Одні гуморальні агенти звужують, а інші розширюють просвіт артеріальних судин.
Судинозвужувальні речовини. До них відносяться гормо-ни мозкової речовини надниркових залоз - адреналін і норадреналін, а також задньої долі гіпофіза - вазопресин.
Адреналін і норадреналін звужують артерії і артеріоли шкіри, органів черевної порожнини і легенів, а вазопресин діє пре-майново на артеріоли і капіляри.
Адреналін, норадреналін і вазопресин впливають на судини в дуже малих концентраціях. Так, звуження судин у теплокровних тварин відбувається при концентрації адреналіну до крові 1 * 10 7 г / мл. Судинозвужувальний ефект цих речовин обумовлює різке підвищення артеріального тиску
До числа гуморальних судинозвужувальних факторів відноситься серотонін (5-гідрооксітріптамін), що продукується в слизовій оболонці кишечника і в деяких ділянках головного мозку. Се-ротонін утворюється також при розпаді тромбоцитів. Фізіологічний-ське значення серотоніну в даному випадку полягає в тому, що він звужує судини і перешкоджає кровотечі з ураженого со-суду. У другій фазі згортання крові, що розвивається після утворення тромбу, серотонін розширює судини.
Особливий судинозвужувальний фактор - ренін, утворюється в нирках, причому тим в більшій кількості, ніж нижче кровопостачання нирок. З цієї причини після часткового здавлювання ниркових артерій у тварин виникає стійке підвищення артеріального тиску, обумовлене звуженням артеріол. Ренін є протеолітичний фермент. Сам ренін не викликає звуження судин, але, потрапляючи в кров, розщеплює # 945; 2-глобулін плазми - ангиотензиноген і перетворює його в щодо малоактивний дека-пептид - ангіотензин I. Останній під впливом ферменту діпептідкарбоксіпептідази перетворюється в дуже активну судинно-звужуючий речовина ангіотензин II. Ангіотензин II швидко руйнується в капілярах ангіотензіназой.
В умовах нормального кровопостачання нирок утворюється срав-ково невелика кількість реніну. У великій кількості він продукується при падінні рівня тиску крові по всій судинній системі. Якщо знизити тиск крові у собаки шляхом кровопускання, то нирки виділять в кров підвищену кількість реніну, що сприятиме нормалізації артеріального тиску.
Відкриття реніну і механізму його сосудосуживающего дії представляє великий клінічний інтерес: воно пояснило причину високого артеріального тиску, супутнього деяких захворювань нирок (гіпертензія ниркового походження).
Судинорозширювальні речовини. У нирках утворюється також і судинорозширювальну речовина, назване медулліном (ви-ється в мозковому шарі нирки). Ця речовина являє собою ліпід.
В даний час відомо освіту в багатьох тканинах тіла ряду судинорозширювальних речовин, що одержали назву простагландинів. Таку назву дано тому, що вперше ці-речовини були знайдені в насінної рідини у чоловіків і передбачалося, що їх утворює передміхурова залоза. Простагландини представ-ляють собою похідні ненасичених жирних кислот.
З підщелепної, підшлункової залоз, з легких і деяких інших органів отриманий активний судинорозширювальний поліпептид брадикінін. Він викликає розслаблення гладкої мускулатури артеріол і знижує артеріальний тиск. Брадикинин з'являється в шкірі при дії тепла і є одним з факторів, що обумовлюють розширення судин при нагріванні. Він утворюється при розщепленні одного з глобулінів плазми крові під впливом що знаходиться в тканинах ферменту калікреїну.
До судинорозширювальну речовин відноситься ацетилхолін (АХ), який утворюється в закінченнях парасимпатичних нервів і сім-патической вазодилататорів. Він швидко руйнується в крові, по-цьому його дія на судини в фізіологічних умовах чисто місцеве.
Судинорозширювальну речовиною є також гістамін - речовину, що утворюється в слизовій оболонці шлунка і кишечнику-ника, а також у багатьох інших органах, зокрема в шкірі при її роздратуванні і в скелетних м'язах під час роботи. Гістамін розширює артеріоли і збільшує кровонаповнення капілярів. При введенні 1-2 мг гістаміну в вену кішці, незважаючи на те що серце продовжує працювати з колишньою силою, рівень артеріального тиску різко падає внаслідок зменшення припливу крові до серця: дуже велика кількість крові тваринного виявляється зосередженим в капілярах, головним чином черевної поло-сті. Зниження артеріального тиску і порушення кровообігу при цьому подібні до тих, які виникають при великій крововтраті. Вони сопровож-даються порушенням діяльності ЦНС внаслідок розлади мозкового кровообігу. Сукупність перерахованих явищ об'єднується поняттям «шок». Важкі порушення, що виникають в організмі при введенні великих доз гістаміну, називають гістамінового шоком.
Посиленим утворенням і дією гістаміну пояснюють ре-акцію почервоніння шкіри. Ця реакція викликається впливом раз-особистих подразнень, наприклад потирання шкіри, теплове впливів-ствие, ультрафіолетове опромінення. Крім гістаміну і АХ, ще ряд інших судинорозширювальних речовин посилено вивільняється з зв'язаного стану або утворюється в скелетної мускулатури при її роботі: АТФ і продукти її розпаду (зокрема, аденіловая кислота), молочна і вугільна кислоти і ін.
При посиленою функції будь-якого органу або тканини зростає ін-інтенсивність процесів метаболізму і підвищується концентрація продуктів обміну (метаболітів) - оксиду вуглецю (IV) СО2 і вугільної кислоти, аденозиндифосфата, фосфорної і молочної кис-лот і інших речовин. Збільшується осмотичний тиск (слідом-ствие появи значної кількості низькомолекулярних про-дуктів), зменшується величина рН в результаті накопичення водень-них іонів. Все це і ряд інших факторів призводять до розширення судин в працюючому органі. Гладка мускулатура судинної стін-ки дуже чутлива до дії цих продуктів обміну.
Потрапляючи в загальний кровотік і досягаючи з потоком крові судинного центру, багато з цих речовин підвищують його тонус. Що виникає при центральному дії зазначених речовин генерализованное підвищення тонусу судин в організмі призводить до збільшення системного артеріального тиску при значному зростанні кровотоку через працюючі органи.
В скелетної м'язі в стані спокою на 1 мм2 поперечного перерізу припадає близько 30 відкритих, т. Е. Що функціонують, капілярів, а при максимальній роботі м'язи число відкритих капілярів на 1 мм2 зростає в 100 разів.
Хвилинний об'єм крові, що нагнітається серцем при інтенсивній фізичній роботі, може збільшитися не більше ніж в 5-6 разів, тому зростання кровопостачання працюючих м'язів в 100 раз можливо лише внаслідок перерозподілу крові. Так, в період травлення спостерігається посилений приплив крові до піщеваріт-них органам і зменшення кровопостачання шкіри і скелетної мускулатури. Під час розумового напруження посилюється кро-воснабженіе мозку.
Напружена м'язова робота веде до звуження судин їжі-ньо органів і посиленого притоку крові до працюючих скелетних м'язів. Приплив крові до цих м'язів зростає в результаті місцевого судинорозширювальної дії продуктів про-мена, що утворюються в працюючих м'язах, а також внаслідок рефлекторного розширення судин. Так, при роботі однієї руки судини розширюються не тільки в цій, але і в іншій руці, а також в нижніх кінцівках.
Висловлено припущення, що в судинах працюючого органу то-нус м'язів знижується не тільки внаслідок накопичення продуктів про-мена, а й в результаті впливу механічних факторів: скор-щення скелетних м'язів супроводжується розтягуванням судинних стінок, зменшенням судинного тонусу в даній області і, следова- тельно, значним збільшенням місцевого кровообігу.
Крім продуктів обміну, що накопичуються в працюючих орга-нах і тканинах, на м'язи судинної стінки впливають і інші гумораль-ні фактори: гормони, іони і т. Д. Так, гормон мозкової речовини надниркових залоз адреналін викликає різке скорочення гладких м'язів артеріол внутрішніх органів і внаслідок цього значний підйом системного АТ. Адреналін підсилює також серцеву діяль-ність, проте судини працюючих скелетних м'язів і судини го-ловного мозку під впливом адреналіну НЕ звужуються. Таким обра-зом, викид в кров великої кількості адреналіну, що утворюється при емоційній напрузі, значно підвищує рівень сі-стемного АТ і одночасно поліпшує кровопостачання мозку і м'язів і тим самим призводить до мобілізації енергетичних і пластичних ресурсів організму, необхідних в надзвичайних умовах, при до -тор виникає емоційне напруження.
Судини ряду внутрішніх органів і тканин мають індивіду-альних особливостями регуляції, які пояснюються структурою і функцією кожного з цих органів або тканин, а також ступенем їх участі в тих чи інших загальних реакціях організму. Наприклад, судини шкіри грають важливу роль в терморегуляції. Розширення їх при підвищенні температури тіла сприяє віддачі тепла в навколишнє середовище, а звуження знижує тепловіддачу.
Перерозподіл крові відбувається також при переході з горизонтального положення у вертикальне. При цьому ускладнюється венозний відтік крові від ніг і кількість крові, що надходить в серце по нижньої порожнистої вени, зменшується (при рентгеноскопії чітко видно зменшення розмірів серця). Внаслідок цього Веноза-ний приплив крові до серця може значно зменшуватися.
В останні роки встановлена важлива роль ендотелію со-судистую стінки в регуляції кровотоку. Ендотелій судин синтезує і виділяє чинники, активно впливають на тонус голод-ких м'язів судин. Клітини ендотелію - ендотеліоцити під впливом хімічних подразників, принесених кров'ю, або під впливом механічного подразнення (розтягнення) здатні ви-ділячи речовини, які безпосередньо діють на гладкі мишеч-ні клітини судин, викликаючи їх скорочення або розслаблення. Термін життя цих речовин малий, тому дія їх обмежується судинною стінкою і не поширюється зазвичай на інші гладком'язові органи. Одними з чинників, що викликають розслаб-ня судин, є, мабуть, нітрати і нітрити. Мож-ли-судинозвужувальних фактором є вазоконстрикторний пептид ендотелії, що складається з 21 амінокислотного залишку.