Градуювання датчика охоплює сукупність операцій, що дозволяють в графічній або алгебраїчної формі Вира-зить співвідношення між значеннями вимірюваної величини і електричними величинами на виході з урахуванням всіх додаткових чинників, які можуть змінити вихідний сигнал датчика.
Цими додатковими факторами можуть бути:
а) пов'язані з вимірюваноївеличиною фізичні величини, до яких чутливий датчик (знак і швидкість зміни вимірюваної величини, фізичні властивості її матеріального носія);
б) незалежні від вимірюваної величини фізичні величини, впливу яких піддається працює датчик і ко-торие, отже, можуть змінювати його вихідний сигнал;
в) параметри навколишнього середовища (температура, вологість) або параметри, пов'язані з харчуванням (амплітуда і частота напруги, необхідного для роботи датчика).
Під градуировкой заходів або вимірювальних приладів розуміють операцію нанесення відміток на шкалу заходи або вимірювального приладу. При відсутності шкали під градуировкой розуміють визна-поділ залежності між вимірюваною величиною і відповідаю щим параметром заходи або вимірювального приладу.
Розрізняють абсолютні і відносні методи градуювання акустичних вимірювальних приладів.
В акустичних вимірах найчастіше застосовують приймачі звукового тиску, тому при абсолютному методі градуювання відтворюють звуковий тиск методом, що дозволяє безпосереднім-ного оцінити звуковий тиск в одиницях виміру (ньютон на квадратний метр), а потім обчислюють чутливість як від-носіння напруги, що розвивається акустичним перетворювал -лем, до відомого звуковому тиску.
При відносній градуировке порівнюють чутливості зразкового і градуйованого приладів.
Півроку - сукупність дій, вироблених з метою оціню-ки похибок мір і вимірювальних приладів. В першу чергу при перевірці з'ясовують, чи може дана міра або прилад забезпе-чити необхідну точність вимірювання, т. Е. Відповідають їх точності характеристики регламентованим значенням.
При перевірці заходів і приладів, призначених для застосування без поправок, визначають, чи не виходять їх похибки, а також деякі інші показники (наприклад, нерівномірність частот-ної характеристики чутливості перетворювачів) за уста-новлені межі і не перевищують вони допустимі значення. При перевірці заходів і приладів, застосовуваних з урахуванням поправок до їх показаннями, необхідно визначати значення поправок. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до зразкових приладів, а процес повірки стає більш трудомістким.
Основний похибкою приладу називають похибка, оп-чати при «нормальних» умовах. Під нормальними усло-виями, при яких повинна проводитися перевірка, розуміють, як правило, температуру 20 ± 5 ° С, атмосферний тиск 750 ± 30 мм рт. ст. і вологість 65 ± 15%.
Допустимі відхилення від нормальних умов при проведе-нии повірки вказують в стандартах на перевірку, методичних вказівках, технічних умовах і інших нормативних докумен-тах.
Існують наступні основні способи перевірки: безпосереднім-ного звірення; компарірованіе; повірка по зразковою мірою;
вимір вивіреним приладом величин, відтворюваних мірою.
Для більш складних вимірювальних приладів, що складаються з ря-да взаємопов'язаних елементів, розрізняють комплектну та Поель-цементних повірки.
Повірка шляхом безпосереднього звірення поверяемой і образ-цовой заходів або вивіреного і зразкового приладів, без застосований-ня компарірующіх або будь-яких інших проміжних приладів застосовується досить широко. В основі такої повірки лежить одночасне вимірювання однієї і тієї ж величини вивіреним і зразковим приладами. При перевірці необхідно ретельно сле-дить за тим, щоб обидва прилади вимірювали дійсно одне і те ж значення величини.
У стандартах і методичних вказівках по повірці вказують умови, що забезпечують ідентичність вимірюваних величин пове-ряемая і зразковим приладами.
Перевірку шляхом безпосереднього звірення застосовують, як правило, для менш точних мір і вимірювальних приладів. Для більш точної перевірки використовують ті чи інші компарірующіе при-бори. Сам по собі компаратор не містить зразкових мір або зразкових приладів. Проте, точність повірки мір і приладів залежить від ряду метрологічних характеристик Компарія-ючий приладів. Найбільш часто вживаними компараторами є зразкові ваги різних розрядів (при перевірці гир), мости змінного і постійного струму (при звірення заходів опору, індуктивності і ємності), потенціометри (при звірити-ванні приймачів і випромінювачів звуку, мір опору і е. Д . с. нормальних елементів), а також компаратори (для точних звірити-ний мір довжини).
До метрологічних характеристик компарірующіх прилади-рів, що застосовуються для повірки, пред'являють ряд вимог. Об-ний вимога відноситься до чутливості компаратора і відбутися у-ит в тому, що компарірующій прилад повинен бути настільки чув-ствительность, щоб з його допомогою можна було виявити изме-ня вимірюваної величини, що не перевищує значення похибки-сти зразковою заходи. Наприклад, випромінювач створює звукове тиску-ня 100 н / м 2 з похибкою 10 н / м 2. Для його повірки допустимо використовувати зразковий прилад ВИД, що вимірює звукове давши-ня з похибкою не більше 3 н / м 2. При цьому показує прилад ВИД повинен мати шкалу з поділами не більше, ніж через 3 н / м 2. Повірка заходів за допомогою компарірующіх приладів може забезпе-чити дуже високу точність. Зокрема, звірення зразкових мір з еталонами, еталонів вторинних з первинними проводиться із застосуванням компарірующіх приладів.
Процес повірки вимірювальних приладів по зразковим ме-рам зводиться або до вимірювання величини, що відтворюється зразковою мірою, або до вимірювання деякої величини, яка од-ночасно зіставляється з зразковою мірою. Наприклад, шумомір можна повіряти методом градуйованого випромінювача. Похибкою-ність шумомера визначається різницею між його показаннями і значенням звукового тиску, відтвореного випромінювачем.
Коли можна використовувати багатозначну зразкову міру або набір зразкових мір, зручніше змінювати значення зразковою ме-ри (або комплекту зразкових мір) до тих пір, поки покажчик приладу не встановиться на необхідній позначці. Наприклад, при перевірці омметра його затискачі з'єднують з магазином опору, на якому набирають деяке значення опору, спостеріга-дая при цьому за покажчиком омметра. Коли покажчик встановиться на необхідній відмітці, за шкалою магазину опору визначаються-ють дійсне значення опору, що відповідає цій позначці.
Прикладом паралельного виміру деякої величини за допомогою вивіреного приладу і зразковою заходи може служити перевірка в тракті вимірювання вібрацій на вібростенді з оптичним відліком амплітуди коливань стенду. Під дією коливань показує прилад вивіреного тракту встановлюється на оп-ределенной позначці. Одночасно коливання вимірюються оптич-ської системою.
Перераховані вище способи перевірки є комплектні-ми, при яких прилад перевіряють в цілому, в повному комплекті всіх його складових частин. Про його придатності судять на підставі изме-реній відомих або паралельно вимірюваних величин. Прилад працює при цьому так, як він працював би при його практичному застосуванні. Однак іноді доцільно проводити перевірку по-елементно.
Поелементної називають перевірку приладу, при якій виміряти-ють параметри окремих його частин з наступним обчисленням дійсних значень вимірюваної величини. Вона застосовується тоді, коли закономірності взаємодії окремих частин приладу точно відомі і можливості сторонніх впливів на його свідчення виключені або ці впливу піддаються точному обліку і тоді, коли комплектна повірка дуже трудомістка або складно підібрати зразкові заходи для повірки приладу при великій різноманітності його показань.
На практиці поелементну перевірку нерідко проводять в соче-Британії з комплектної.
Незважаючи на те, що компарірующіе прилади окремо без об-разцових заходів непридатні для вимірювання, проте вони завжди розглядаються як вимірювальні прилади і підлягають повірці. Так як компарірующіе прилади не дають свідчень, виражених в тих чи інших одиницях, це обумовлює специфічні особ-ності їх повірки. Завдання, яке ставиться при перевірці, зводиться до виявлення тих похибок, які може внести в вимір компарірующій прилад при різних умовах вимірювань. Компарірующій прилад найчастіше перевіряють поелементно. У зв'язку з тим, що компарірующій прилад є приладом, встанов-БЕЗПЕЧУЮТЬ певне ставлення між значенням вимірюваної величини і значенням міри, в першу чергу підлягає перевірці правильність відтворення цього відносини в приладі. Пра-вильность відносини плечей можна визначати шляхом пробних слі-чень двох заходів з відомими значеннями або шляхом вимірювання від-ділових елементів, що утворюють плечі компаратора.
У повірочної практиці під повіркою розуміють сукупність операцій як по визначенню похибок, так і з перевірки справності засобів вимірювань, а також і зовнішній огляд приладу.
Повірка справності приладу дозволяє переконатися у відсутності причин, які можуть порушити нормальні дії засобів через вимірювань або збільшити їх похибки.
Зовнішній огляд заходів або приладу в більшості випадків яв-ляется дуже суттєвою операцією, так як при ньому можна про-назовні здаються на перший погляд незначними дефекти, що знижують надійність приладу, призначеного для експлуа-тації протягом тривалого часу.
Після державної повірки видається відповідне сві-детельство, яке в ряді cлучаев замінюється накладенням дер-жавного повірочного тавра.
У свідоцтві вказують точне найменування, завод-виготов-ник і заводський номер приладу. Крім того, там же вказують найважливіші типові характеристики, в тому числі принцип дію-вия, межі вимірювання або номінальні значення вимірюваної ве-личини, клас точності із зазначенням державного стандарту, яким встановлено класи точності для даного виду приладів або заходів. Якщо клас точності не встановлено, вказують предель-ву допускається похибка. Нарешті, наводять конкретні ре-зультати перевірки даного приладу або заходи у вигляді таблиць похибкою-ностей, поправок або дійсних значень.