Включають номери всіх видів концертів і виконавців
2.2.4. Кожен з цих видів концертів пред'являє свої специфічні вимоги до організації видовищного простору (демонстраційний майданчик і зона глядацьких місць), а також до інших груп приміщень концертних залів. У даних Рекомендаціях наводяться диференційовані вимоги з урахуванням видів концертів. Такий підхід дозволяє формувати концертні блоки (включаючи видовищне простір і всі інші групи приміщень) для певного виду концерту, передбачаючи при цьому можливість універсалізації залів і включення концертних блоків в багатозальні комплекси.
2.2.5 При проектуванні концертних залів крім специфічних вимог, що пред'являються до організації видовищного простору окремими видами концертів, слід враховувати також їх загальні властивості:
- переважання музичної основи;
- провідна роль інструментального складу виконавців (крім хореографії і літературних);
- обмежене використання декорацій (тому для концертів використовуються естради і сцени-естради);
- демократичність видовища, тобто максимальна наближеність виступаючих і глядачів один до одного;
- швидка і ритмічна зміна номерів;
2.2.6. До загальної характеристиці концертів слід віднести: непотрібність резервних складів, використання для репетицій, в основному, ігрового майданчика. Хореографічним концертним колективам, крім іншого, потрібні репетиційні зали. Для великих концертних колективів необхідні великі артистичні вбиральні, які можуть використовуватися для додаткової розспівування, настроювання інструментів, розминки. Хореографічні колективи мають в складі швачок і шевців, тому в обслуговуючих приміщеннях слід передбачати місце (зони) для ремонту взуття і костюмів. Також необхідні спеціальні складські приміщення для тимчасового зберігання костюмів та іншого багажу.
2.2.7. Різні види концертів мають різну привабливість для глядача (масштабність видовища), яка характеризується відвідуваністю або одноразовим числом відвідувачів. За цим критерієм концертні програми діляться на наступні групи:
- Найбільші - понад 3000 глядачів;
- Великі - 1201-3000 глядачів;
- Середні - 601-1200 глядачів;
- Малі - до 600 глядачів;
- Камерні - менше 200 глядачів.
3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ І ТИПИ КОНЦЕРТНИХ ЗАЛІВ І БУДІВЕЛЬ
Основними якісними характеристиками концертних залів є:
- раціональність (в тому числі функціональність і безпеку).
Комфортність вдається максимально забезпечити в вузькоспеціалізованих залах, розрахованих на один вид концерту. Для цього необхідно задовольнити функціональні вимоги програм цих концертів до об'ємно-просторової організації та параметрам видовищного простору (залу для глядачів і демонстраційному майданчику), а також до сценічного обладнання.
Досягнення раціональності можливо досягти за умови правильного вибору місткості залу і видів концертних програм з відповідним ступенем привабливості (масштабності), при правильній функціональної організації спорудження, дотриманні умов безпеки перебування і евакуації.
Окремі концертні зали можуть проектуватися з урахуванням інших цілей: престижності і підвищення рівня культури, для залучення значущих програм, забезпечення умов діяльності унікального колективу та ін.
3.1. Нові напрямки проектування концертних залів
3.1.1. Музична основа концертних програм пред'являє особливо жорсткі вимоги до акустики залу. Симфонічна музика якісно звучить лише в залах з природною акустикою, а естрадна може добре сприйматися і в залах з штучної акустикою.
3.1.2. Провідна роль інструментального складу виконавців концертних програм викликає необхідність розміщення їх на демонстраційному майданчику, а не в оркестровій ямі (крім хореографічних програм), яка не є обов'язковим елементом концертного залу. Обмежене використання декорацій (або повна їх відсутність) допускає рішення демонстраційного майданчика у вигляді естради або сцени-естради.
3.1.3. Гастрольна система функціонування концертної діяльності дозволяє розвести процеси підготовки та реалізації програм. Для реалізації програм використовуються концертні зали - гастрольні майданчики, при виборі яких слід враховувати специфіку реалізованої концертної програми.
3.1.4. Для створення раціональної мережі гастрольних майданчиків необхідні наступні типи концертних залів:
- спеціалізовані концертні, розраховані на один вид концерту;
- універсальні концертні, розраховані на демонстрацію кількох видів концертів;
- універсальні видовищні, розраховані на концерти та інші види видовищ;
- багатоцільові, розраховані не тільки на концерти, інші види видовищ, а й на дозвільні заходи.
3.1.5. Зарубіжна і вітчизняна практика проектування, будівництва і експлуатації показала, що підвищення раціональності функціонування культурно-видовищних об'єктів можна домогтися шляхом надання відвідувачам можливості вибору видовищних програм і попутних заходів, а також можливості самостійного формування дозвіллєвих програм.
3.1.6. Для досягнення цієї мети створюються видовищні багатозальні комплекси. Багатозальні будівлі дозволяють не тільки збільшувати раціональність функціонування, а й зменшувати капітальні вкладення на будівництво будівель за рахунок скорочення і кооперування близьких по функції груп приміщень (артистичних, глядацьких, репетиційних тощо).
3.1.7. Відвідуваність видовищних об'єктів істотно збільшується при їх розміщенні в центральній частині міста, при наближенні зупинок міського і позаміського транспорту, сусідстві готелів, наявності парковок і головне, - при історико-культурної освоєності середовища, що є традиційним місцем проведення дозвілля. Чим далі від центру розміщується видовищний об'єкт, тим ступінь його багатофункціональності повинна бути вище.
3.1.8. Ділянка території об'єкта повинен допускати можливість розвитку комплексу. Організація і дизайн ділянки і особливо вхідної зони повинен відповідати настрою відвідувачів перед відвідуванням видовища, так і після закінчення його.
3.1.9. У разі розміщення об'єкта в районах новобудов слід забезпечити благоустрій та озеленення ділянки, формування архітектурно-просторової і естетико-культурного середовища одночасно з введенням об'єкта в дію. При будівництві великих комплексів, що складаються з декількох будівель, дуже важливо визначити доцільну послідовність введення його окремих блоків. При проектуванні великого видовищного будівлі слід враховувати наслідки його введення в дію, що віднімає програми відповідної масштабності у об'єктів старої мережі. У зв'язку з цим виникає необхідність в коректуванні мережі для відновлення ефективності окремих об'єктів, пошук для них нових програм (а, можливо, і іншого профілю).
3.1.10. При проектуванні концертного залу необхідно системне розгляд мережі об'єктів культури району, мікрорайону, що дозволить вирішити такі завдання:
- підвищити рівень обслуговування населення видовищними (в тому числі і концертними) програмами;
- забезпечити раціональність функціонування мережі.
3.2. Типи концертних залів
3.2.1. Світова і вітчизняна практика свідчить, що концертні програми демонструються, як правило, в таких типах залів:
- вузькоспеціалізованих (філармонійних, органних, хорових і т.п.), призначених для програм одного профілю і масштабності (якщо число таких програм забезпечує річний цикл функціонування залу);
- універсальних концертних, що допускають демонстрацію програм різних видів концертів однієї масштабності;
- універсальних видовищних залах (театрально-концертних, кіноконцертних, театрально-кіноконцертних, спортивно-концертних, цирк-концертних та ін.), що допускають демонстрацію різних видів концертних програм і ряду програм інших видів видовищ однієї масштабності;
- багатоцільових залах (концертно-танцювальних, концертно-танцювально-банкетних, лекційно-концертні та ін.), що допускають демонстрацію різних видів концертів та інших видів видовищ, а також закладів дозвілля та / або громадських видів діяльності (танці, банкети, зборів, ялинки і т . Д.) однієї масштабності.
3.2.2. Вузькоспеціалізовані типи концертних залів створюються для демонстрації концертних програм з досить специфічними вимогами до організації видовищного простору і сценічного обладнання, а також для унікальних програм або програм, виконавцями яких є мало мобільні колективи. Як правило, такий зал стає стаціонаром концертного колективу.
3.2.3. Універсальні концертні зали призначені для демонстрації різних видів концертних програм (симфонічних, естрадних, народного мистецтва) і перш за все збірних концертів.
3.2.5. У багатоцільових залах концертна програма через її унікальності виявляється супутньої функцією, а домінують розважальні (танці і бали) або громадські види діяльності (проведення зборів, конгресів, фестивалів, з'їздів). До таких об'єктів належать міські громадські та клубні зали. У минулому до таких об'єктів ставилися будівлі станових зборів (дворянських, благородних, купецьких).
3.2.6. Привабливо (правда рідко використовується) поєднання концертних і циркових функцій в одній будівлі. Такий зал зі сценою-ареною виник ще до революції - цирк-концертний зал в Іваново-Вознесенську (не зберігся). Концертні та циркові програми можуть чергуватися в музичному центрі в Утрехті, Нідерланди (див. Рис.4 і 5, додатки 10).
3.2.7. Крім спеціально побудованих залів для демонстрації концертних програм використовуються інші об'єкти культури:
- приміщення пам'ятників культури - салонні зали та зали-вітальні в палацах-музеях і садибних комплексах (Останкіно, Кусково, театр Гонзаго в Архангельському і ін.);
- клубні приміщення творчих об'єднань (Біла вітальня Центрального будинку архітекторів);
- зали і аудиторії системи додаткової освіти (Малий зал московської консерваторії, концертний зал училища ім. Гнєсіних).
3.2.8. Всі перераховані типи залів мають право на введення в розроблювану класифікацію видовищних залів і використання в якості елементів видовищною мережі для демонстрації концертних програм.
3.2.9. Раціональність функціонування концертних залів досягається правильністю вибору їх призначення і місткості, а також за допомогою кооперування холів та інших приміщень, багатоцільового використання всіх можливих приміщень, ефективної архітектурно-планувальної схеми всього комплексу і зальних просторів зокрема.
3.2.10. Доцільно створення нових типів концертних залів:
- спеціалізованих естрадних залів, призначених для виступу джазових та естрадних оркестрів в умовах природної акустики;
- спеціалізованих залів народної вокально-інструментальної музики та танців.
3.2.11. Необхідність створення спеціалізованих естрадних залів пояснюється зростаючою популярністю цього жанру і розвитком шоу-бізнесу, виробництвом великого числа джазових та естрадних програм. Цей тип залів вже поступово впроваджується в організовувані в Москві розважальні центри.
3.2.12. Доцільність створення спеціалізованих залів народної музики і танців пов'язана з одним з напрямків розвитку туризму в столиці - культурним туризмом. Туристів, насамперед, цікавить специфічне мистецтво країни перебування, особливо, якщо країна багатонаціональна і багатокультурна. Популярність цього напрямку підтверджується виділенням в самостійний жанр етнічної музики, наприклад, етнічного року. Створення такого типу спеціалізованих концертних залів доцільно в складі центрів народного мистецтва.
3.2.13. Пропонована класифікація концертних залів приведена в табл.3.2.1.