Гет - в центрі історії романтичні і / або сексуальні відносини між чоловіком і жінкою
Alex Evans
Рейтинг: - фанфики, в яких присутні еротичні сцени або насильство без детального графічного опису. "> R Жанри: Романтика - фік про ніжних і романтичних стосунках. Як правило, має щасливий кінець."> Романтика. Ангст - сильні переживання, фізичні, але частіше духовні страждання персонажа, в фанфіку присутні депресивні мотиви і якісь драматичні події. "> Ангст. Флаффі - теплі відносини між персонажами, світлий позитив, сентименти і загальна життєрадісно-ідилічна атмосфера виду« все прекрасно і далі буде ще краще »."> Флаффі. Драма - конфліктні відносини героїв із суспільством або один з одним, напружені і активні переживання різних внутрішніх або зовнішніх колізій. Можливо як благополучне, так і сумне вирішення конфлікту. "> Драма. POV - розповідь ведеться від першої особи."> POV. Hurt / comfort - один персонаж так чи інакше страждає, а інший приходить йому або їй на допомогу. "> Hurt / comfort. Завіски історія - розповідь, в якому пара поводиться перебільшено по-домашньому, наприклад, відправляється в магазин купувати м'які меблі . "> завіски історія Попередження: - опис дій насильницького характеру (зазвичай не сексуальних)."> Насильство. - Оригінальний чоловічий персонаж, який з'являється в світі канону (найчастіше як один з головних героїв). "> ОМП Розмір: - маленький фанфик. Розмір від однієї машинописного сторінки до 20. "> Міні. 7 сторінок, 1 частина Статус: закінчений
Нагороди від читачів:
Історія про дівчину, яка за випадковим збігом обставин зустріла Алекса з його другом і врятувалася від свого колишнього. Вона не знала, хто він і чим займається. лагодаря цієї незвичайної і несподіваною зустрічі ці 3 героя здорово подружилися, але мабуть, на цьому у них все не закінчилося. Хлопців чекають кілька пригод.
Прочитайте мій фанфик, він не великий, і це перше, що я виставила сюди, дуже цікава ваша думка.
Публікація на інших ресурсах:
Можливо, він не айс, писала його давно, ще в школі. Подруга забороняє редагувати, так як особисто вона бачить і відчуває все переживання.
Цієї ночі я не могла заснути. Думки перебивали один одного. Переді мною лежала іграшка, яку буквально днями мені подарував він. Він дуже дорогий мені. Почуття страху ріже по серцю. Раптом, у нього хто-небудь з'явиться? Сподіваюсь, що ні. Сподіваюся, він, нарешті, подивиться на мене, як на дівчину, а не просто як на подругу. Згодом, я, не помітно для самої себе, заснула.
-Алекс! - гукнула, я, шалено привабливого хлопця.
Він повернувся і, побачивши мене, посміхнувся. Я підійшла до Алексу.
-Так, малятко, привіт, - Алекс поцілував мене в щічку.
-Вітання. Сьогодні підеш гуляти?
-Так звичайно. Зустрічаємося в скейт парку. Я вам сьогодні одне місце хочу показати.
-Знову фотографуватися будеш, модель?
-Ага. Буду радий, якщо ти до мене приєднаєшся.
-Я соромлюся.
-Добре, до зустрічі. Я відразу після занять - додому, приєднуюсь. Потім в парк підійду.
-Окей. До зустрічі.
Ми розійшлися по своїх аудиторій. Як ми і домовлялися, я підійшла в скейт парк і села на лавочку. Через хвилин п'ять хтось схопив мене за плечі.
-Бу!
Я заверещала, це мене дуже налякало.
-Пітер! - здогадалася я.
-Привіт, - поцілував він мня в щічку, і сів поруч.
-Ти мене налякав.
-Прости, я не хотів сильно. Ти як?
-Нормально, тільки стає все нестерпнішим ...
-Привіт, хлопців, - перебив хтось мене.
Ми з Пітером обернулися. За п'ять кроків від нас стояв Алекс.
-О, здорова! - підскочив Пітер до Алексу, щоб привітатися.
Сподіваюся, він не чув те, про що я почала говорити, інакше буде багато питань.
-Привіт, Алекс, Пітер! - почулися тонкі голоси дівчат, на іншій стороні дороги.
Алекс з Пітером повернулись і посміхнувшись, кивнули дівчатам, тим самим привітавши ім.
-Як вони мене дістали, - почав Алекс, - постійно набиваються в друзі, липнуть з будь-якого приводу. Постійно щось запитують і просять. Постійно хочуть, щоб на них звернули увагу.
Я опустила голову. Моя поведінка все ж нагадувало те, про що зараз говорить Алекс. Пролунав хлопок від того, що Пітер піддав запотиличник Алексу і вказав в мою сторону. Алекс присів зі мною поруч і обійняв.
-Ти чого, малюк? Ти, адже, - зовсім інша справа. Ти не така як вони. Ти не набридлива і не вимагаєш нічого від мене. Ти не така, тому, ці слова не про тебе.
Я підняла голову і посміхнулася.
-Пішли, - сказав Алекс і взявши мене за руку потягнув за собою.
Ми прийшли в старі райони. У райони руїн.
-Мені тут подобається. Тут інша атмосфера. Все по іншому. Дуже відрізняється від міської. - захопилася я
-Згоден.
-Ксю, сонце, привіт! - почувся до болю знайомий голос позаду мене.
Я обернулася. Недалеко від мене стояв мій колишній хлопець, завдяки якому зі мною почали спілкуватися Алекс і Пітер.
Я довго з ним зустрічалася. Він - просто супер. Ласкавий, турботливий, розуміє і такий красивий і сексуальний! Але ... він почав просити те, до чого я ще не була готова. Він почав приставати, коли ми йшли з ним з чергової вечірки. Ми зайшли в якийсь закуток, він притиснув мене до стіни і в поцілунку почав роздягати. Для початку, я дала знати, що не хочу, але він продовжував.
-Вік! Припини! Я не хочу! - нервово говорила я.
-Зате я хочу, - відповів він.
Я вдарила його поміж ніг і побігла, світ за очі (добре, що я майже ніколи не ношу каблуки). Я чула, як оговтавшись, він побіг за мною. Як тільки я звернула за поворот, врізалася в хлопця (це був Пітера). Від цього він позадкував назад, і Алекс виявився трохи ближче до повороту, ніж він.
-Гей! Малятко, ти чого? - запитав Пітера.
-Допоможіть, за мною женеться ... - говорила я тремтячим від сліз голосом і судорожно тряслася.
-Дитинка, не хвилюйся, - почав говорити Алекс, підійшовши до мене і взявши мене за плечі, - біжи за цей поворот і через дві ділянки ти побачиш будинок 48 по правій стороні. Постучи, тебе приймуть, не дадуть пропасти. Скажи, що ти від Алекса або Пітера.
-Хлопців, краще підіть, - забажав за поворот, з задишкою говорив Вік.
-Ні! - твердо заперечив Пітера.
Я знову побігла. Прибігши на потрібну ділянку, я з задишкою подзвонила в двері. Відкрили якісь хлопці, не старше Пітера і Алекса.
-Я від Але ... - не встигнувши договорити, я втратила свідомість.
Коли я прийшла до тями, був уже день, я лежала на дивані, а біля мене сидів Алекс.
-Ти як? - відразу запитав він, з милою посмішкою.
-Нормально ... ти, адже, Алекс, так?
-Так, тільки ось ти хто?
-Я ... Ксюшка.
-Хм ... цікаве ім'я.
-Воно російське. За церкви - Оксана - не від світу цього.
-Воно й помітно, - з ще більш широкою посмішкою сказав він.
-Спасибі, - посміхнувшись, сказала я. - А що з Віком?
-Ах, ось як його звуть ... з ним все нормально. Тільки, врядли він до тебе ще підійде ... врядли зустрінетеся.
-Чому? Що було?
-Заспокойся. Все добре. Чай будеш?
-Так, дві ложки цукру. Чорний.
Коли ми пройшли на кухню, після чого в будинок увійшов Пітера. Він підійшов до мене і простягнув руку.
-Я - Пітера.
-Ксюшка, - стискаючи йому руку, відповіла я.
-Це російське ім'я. Прикольно, правда? - сказав Алекс.
-Ага, а чому російське? - поцікавився Пітера.
-Я з Росії. Там мене і назвали.
-А чому акценту немає?
-Коли сюди переїхали, я була маленькою, але по російськи вже базікала.
-Так ти росіянин теж знаєш? - поцікавився Алекс якось незвично глянувши на мене і дуже мило усміхнувшись.
У цей момент я зрозуміла, що це мій чоловік без якого я не зможу.
-Да знаю.
-Скажи що небудь.
-Я люблю тебе, - сказала я російською мовою, дивлячись прямо в очі Алекса.
-А що ти сказала? - запитав Пітера.
-Ви правда цього не знаєте? Хоча ... ладно. Я сказала: Я люблю тебе, - широкою посмішкою перевела я.
-А хороше початок знайомства Думаю, ми подружимося. Ой. як подружимося! - весело сказав Пітера, після чого притиснув мене до себе, а Алекс скуйовдив мені волосся. Я лише посміхалася і раділа. Тепер, Вик в минулому.