У хворого є мізерні виділення з уретри, склеювання зовнішнього отвору, при прозорою або мутною сечі сналичием ниток, у виділеннях знаходять гонококів.
Патологоанатомічна картина хронічного уретриту досить раз-нообразние. Якщо процес гніздиться в залозистому апараті, є явле-ня фолікулярного уретриту-літтреіта, в підслизовій оболонці раз-Віва гіперпластичні процеси - інфільтративний процес Урет-ри. Можуть розвинутися грануляційні розростання, головним чином в задній уретрі, кератинізація (зроговіння) епітеліального її шару з десквамацією. Ці патологоанатомічні зміни зустрічаються зазвичай одночасно.
Для діагностики хронічного гонорейного уретриту необхідно тща-тельное клінічне, бактеріоскопічне і бактеріологічне обстежують-вання. Патологоанатомічні зміни при хронічному процесі підтверджуються даними уретроскопии. При хронічному гонорейному уретриті необхідно фіксувати увагу на стані статевих залоз, простати і сім'яних пухирців, дослідження яких є обов'язковим.
- Анамнез: особливу увагу звертають на наявність дизуричних явищ в анамнезі.
- Статевий член: огляд крайньої плоті і вуздечки. Особливу увагу звертають на наявність запального процесу в парауретральних ходах.
- Уретра: а) огляд (звертають увагу на розмір і стан зовніш-ного отвору); б) пальпація уретри (інфільтрати, ущільнені ділянки, вузлики); в) виділення; при останніх обов'язкове мікроскопія відокремлюють-мого.
- Макроскопічний огляд свежевипущенной сечі (кількість і характер ниток і пластівців). При наявності гною в обох порціях сечі сле-дует з'ясувати стан верхніх сечових шляхів простати і сім'яних пухирців.
- Органи мошонки: інфільтрати, спайки, хворобливість.
- Простата: величина, форма, консистенція, поверхня, кордони, хворобливість.
- Насінні бульбашки: інфільтрація, хворобливість.
- Мікроскопія секрету простати і сім'яних пухирців. При наявності тотальної пиурии, завсісящей від захворювання задньої уретри, масаж статевих залоз з метою отримання секрету для мікроскопічного дослі-нання протипоказаний. У разі виявлення гною в секреті, здобутий після одночасного масажу простати і сім'яних пухирців, необ-обхідно дослідити секрет кожного з цих органів окремо.
- Інструментальне дослідження уретри у чоловіків може вироб-водиться лише при прозорою другої порції сечі: а) дослідження голівчатим і прямим бужем; б) уретроскопія з попередніми обмацуванням уретри на тубусі уретроскопа. Після встановлення топічного діагнозу слід провести комплексне лікування (антибіотики, імунотерапія, місцеві засоби).
При невеликій давності захворювання і швидкому виявленні гоно-коків спочатку призначають антибіотикотерапію, а потім інші методи лікування. При великий давності захворювання і труднощі виявлення гонококів призначенням антибіотика має передувати імуно-фізіотерапевтичне і місцеве лікування. При м'якому інфільтраті слі-зистой оболонки уретри слід застосовувати інсталяцію 0,25-0,5% рас-твора азотнокислого срібла або 2% розчином протарголу не частіше ніж через день. У разі відсутності терапевтичного ефекту починають бужування.
При твердому інфільтраті проводять систематичне бужування, щоб поступово досягти вільного проходження бужа в зовнішній отвір сечовипускального каналу.
Уретральний аденит лікують введенням в уретру бужей з наступним промиванням її розчином оксицианистой ртуті або азот-нокіслого срібла (1. 6000). Роль бужа полягає не тільки в механічним зації розширенні каналу, а й в гемодинамическом дії на слизу-просту уретри, що підсилює захисні сили організму.
При закритому уретральном Аден бужирование має сопровож-датися масажем уретри на буже. Ефективна в такому випадку і тампонада уретри. Грануляційної уретрит лікують інсталяціями 0,5-1% розчину азотнокислого срібла, а при відсутності ефекту - змазуванням пора-дені частин уретри 15-20% розчином азотнокислого срібла через уретроскопіческую трубку під контролем очі. Змазування виробляють з проміжками в 5-7 днів.
Критерієм вилікування гострої ускладненої або хронічної гонореї є:
- Стійке відсутність гонококів (при бактеріоскопічному дослід-вання і в посівах) у виділеннях з уретри або нитках з сечі протягом 2 тижнів;
- Відсутність змін при обмацуванні простати і сім'яних міхур-ков, а також лейкоцитів в їх секреті при наявності в ньому значної кількості ліпоїдних зерен;
- Відсутність або різко виражені запальні зміни в уретрі при уретроскопіческом дослідженні, після чого знову виробляють обстеження і застосовують комбіновану провокацію (ін'єкція гоновакцини і введення металевого бужа). Негативні дані обстеження свідчать про одужання.