Самбо (абревіатура "самозахист без зброї") - вид спортивної боротьби, в основі якого лежить комплекс найбільш ефективних прийомів, що застосовуються в національних видах боротьби. Самбо виник в СРСР в 30-і рр XX ст. В самбо при боротьбі в стійці вирішуються підніжки, підсічки, обвивши, кидки через груди і через спину, захоплення ніг руками; при боротьбі лежачи - утримання противника на спині і больові прийоми на суглоби рук і ніг. Поєдинок триває 6-8 хвилин без перерви. Змагання проводяться на круглому килимі діаметром 9 м.
Для занять самбо використовується наступна форма:
- куртки-самбо, труси, борцовки (також дозволяється виступати без взуття);
- бандаж / раковина, рукавички для бойового самбо, капа, щитки (для юнаків) - обов'язкові;
- шолом (без забрала і з відкритим підборіддям), бинтування рук - проводиться за бажанням.
Становлення самбо пов'язано з іменами спортсменів-тренерів В.С. Спиридонова, А.А. Харлампиева, І.В. Васильєва, В.Ф. Маслова, Е.М. Чумакова, В.М. Андрєєва, Х.И. Нініашвілі.
У 1938 р самбо було включено в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію, створена Всесоюзна федерація самбо.
У 1939 р проведено перше особисте першість СРСР з самбо, в 1949 р - перший командний чемпіонат країни, з тих пір всесоюзні змагання проводяться щорічно.
У 1966 р Міжнародна любительська федерація боротьби (ФІЛА) визнала самбо міжнародним видом спорту і організувала в своєму складі самостійну комісію самбо.
У 50-70-і рр. XX ст. національні федерації самбо були створені в МНР, НРБ, СФРЮ, Великобританії, Ірані, Іспанії, Італії, США, Японії та ряді інших країн.
У 1967 р в Ризі відбувся перший міжнародний турнір самбістів, в 1972 р там же - перший офіційний чемпіонат Європи і в Тегерані перший чемпіонат світу (брали участь борці з 11 країн).
Чемпіонами світу стали Г.В. Георгадзе, А.І. Шор, М.М. Юнак, Д.Л. Рудман, А.С. Федоров, Ч.І. Езерскас, Л.К. Тедіашвілі, Н.С. Данилов, В.І. Кліводенко. Радянські самбісти завоювали командну першість і на чемпіонатах світу в 1974 (Улан-Батор) і в 1975 р (Мінськ). Найбільших успіхів із зарубіжних спортсменів добивалися борці МНР - серед чемпіонів світу - чаранго, Г. Бацух, Х. Баян-мункх, Ш. Панцаг.
Поряд зі спортивним існує так званий бойовий розділ самбо - самозахист від нападу неозброєного і збройного супротивника і дії у відповідь (прийоми обеззброєння, затримання, зв'язування, супроводу та ін.).
У програму Олімпійських ігор самбо включено з 1980 р .; чемпіонати Європи проводяться з 1972 р світу з 1973 р
У 1920-х рр. в спортивному товаристві "Динамо", що об'єднав спортсменів-чекістів, прикордонників і міліціонерів, під керівництвом В.А. Спиридонова (1883-1943) почала працювати секція з вивчення прийомів самозашіти. У 1927, 1928, 1933 рр. вийшли в світ три книги Спірідонова з грифом "для службового користування", в яких він виклав основні принципи створеної ним системи самозахисту.
В.А. Спиридонов прискіпливо відбирав з національних бойових мистецтв найнадійніші і прості прийоми, на які можна було б покластися в будь-якій ситуації. Під керівництвом В.А. Спиридонова відкрилися секції самозахисту в Ленінграді, Ростові-на-Дону, Свердловську, на Україні, в Сибіру, Закавказзі.
Внесок у створення самбо вніс також В.С. Ощепков (1892-1937), який проаналізував всі існуючі тоді міжнародне спортивне єдиноборство, китайське ушу і цілий ряд національних видів боротьби з точки зору застосування їх техніки в бойовій сутичці. Він організовував змагань з учнями Спиридонова, а також представниками ряду національних видів боротьби. Ідеї та розробки В.С. Ощепкова послужили основою спортивного розділу системи самбо.
У 1946 р "боротьба вільного стилю" отримала свою сучасну офіційну назву - "самбо". Сформувалося поняття про самбо, як про систему, що об'єднує боротьбу самбо (спортивний розділ) і самозахист без зброї самбо (бойовий розділ, призначений для вирішення бойових завдань).
У 1972 р в Ризі пройшов перший чемпіонат Європи з самбо. У змаганнях взяли участь спортсмени Болгарії, Великобританії, Іспанії, СРСР, Югославії, Ірану, Монголії, Японії.
Перший чемпіонат світу з самбо відбувся в 1973 р на стадіоні Фарах в Тегерані. У змаганнях брали участь спортсмени з Болгарії, Великобританії, Іспанії, Італії, Югославії, СРСР, США, Ірану, Монголії, Південної Кореї і Японії.
Першими чемпіонами світу стали: Георгадзе Г.В. (СРСР) - 48 кг, Шор А.І. (СРСР) - 52 кг, Юнак М.М. (СРСР) - 57 кг, Таранов Ч. (Монголія) - 62 кг, Рудман Д.Л. (СРСР) - 68 кг, Федоров А.С. (СРСР) - 74 кг, Езерскас Ч.І. (СРСР) - 82 кг, Тедіашвілі Л.К. (СРСР) - 90 кг, Данилов Н.С. (СРСР) - 100 кг, Кліводенко В.І. (СРСР) - понад 100 кг.
З 1982 р в Москві почав проводитися міжнародний турнір з боротьби самбо "Меморіал Анатолія Аркадійовича Харлампиева", що став згодом традиційним.
У 1983 р в Мадриді був проведений перший чемпіонат світу з боротьби самбо серед жінок. У командному заліку перше місце посіли спортсменки з Іспанії