Перекладацька діяльність з'явилася ще в Стародавній Русі. Незабаром після появи власної писемності, з'явилася і необхідність в перекладі - в першу чергу релігійних текстів: Біблії, Нового Завіту, Псалтиря, молитов. Першими перекладачами в Стародавній Русі були грецькі ченці Кирило і Мефодій, які і створили нашу писемність, наш алфавіт. Після Хрещення Русі перекладацька діяльність почала розвиватися швидкими темпами, і переводилися великі обсяги християнських текстів з грецької та латинської: житія святих, хроніки, притчі. Перекладацьку діяльність тієї пори можна охарактеризувати точністю, буквалізмом. Боячись найменших спотворень і інакотолкованій оригіналу, за якими могли піти звинувачення в єресі, перекладачі перекладали "слово в слово", що часто негативно впливало на стиль і передачу змила тексту, роблячи його важким і малозрозумілим.
У середні століття, під час монгольського ярма, на Русі перекладацька діяльність продовжувала розвиватися. Почали з'являтися переклади і нерелігійних текстів - в першу чергу історичних, літописних.
У наступні 15-16 століття розвивалися торговельні та політичні відносини Русі з іншими країнами, що зумовило і зростаючу потребу в перекладі. У перекладацькій діяльності на Русі 16 століття пов'язаний, перш за все, з ім'ям Максима Грека - вченого перекладача з грецького монастиря. Він перекладав релігійні тексти, виправляв і доповнював переклади своїх попередників, а також записував свої роздуми про процес перекладу - так з'явився перший для Русі працю по переводоведению. Починаючи приблизно з 16 століття перекладачі почали підписувати переклади своїми іменами - до цього вони були безіменними.
У 17 столітті перекладацька діяльність розвивалася, в першу чергу, в бік перекладу нерелігійних матеріалів. Переклади повинні були задовольняти з'явився інтерес до науки - медицині, біології, математики, астрономії. У цей час з'являються перші словники - до цього перекладачеві доводилося сподіватися на власну пам'ять і раніше перекладені тексти.
18 століття було для розвитку перекладацької діяльності особливо важливим. Під впливом Петра I і проведеної ним політики європеїзації і освіти, контактиУкаіни з іншими країнам стали частими і інтенсивними, що визначило і потреба в перекладах. З'являється також перший документ, законодавчо регулює якість перекладу - це указ Петра I, в якому потрібно виразність передачі сенсу оригінального тексту. Також в 18 столітті відбувається інше значуще для перекладацької діяльності подія - в Харкові з'являється "Російська Асамблея" - установа, яке займалося підбором книг для перекладу, оцінкою якості перекладів, виробленням норм і рекомендацій для перекладачів, підвищенням інтересу до професії перекладача.
Починаючи з 18 століття переклад стає по-справжньому багатопрофільним: перекладається не тільки і не стільки релігійна, скільки класична зарубіжна література, наукові і технічні тексти. Зміщується і мовної акцент - на місце популярним раніше латинської і грецької приходять сучасні європейські мови: англійська, німецька, французька.
У 19 столітті змінюється ставлення до перекладацької діяльності - тепер вона вважається вже не просто ремеслом, а й мистецтвом. Перекладами займаються знамениті діячі культури: поети Жуковський, Фет, Вяземський, історик Карамзін.
Як буде розвиватися перекладацька діяльність в подальшому? Це нікому не відомо, а значить - поживемо - побачимо!
Замовте тестовий переклад -
безкоштовно!