Південно-Східна Азія (ПСА) - це великий регіон, охоплення-вающий континентальні і острівні території між Китаєм, Індією та Австралією. На континентальній частині розташовані В'єтнам, Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд, на острівній - Бру-ній, Східний Тимор, Індонезія, Сінгапур, Філіппіни. Пд-ву край Малайського півострова і північну частину острова Борнео займає Малайзія. В'єтнам, Камбоджа і Лаос ще називають Індокитайському державами, а острівні держави відомі під загальною назвою Нусантара. Регіон простягнувся на 3,2 тис. Км з півночі на південь і на 5,6 тис. Км із заходу на схід. У ньому проживає близько сотні народів, що становлять майже вісім відсотків всього населення земної кулі, які сповідують різні релігії і розмовляють різними мовами.
Уже в давні часи в Південно-Східної Азії завдяки подібності природно-географічних і природних умов склався однотипний госпо-жавного і культурно-ідеологічний комплекс, що давало підставу стародавнім китайцям говорити про єдину культурної общно-сті регіону і позначати його збірним словом «Кунь лунь».
Найбільш високорозвиненою з цивілізацій, що охоплювала весь регіон, була донгшонская культура (від назви села у В'єтнамі, де вона була вперше виявлена), що відноситься до поз-днів бронзі (I тис. До н. Е.- початок I тис. Н. Е. ). Для її мистецтва характерні ритуальні бронзові барабани з антропоморфними зображеннями, а також малюнками культового, побутового і воєн-ного змісту. Існувала також численна скульптура, в основному реалістичного напряму.
Потужний поштовх культура регіону отримала в результаті рас-рення в Південно-Східної Азії впливу Індії та Китаю, яке проявилося в першу чергу в засвоєнні місцевим населенням буддизму, індуіз-ма і частково конфуціанства (I-XV ст.). Особливо сильним був вплив Індії, в результаті чого вчені тривалий час називали ранні середньовічні держави регіону «індуанізі-рова». Мистецтво цього періоду, зокрема, в Камбоджі (Ангкор), М'янмі (Паган), Індонезії (Центральна Ява) досягло висот, які можна порівняти з кращими зразками європейського мистецтва.
Разом з тим воно не було простим наслідуванням проникли ззовні канонам. Зовнішній вплив в процесі засвоєння було преоб-утворених місцевими громадами як культура Стародавньої Греції європейськими народами, приведено у відповідність зі своїми иде-ями і звичаями. Наприклад, суспільний лад в країнах Південно-Східної Азії майже не було порушено кастової системою - основою основ інду-Ізмаїл, а жінка зберегла високе положення, яке мала раніше. Сюжети літературних творів, запозичені в Індії, наповнювалися реаліями місцевого життя, а канони архітек-турне мистецтва накладалися на місцеві традиції мегаліти-чеських споруд. Навіть в'єтнамці, які тривалий час перебували під владою Китаю (I ст. До н. Е.- Х ст. Н. Е.), Створили культуру, яка зберегла свій оригінальний вигляд. Більш того, можна говорити і про зворотний вплив культури народів Південно-Східної Азії. Зокрема, в області мореплавства індійці і китайці познайомилися-лись з човнами з балансиром від малайців і до сих пір використовують деякі древнемалайскіе назви мір і ваг.
Культурна самобутність ПСА визначалася не тільки споконвічно-ним подібністю, але і розширенням культурних зв'язків між раз-особистими територіями регіону. Наприклад, сильний вплив на культуру Таїланду зробила Камбоджа, а на культуру Малайзії - Таїланд (на півночі) і Індонезія (на півдні). Важливим факто-ром, що сприяв цьому, було і те, що окремі частини Південно-Східної Азії раз у раз виявлялися в складі величезних імперій місцевого походження (суматранський Шрівіджая, яванський Маджапахіт) або під їх впливом, що розширювало можливості взаімопронікая-нення культурних елементів різних етносів.
Важливий етап розвитку культури в ПСА пов'язаний з пронікнове-ням ісламу (з VIII і особливо XIV ст.). Ісламізація головним чином захопила Індонезію - нині найбільше мусульманське держава світу (за винятком острова Балі, де зберігся індуїзм в оригінальній місцевої формі під назвою агама Тирта - релігія свяченої води), Малайзію, частково Філіп-піни (т. Н. Народ моро на південних островах Мінданао і Палаван), В'єтнам, Камбоджу (чами). У цих країнах і територіях іслам проник в систему вірувань, мову, літературу, музику, звичайне право - адат, справив великий вплив на образотворче спокуса-ство, посиливши його декоративне початок.
Поширення християнства, яке супроводжувало колоніальні захоплення західних держав (з XVI ст.), Мало істотне значення тільки на Філіппінах і на Східному Тиморі, не порушених раніше скільки-небудь глибоко зовнішнім впливом. Основною релігією біль-шинства населення тут став католицизм. Деяка кількість християн є у В'єтнамі (католики), в Індонезії (католики і протестанти), а також серед горців в М'янмі. В інших країнах духовно-релігійні цінності залишалися колишніми. Звичайно, колоніалізм сприяв залученню країн Південно-Східної Азії в світовий історичний процес і залученню їх народів до західної куль-турі, але в той же час наклав негативний відбиток на регіон, загальмувавши процеси культурного спілкування між окремими на-ціями.
Цей процес пожвавився з крахом колоніальної системи. В результаті активної політики урядів звільнилися дер-жав в даний час складаються об'єктивні передумови для нового етапу культурного спілкування окремих народів на основі синтезу споконвічних традиційних цінностей, збережених, що не-дивлячись на всі зовнішні впливи, і культурних зв'язків при відстає-вання національної своєрідності в кожній країні. Цьому сприяють і інтеграційні процеси, зокрема діяч-ність об'єднує всі країни регіону Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).