані. Повертаючись назад, цар захворів і, зупинившись, при гирлі річки Тойми заклав Покровську церкву. Цар пожертвував церкви ікону Трьох Святителів, від чого село, ко-лось тут виникло, стало називатися Трёхсвятское. Сталося це в 1552 р Для захисту від башкирів і татар була побудована дере-вянная фортеця, оточена дерев'яним валом з п'ятьма вежами. У 1621 р в селі налічувалося вже 104 двору. Згодом село пре-брехати в місто, отримавши назву від імені найближчого озера. Єлабуга стала одним з російських міст-фортець, які зміцнили просування російських по новим землям.
Місто Малмиж спочатку був резиденцією марійських князів, зокрема князя Болтуша, данника Тохтамиша. У 1553 р сю-да прибув з Москви загін Данила Ардашева. Військо Болтуша було розбите, а сам марійський князь загинув. Малмиж став російської фортецею, де знаходився загін в 40 стрільців. Місцеві жителі-марійці і татари не змирилися з поразкою і весь час нападали на Малмиж. Щоб посилити свій загін, стрільці стали приймати на службу всіх росіян, які до них приходили, зокрема злочинців і втікачів. У 1580 р місто був обнесений високими стінами. Пізніше співаючи-вився посад, оточений дерев'яною стіною. У ХVI ст. до укріплень міста додався вал. В середині ХVII ст. в місті проживало 342 людини. Сама назва міста перекладається з марійського як «місце відпочинку».
Місто Уржум вперше згадується в 1554 р Спочатку Уржум був марійським племінним містечком. Назва його перекладається як «лісова річка». Після приходу російських він перетворився на фортецю. Першим Уржумського воєводою був В. П. Головін. У фортеці по-стійно перебував військовий загін. У 1647 р в м Уржуме була збудую-ена нова дерев'яна фортеця, обнесена валом з ровом. Навколо фортеці розташовувався посад. В середині ХVII ст. в г.Уржуме проживало близько 650 чоловік.
Кайгородов був заснований братами Яковом та Григорієм Строгановими по царській грамоті 1558 Місто проведення повинен був бути фортецею, що захищає від набігів вотяков соляні промисли. Так як Кайгородов знаходився на шляху до Сибіру, то він грав дуже важ-ву роль. Багато його жителі брали участь у поході Єрмака 1581 р місті відбувався обмін вятских товарів на сибірську хутро. Але 1581 р на місто напав Вогульського князь Кіхек і розгромив його. Після набігу вогулов місто обнесли острогом з вежами. У місті була ратуша, жив воєвода. Сприяло розвитку міста і те, що через нього проходив шлях на північ, в Архангельськ. Тут собира-лись мита з товарів. Але в ХVIII ст. з'явилися нові дороги і то-вари пішли, минаючи Кайгородов. Місто прийшов в запустіння. Кількість його жителів зменшилася, і в 1854 р Кай був перетворений в село.
Місто Яранск теж спочатку був фортецею, яка була побудована для захисту завойованих у Казанського ханства зе-мель. Місто розташувався на високому пагорбі у р. ЯРАН. Він був оточений подвійними дубовими стінами, засипаними всередині землею. Усередині міста містилася церква, з'їжджаючи хата, двір воєводи і житлові будинки солдат і рядових городян. Заснований місто було в 1584 р На початку ХVII ст. біля фортеці з'явилася стрілецька слобода, де проживав гарнізон і посад, заселений ремісниками і торгів-цями. За переписом 1646 року в Яранському проживав 71 чоловік.
Нолинск став містом тільки в 1780 р а спочатку був цвинтарем. Заснований Нолинск був селянами Вятського Успенс-кого монастиря на березі річки ВОІ 1612 р Недалеко протікала річка Нола, назва якої означало «пересихає». У 1668 р коли в цвинтарі був побудований Нікольський собор, цвинтар став на-викликають селом Нікольським. Але самі жителі називали його Нулі. У 1764 р село стало власністю держави, а в 1780 р було пе-реіменовано в Нолинск, ставши центром повіту. В цей час в Нолинск налічувалося 113 будинків, церква, два винокурних заводу.
Місто-фортеця Царевосанчурск був заснований в 1584 р воїнами князя Григорія Йосиповича Засекіна. Назва «Санчур» в перекладі з чуваської означає «твій слуга», тому що місцевий марійський князь був слугою правителя Волзької Болгарії. З ча-іменем слово дещо змінилося. Землі навколо Санчурска цар віддав поміщикам, які переселяли сюди селян з різних земель Росії.
Місто Глазов вперше згадується в ХVII ст. У цей вре-ма удмурти, які проживають в Хлиновск і Слобідському повітах, спаса-Ясь від податків і влади, стали переселятися в більш глухі по-стічні райони Вятської землі. У період між +1662 і 1678 рр. за р. Очіпку з'являється село Глазова. Офіційною датою її заснування вважається 1678 Першими її жителями були кресть-яне сусіднього лагодження Червона Слудка. Спочатку в Глазове було 12 дворів, а проживало близько 135 чоловік. Назва походить від цілющого джерела, який знаходився в самому Глазове. Удмурти назвали його «ошмес син» - «очей джерела», а саму де-ревнує Сінгурт - «Око-село». Російські переселенці перевели назву як Глазов. За іншою версією назва походить від прізвища засновника селища. Перші російські люди прийшли сюди в середині ХVIII ст. Це були місіонери. У 1748 р в Глазове була побудована церква і село стала селом, в якому знаходилося 48 дворів.
Згадка про р Сарапул вперше зустрічається в 1596 р Тоді ще це було невелике с. Вознесенське, в якому про-жива російське населення. Згодом село росло, тому що стояло біля дороги, що веде з Петербурга до Сибіру. У 1730 р в селі пост-роілі дерев'яну фортецю з вежами. За фортечними стінами розташовувалася церква, будинок управителя, хати стрільців. Фортеця назвали Сарапулов, що в перекладі з чуваської означає «жёл-тая риба», тобто стерлядь. Цю рибу у великій кількості ловили в цих місцях. У 1780 р село стало містом, який був обнесений валом і ровом.
Багато що змінилося з того далекого минулого, але до сих пір зберігають вятские міста пам'ять про свою славну історію.
1. Назвіть перші міста, на Вятської землі.
2. Які з вятских міст були спочатку кре-пости?
3. Поясніть назви вятских міст.
4. Яку роль зіграли міста в вятской історії?