ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ЯК НАУКОВОЇ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Якими методами навчання математики користувалися в давнину, точно невідомо, але є підстави вважати, що методи ці були дог-автоматичними, бездоказовими. Рукописи єгиптян містили такі вказівки: «Роби це так чи роби це, як прийнято. », В древньої Ін-дії:« Дивись, дивіться », Греції:« Що й треба було довести ».
Арифметичні збірники того часу представляють перелік практичних вказівок про те, як виробляються ті чи інші арифметич-ські обчислення.
У Росії ХVІІІ-ХІХ століттях уявлення про методи викладання математики можна отримати по першої російської «Арифметиці» Леонтія Пилиповича Магницького, написаної в 1702 р
Питання змісту, методів навчання дітей дошкільного віку математики і формування уявлень про розміри, заходи вимірювань-ня, часу і просторі, знайшли відображення в педагогічних систе-мах виховання Я. А. Коменського, І. Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, М. Монтессорі, К. Д. Ушинського, Л. Н. Толстого і ін.
Вони прийшли до висновку, що дітей потрібно навчати математики, висказив-ли припущення про методи навчання та виховання в сім'ї, розробили книги і посібники.
Чеський педагог Я. А. Коменський (1592-1670) в керівництві «Мате-ринських школа» в програму з арифметики включив:
- рахунок в межах перших двох десятків (для 4-6 річних дітей);
- визначення більшого і меншого з них;
- знайомство з геометричними фігурами;
- ввів заходи вимірювання (дюйм, п'ядь, крок, фунт).
Іоганн Генріх Песталоцці (1746-1827), швейцарський педагог, пред-лага: 1) вчити дітей рахунку на конкретних предметах; 2) розуміння дей-ствий над числами; 3) вмінню визначати час, широко використовував наочність.
К. Д. Ушинський (1824-1871) пропонував:
1) навчати рахунку окремих предметів і груп;
2) навчати діями додавання і віднімання;
3) формувати розуміння десятка як одиниці рахунку.
Л. Н. Толстой видав в 1872 р «Азбуку», однією з частин якої є-ється «Рахунок», пропонував навчати дітей рахунку вперед і назад в межах сотні.
Ф. Фребель (1782-1852), видатний німецький педагог, теоретик дошкільного виховання, який розробив ідею дитячого садка і основи методики в ньому, ідеї Ф. Фребеля з питань виховання та організації дитячих садів принесли йому ще за життя світову славу.
Розробив ігри та ігрові засоби. На перше місце серед ігрових засобів Фребель виводить повстяний м'ячик різного забарвлення - голу-бій, жовтий, фіолетовий, золотистий. Утримуючи однією рукою такий м'ячик на мотузочці, дитина демонструє різні види і напрямки рухів: вправо, вліво, вгору-вниз, кругові, що коливаються, збагачені-ється словниковий запас дітей.
Педагог ставив питання ознайомлення дітей з геометричними фі-гурамі, величиною, навчання рахунку, вимірам, складання рядів предметів за розміром, вагою. Навчання математики Ф. Фребель пропонував будувати через сенсорну систему.
М. Монтессорі (1870-1952) італійський педагог - через сенсорне виховання розкривала питання ознайомлення дітей з формами, величи-нами, складання рядів предметів за розміром, вагою і т. Д. Вона вважала за необхідне створення спеціальної середовища для розвитку уявлень про число, формі , величинах, а також вивчення письмовій та усній нумера-ції. Для цього вона пропонувала використовувати рахункові ящики, зв'язки колір-них бус, рахунки, монети; числові штанги з табличками чисел, цифри з шорсткою папери, цифри-кружки, башточки. Цей матеріал вводить дітей в математичне пізнання світу. Звідси ясно, чому Монтессорі на-викликають їх «базовими математичними матеріалами». (Рожева веж-ка, коричнева сходи, червоні штанги, блоки з цифрами, вкладиші і т. Д. Опосередковано готують дітей до засвоєння математичних знань - у дітей розвивається математичне мислення - діти виміряти-ють, порівнюють). Дитячий розум одночасно вбирає різноманітний сенсорний і моторний досвід, природно розвиваючи при цьому математичних-ські здібності.
Єлизавета Іванівна Тихеева в своїх книгах «Рахунок в житті малень-ких дітей», «Сучасний дитячий сад» (1920 р) висловлюється проти систематичного навчання дошкільнят. Вона вважає, що до семи років діти повинні самі навчитися рахувати в процесі повсякденного життя і гри. У той же час вона заперечує і проти повної стихійності навчений-ня. В навчання дітей рахунку Е. І. Тихеева включила:
1. Рахунок до 10 (розробила 60 завдань для ігор-занять, на закріплення ко-кількісних і просторових уявлень; визначила обсяг знань, якими повинні оволодіти діти; особливо підкреслювала важ-ність оволодіння дітьми першого десятка).
2. Ознайомлення дітей з цифрами (для цього пропонувалися гри з пар-ними картинками, рахункові ящики).
3. Знайомство дітей зі складанням і відніманням, (через рішення задач - з практичного життя).
4. Знайомство дітей з величиною (більше, менше, вище-нижче, ширше-вже і т. Д).
5. Знайомство дітей з вимірюванням в грі.
6. Знайомство дітей з об'ємом, вимірювання ємності посудини. Для знаком-ства з масою використовувалися ваги.
Е. І. Тихеева була за вільне навчання дітей в грі, в непрінуж-денної обстановці, в повсякденному житті.
Фаїна Миколаївна Блехер - представниця теорії автодідак-тизма.
Основні думки про зміст і методи навчання виклала в книзі «Математика в дитячому садку і нульової групи», що вийшла в 1934 р і стала першим навчальним посібником і програмою з математики в дитячому садку.
Ф. Н. Блехер пропонувала навчати дітей елементам математики з 3-4 років і виділяти поняття «багато» і «один», формувати уявлення про чис-лах 1, 2, 3.
В середньому дошкільному віці вчити визначати кількісні характеристики предметів в межах 10. На основі рахунку порівнювати числа, користуватися порядковим рахунком.
У старшій групі вчити дітей складом чисел, цифр, складати практично числа з менших груп; проводити дії додавання, віднімання; освоїти другий десяток; вирішувати прості завдання.
Навчання пропонувалося вести в іграх, навчаючи рахунку - більше викорис-товувати природний матеріал. В іграх діти засвоюють порівняння предме-тів за розмірами, знайомляться з геометричними фігурами, просторовими напрямками.
Діти повинні брати участь в практичних життєвих ситуаціях. Ме-Тодика навчання рахунку Ф. Н. Блехер відображала ідеї монографічного методу - йти в навчанні від числа до числа. (Вчити рахунком не допустимо, але число дитина повинна знати, схоплювати число очима, а не навчати рахунку), розробила дидактичні ігри, радила більше використовувати природного матеріалу.
Анна Михайлівна Леушина - педагог, який створив методику форми-вання елементарних математичних уявлень у дітей дошкуляє-ного віку. Завдяки її роботам методика отримала теоретичне, наукове і психолого-педагогічне обгрунтування, були розкриті зако-номерний розвитку кількісних уявлень у дітей в умовах цілеспрямованого навчання на заняттях в дитячому саду. А. М. Леушина, розкривши закономірності формування і розвитку у дітей різного віку уявлень про безліч, зокрема і операції рахунки, розробила способи і методи навчання дітей лічильної діяльно-сті в різних вікових групах, що забезпечують спадкоємність між ними.