Ще будучи зовсім маленькою я із захопленням заходілав кабінет до лікаря-педіатра. Так Так! Мені так подобалася моя лікар Зоя Олександрівна Волинцеве, що я ще в 4 роки вирішила - буду дитячим лікарем. Мій доктор настільки розташовує до себе, правильно ставить діагнози, вміло лікує, що я не змінила свого бажання стати педіатром і зараз. Але мені захотілося дізнатися побільше про професії дитячого лікаря, і я взяла у Зої Олександрівни інтерв'ю.
Вітаю! Я працюю дитячим лікарем вже близько 25 років. Мені дуже приємно, що зараз багато хто цікавиться нашою професією. Як і для будь-якого лікаря, про себе я можу сказати те, що я дуже уважний чоловік, розсудливий, не роблю поспішних висновків і завжди все перевіряю ще, адже в такий професії як у мене не можна помилятися. З самого дитинства я мріяла стати лікарем. Адже це так благородно - допомагати людям. Єдине, що змінилося з того часу, так це те, що я стала саме дитячим лікарем. Дуже приємно кожен день контактувати і допомагати таким маленьким чоловічкам.
- Скажіть будь ласка, довго і складно вчитися на професію лікаря?
Я не можу дати точну відповідь, так як кожна людина сприймає інформацію по-своєму. Кому-то навчання дається легко, комусь ні. Що стосується часу навчання, знаю точно - 6-7 років.
- Що Ви можете сказати про просування до цієї мети?
Так як я завжди мріяла стати лікарем, то навчання мені давалася легко. Так само я ніколи не зубрила, тому що запам'ятовувала все з першого разу.
- Що ж є найскладнішим у Вашій роботі?
Я вважаю, що нічого складного саме в моїй професії немає. Найголовніше - треба лише вміти знаходити спільну мову з дітьми і тоді не треба буде витягати з них інформацію силою, що є великою помилкою багатьох лікарів. Єдине ускладнення - немовлята, які не вміють говорити.
- Чи домоглися Ви бажаного результату в своїй професії?
Багато хто вважає, що досягли своєї мети лише на тій стадії, коли тільки закінчили своє навчання, але я вважаю це не так.
- Чи приносить Ваша професія хороший дохід?
Дохід у дитячого лікаря середній стабільний і його вистачає на буденні потреби. Але моя думка полягає в тому, що якщо людині до душі його професія, то він і буде виконувати її сумлінно і уважно, не через заробітку і не «з під палки». Але в наш час не кожен влаштовується туди, куди він хоче. І найчастіше на все це впливає і матеріальне становище.
- Дуже цікаво дізнатися, чи можна людям з такою професією мати шкідливі звички?
Я і більшість моїх друзів лікарів не маємо шкідливих звичок, адже не приємно, коли батьки приводять своїх дітей на обстеження до спеціалізованого лікаря, а на цьому місці виявиться якийсь незрозумілий людина від якого пахне нікотином. Тому рішення вживати спиртні напої або курити залежить від кожного, але в нашій професії бажано не показувати іншим такі згубні звички, адже багато хто бере приклад саме з лікарів.
- Хотілося б задати Вам останній головне питання, яке напуття Ви можете дати молодим людям, які бажають пов'язати своє життя з медициною?
Я вважаю, що найголовніше не сумувати, не опускати руки в навчанні, навіть якщо буде складно. Адже нас перевіряє життя, зможемо ми в подальшому потягнути таку ношу чи ні. Хотілося б ще сказати, що приємно бачити в своїх рядах молодих фахівців, які дійсно отримують задоволення від обраної професії.
- Дякую Вам велике за таку цікаву, пізнавальну бесіду! З Вами було дуже цікаво поспілкуватися.
І вам дуже дякую. Завжди рада поділитися своїми успіхами, враженнями з тими, хто цього потребує, та й кому просто цікаво.
З цієї бесіди для себе я зробила багато висновків: до своєї мети треба йти до кінця, професію варто вибирати тільки ту, до якої лежить душа. Бажаю вам успіхів у подальшому визначенні місця роботи!
Інтерв'ю провела Анна Долгополова, учениця 8-го класу