Тератогенний вплив надають: радіоактивні опади, лікування радіоактивним йодом, променева терапія.
Радіоактивні речовини навіть при їх одноразовому надходженні в організм матері можуть надовго затримуватися в ньому, переходити через плацентарний бар'єр і, отже, бути джерелом опромінення плода протягом всього періоду внут-ріутробного розвитку, істотно підсилює тяжкість впливу.
В першу чергу уражаються три важливіше шие системи - гормональна, імунна і репродуктивна. При вагітністю-ності змінюються відповідні реакції організму на дію іонізуючого фактора. Це обумовлено гормональною перебудовою, зниженням імунної-ного статусу і наявністю розвивається плодового яйця, елементи якого (плацента, плідні оболонки, амніотична рідина, плід) з різною інтенсивністю і специфічністю накопичують окремі радіонукліди.
Ступінь небезпеки для плода визначається часом потрапляння радіо-нуклида в організм матері (до або під час вагітності), тривалістю впливу, здатністю радіоізотопа проникати через плацентарний бар'єр, накопичуватися в організмі плода і його елімінацією. Велике значення мають вид радіоізотопа, енергія випромінювання, розподіл його в органах і тканинах і багато інших чинників.
У разі надходження радіонуклідів в організм жінки до або під час вагітності вони вибірково накопичуються в органах і тканинах, будучи постійним джерелом впливу на ембріон і плід.
Трансплацентарний шлях є основним в проникненні радіоізотопів з організму матері в організм плоду.
Існує кілька механізмів трансплацен-тарного переходу радіонуклідів:
1) гематогенний шлях - вільний пере-хід ізотопів з крові матері в кров плода через плацентарну мембрану; такий шлях характерний для 131 I, 32 P, 90 Sr і деяких інших елементів;
2) накопичення радіонуклідів в тканинах плаценти з наступним воздейст-Вієм на плід (трансуранові елементи);
3) параплацентарний перехід через плодові оболонки і навколоплідні води (радіоактивний плутоній); при цьому можлива виборча затримка радіоактивних ізотопів в плодових оболонках, що створює додаткову небезпеку в зв'язку з променевим віз-дією на плід.
Певна вибірковість ураження плода радіонуклідами характерна для багатьох ізотопів. Так, при надходженні 131 I в ранні терміни вагітності найбільш часто виникають генетичні порушення, в більш пізні - общесома-тичні. Таке потомство характеризується затримкою загального фізичного розвитку, збільшенням частоти ендокринно-залежних новоутворень (щитовидної желе-зи, гіпофіза, молочних залоз, яєчників), аж до внутрішньоутробної загибелі плоду.
При надходженні в організм плоду 90 Sr відзначаються порушення процесів плацентації і органогенезу, що може привести до внутрішньоутробної загибелі плоду. З аномалій розвитку спостерігаються нанізм, набряки універсального характеру та ін. З локальних аномалій найчастіше відзначаються дефекти розвитку скелета і серця. У постнатальному періоді таке потомство характеризується зниженою жізнеспо-можності, зниженням фертильності (здатності до розмноження) і дефіцитом імунітету; зростає частота пухлин і лейкозів.
При надходженні в організм вагітної трансуранових з'єднань (плуто-ний, америцій, нептуній). які є альфа-випромінювачами і інтенсивно затримуються плацентою, вони проникають до плоду в обмежених кількостях і слідом-ствие цього не можуть надавати прямого пошкоджуючого дії. Однак, накап-ліваясь в тканинах плаценти, ці ізотопи нерідко призводять до виникнення плацентарної недостатності, що супроводжується вторинними порушеннями раз-витку плода.
Доза опромінення і термін гестації визначаються-ють ступінь і характер аномалій плода.