Інфекція, що передається статевим шляхом і викликає уретрит, парауретрит, бартолініт, кольпіт або ендоцервіцит. Збудником хламідійних інфекцій є хламідія з групи внутрішньоклітинних облігатних бактерій. Сприятливими факторами є аборти, оперативні проникнення в матку, використання контрацептивів, хірургічні втручання на нижніх відділах сечостатевого тракту і на геніталіях.
Особливість хламідійних інфекцій в тому, що часто вона не викликає яскравих симптомів. Викликані хламідіями уретрити можуть лише іноді викликати порушення сечовипускання, які досить довго можуть не турбувати хворого, але наростати з часом. У рідкісних випадках протоки і бартолінієвої залози можуть запалюватися з невеликими виділеннями. Основним хладмідійним захворюванням є ендоцервіцит. Для нього характерні виділення зі слизом і гноєм з статевих шляхів, що мають специфічний запах. Огляд виявляє, що слизова ендоцервіксу пожовкла, можливо і розвиток ерозії шийки матки. Через змащеній симптоматики для встановлення діагнозу важливо провести лабораторні дослідження, що підтверджують наявність інфекції, ультразвукове дослідження геніталій і сечовидільної системи. Для лікування хламідійних інфекцій використовуються антибіотики (офлоксацин, доксициклін) та імуномодулятори (тималін, Т-активін).
36on.ru - Воронезький міський портал
Будь-яке використання матеріалів допускається тільки при наявності гіперпосилання на 36on.ru
Розробка веб проектів Evrone.ru
Знайшли друкарську помилку? Orphus: Ctrl + Enter