Хронічний гіпертрофічний пульпіт має дві клінічні форми: гранулюючу (розростання грануляційної тканини з порожнини зуба в каріозну порожнину) і поліп пульпи пізніша стадія перебігу захворювання, коли розрослася тканину пульпи покривається ротовим епітелієм. Епітеліальні клітини переносяться з ясен, покривають всю поверхню вибухає пульпи і щільно з нею згуртовуються.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт - симптоми
Хворий скаржиться на кровоточивість з зуба при жуванні, біль при попаданні в зуб жорсткої їжі. Іноді пацієнт та непокоїть зовнішній вигляд зуба, з каріозної порожнини якого "що то вибухає". При огляді визначається каріозна порожнина, частково або повністю заповнена розрослася тканиною. При грануляційної формі колір тканини яскраво-червоний, виявляється кровоточивість при легкому зондуванні, помірна болючість. Поліп пульпи має блідо-рожевий колір (колір нормальної слизової), при зондуванні кровоточивість відсутня, хворобливість слабка, консистенція поліпа щільна.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт - огляд
На стороні хворого зуба виявляються рясні зубні відкладення, так як пацієнт щадить цю сторону при жуванні. Реакція на температурні подразники виражена слабо. На рентгенограмі змін в періапікальних тканинах, як правило, не виявляється.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт частіше зустрічається у дітей і підлітків. Хронічний гіпертрофічний пульпіт необхідно диференціювати з розростанням ясенного сосочка і з розкішними грануляціями з перфорації дна порожнини зуба.
Диференціальна діагностика хронічного гіпертрофічного пульпіту і розростання ясенного сосочка
Загальним для цих захворювань є зовнішній вигляд каріозної порожнини, заповненої розрослася тканиною, зондування якої викликає кровотеча і слабку болючість (за винятком поліпа пульпи).
- розрісся ясенний сосочок можна витіснити інструментом або ватяним кулькою з каріозної порожнини і виявити його зв'язок з міжзубної яснами, а гіпертрофічна пульпа розростається з перфораційного отвори даху порожнини зуба;
- на рентгенограмі при пульпіті можна побачити повідомлення каріозної порожнини з порожниною зуба.
Диференціальна діагностика хронічного гіпертрофічного пульпіту і розрослися грануляцій з перфорації дна порожнини зуба
- каріозна порожнина заповнена грануляційною тканиною;
- при зондуванні грануляцій виникає кровотеча.
- зондування в області перфорації менш болісно (подібно уколу в ясна), ніж при хронічному гіпертрофічному пульпіті.
- рівень перфорації найчастіше знаходиться нижче шийки зуба, а при гіпертрофічному пульпіті вище (на рівні даху пульпової камери);
- при розростанні грануляційної тканини з біфуркації при наявності в даній області перфорації, як правило, виявляється ускладнена форма карієсу на різних етапах лікування. При часткової некректомії виявляються гирла каналів раніше пломбовані або порожні;
- на рентгенограмі визначається повідомлення порожнини зуба з періодонтом бі або тріфуркаціі і розрідження кісткової тканини в цій галузі, а при гіпертрофічному пульпіті змін в періодонті не виявляється;
- показники ЕОД з горбів при пульпіті менш, а при періодонтит понад 100 мкА.
Стан після повного або часткового видалення пульпи
Діагноз "стан після повного видалення пульпи" ставиться в тому випадку, якщо пацієнт звернувся до стоматолога з приводу випадання пломби в раніше депульповані зубі; зуб не турбує, герметизм каналів не порушений, перкусія безболісна, перехідна складка в області даного зуба без патології, на рентгенограмі змін в періодонті не виявляється. Якщо хоча б один з перерахованих ознак сумнівний (порушений герметизм каналів, слабка болючість при перкусії, гіперемія перехідною складки), то необхідно зробити рентгенівський знімок для уточнення стану каналів і періодонта, після чого діагноз ставиться за станом періапікальних тканин зуба.
Діагноз "стан після часткового видалення пульпи" ставиться в разі, якщо зуб був лечен методом вітальної ампутації (наприклад, в дитячому віці під час формування коренів) і дані ЕОД підтверджують життєздатність кореневої пульпи, на рентгенограмі змін в періапікальних тканинах немає.