М. Волков, В. Ірза, Т. Черняєва, А. Борисов, ФДМ «Федеральний центр охорони здоров'я тварин» (м Володимир)
Широке поширення патогенних і апатогенних мікоплазм в при-роді викликало інтерес до вивчення даних біологічних агентів - унікальних мікроорганізмів, зани-мающих проміжне положення між бактеріями і вірусами. Для ветеринарної медицини наиболь-ший інтерес серед роду Mycoplasma представляють Mycoplasma gallisepticum і Mycoplasma synoviae, - пато-генні види, які викликають рес-піраторний мікоплазмоз і інфек-ційний синовит птахів.
Збудник його - політропний мікроорганізм з первинної локалі-зацией в слизових респіраторного тракту з подальшим распростране-ням в інші органи і тканини. М. synoviae можна виділити з орга-нів і тканин дихальної системи, нирок, печінки, селезінки, мозку і суглобів. Мікоплазми є па-тхне клітинних мембран, вони порушують нормальний метаболізм клітин, виснажують їх енергетичні резерви, викликають запальні процеси. В асоціації з іншими інфекційними агентами спосіб-обхідних хронічним респіраторним захворюванням (ХРЗ). Імуносупресії-сивное дію їх на організм при-водить до виснаження природної ре-резистентності, до цітодеструктівним змін імунокомпетентних клітин, що активує бактеріаль-ні та вірусні інфекції та асоціації-іровани протягом микоплазмоза.
Інфекційний синовит - заболе-вання молодняку курей, індичок, ха-рактерізует артритом, тендовагинитом, запаленням сіновіаль-ної оболонки суглобів, анемією. Останнім часом частіше протікає в респіраторної формі, особливо у бройлерів. У природних умовах найбільш сприйнятливий до нього мо-лодняк курей та індиків у віці 4-12 тижнів. Інкубаційний період в природних умовах триває від 11 до 21 дня. На відміну від респіратор-ного микоплазмоза це захворювання поширюється швидше.
М. synoviae має тропізм до епітеліальних тканин, сприяю-щим вражати синовіальні обо-лочки суглобів. Головним фактором патології мікоплазмозной синовіту є аутоімунні реакції організму-господаря. Так, для інфек-ції, обумовленої М. synoviae, ха-рактерно більший вплив на дезорганізацію сполучної тканини. Ландман і Феберві в своїх дослідженнях описуючи-ють тісний взаємозв'язок між амило-идной артропатией і інфекцією М. synoviae в стадах бройлерів. За-болевания супроводжується перероджуся-ням суглобового хряща і амілоїд-ної дистрофією внутрішніх орга-нів, що є наслідком Ауто-мунних процесів.
Джерелом збудника інфекції служать хвора або перехворіла птиця, а також інкубаційні яйця. Для мікоплазмозу характерно Латента-ве протягом при хороших умовах утримання і якісному годую-ванні птиці і тривала персистуюча-ція в організмі. Застосування анти-биотиков і вакцинопрофілактика призводять до клінічного благополу-Чию, проте часто це не сприяє повній елімінації збудника від хворих курей. Латентна форма ін-фекции переходить в гостру під впли-яніем різних несприятливих причин. Дратівливі чинники мо-гут змінити виділення і передачу М. synoviae. Прояву хвороби сприяють порушення температур-но-вологісного режиму, вакцина-ція проти вірусних інфекцій, пе-реуплотнённость птиці, підвищена концентрація аміаку і пилу в по-розміщенні, незбалансованість ра-ційних по незамінним амінокислоти-там і мінеральних речовин і ін.
Важливим моментом в епізоотології інфекційного синовіту є те, що серед штамів М. synoviae спостерігається велика мінливість виру-лентності і тканинного тропізму, що призводить до різних форм хвороби. Спадкові ознаки, вік, імунний статус господаря, а також інтеркурентних інфекції (інфекційно-ний бронхіт курей, ньюкаслська бо-лезнь, колибактериоз, респіраторний мікоплазмоз) викликають взаімоусіле-ня патогенного дії.
У світовій практиці віддай перевагу-вальний метод боротьби з мікоплазмоз - отримання і збереження статусу птиці «вільної від Mycoplasma», тобто повна ліквідувати-Дація інфекції та створення умов неможливості її прояви. Од-нако в практичних умовах це важко здійсненне. У Росії поки немає спеціальних федеральних прог-Рамм по боротьбі з мікоплазмоз птиці на птахофабриках, вони знахо-дяться в стадії розробок. Суті-ють регіональні інструкції і керів-ництва з викорінення інфекцій. Як правило, стратегію боротьби і профілактики мікоплазмозу визна-ділячи ветеринарні спеціалісти господарств. Своєчасна діагности-ка сприяє попередженню поширення захворювання. Одна-ко остаточний діагноз на інфек-ційний синовит може бути постав-льон тільки лабораторними методу-ми. Його вважають підтвердженим, ес-ли виділений і ідентифікований вид патогенної мікоплазми або в про-бах біологічного матеріалу від не вакцинованого поголів'я обна-ружени генетичний матеріал і ан-ника до збудника хвороби. Для швидкої діагностики в умовах ла-бораторій птахофабрик застосовують реакцію крапельної аглютинації. На ринку біопрепаратів доступні комерційні антигени для виявле-ня антитіл в сироватках крові до М. synoviae (ФДМ «ВНИИЗЖ», Intervet, Spafas і ін.). За короткий переможе-ток часу можна досліджувати не-обходимо кількість проб сиворо-ток крові в РА, не використовуючи спеці-альної дорогої техніки і трудомістких методів. Підтверджуючими тестами яв-ляють РА в розведеннях, РГГА і ІФА. Для вияв-вання генетичного матеріалу в біологічному широко застосовують чутливу і високоспеці-фічную полімеразної ланцюгової реакції.
Основний елемент боротьби з даними захворювання, які спричинили третьому - вплив на рушійні сили епізоотічес-кой ланцюга з метою розриву її ланок: дорослий птах → яйце → курчата. Вважається, що основний шлях передачі і поширення мікоплазм в госпо-стве - трансоваріальний (через інкубаційні яйця). Існує і горизонтальний шлях передачі збудника. Прединкубаціонная медікаментоз-ва обробка яєць - один із способів боротьби з інфекцією, спрямований на розрив епізоотічес-кой ланцюга. Є кілька методів: кратковре-менний нагрів яєць перед інкубацією до 45,5 ° С; занурення їх в різні мікоплазмоцідние раст-злодії; температурно-диференційний; Ін'єкції-ційний спосіб введення антибіотиків в яйця і ін. Слід зазначити, що багато хто вважає термообра-лення яєць для знезараження від мікоплазм неп-ріемлемим способом, так як знижується виведення курчат до 30 відсотків. У неблагополучних госпо-ствах курчатам з перших днів життя дають Антіб-отики з груп фторхінолонів, макролідів або тетрацикліну з подальшим призначенням пробіотиків.
Дорослу птицю лікують з метою профілактики мікоплазмозу у потомства. Ключовим моментом бла-гополучія господарств з інфекційного синовиту є комплектування стада за рахунок ввезення інку-баціонних яєць з одного господарства, вільного від хвороб, суворе дотримання зоогігієнічних умов утримання птиці і високий рівень її ветеринарно-санітарної захисту.
У Росії для боротьби з мікоплазменною інфек-ціями застосовують вакцинопрофілактику, антибіотикотерапію та дезінфекційні заходи. Вакцинація батьківських стад і промислових несучок дозволяє знизити трансоваріальная пе-редачі збудника і захищає птицю від розвитку клінічних ознак, при цьому підвищується яй-ценоскость і виведення курчат. У Росії існує практика застосування вакцин проти респіратор-ного микоплазмоза, проте немає досвіду профілактики-ки інфекційного синовіту птахів. За кордоном ис-товують живі вакцини з температурочувствітельной штамів «К1415», «Ms-H», «К1858» і інактивовану - з штаму «WVU1853».
Проблема боротьби з цим захворюванням вимагає комплексного підходу, який можливий тільки на державному рівні шляхом цілеспрямований-них скоординованих дій. Вона повинна бути націлена на забезпечення і підтримання ста-туса вільних від мікоплазм племінних птахівник-чеських господарств, вдосконалення наявних методів контролю та розробку нових.