Мова вміє і приховати, і розкрити людську подобу.
Хто не вміє говорити, кар'єри не зробить.
Говоріння - вид устноречевого діяльності, обумовлений виразом думок і почуттів як в ініціативній, так і в реактивної формах [92]. Хто говорить переслідує різноманітні комунікативні завдання: погодитися чи відмовитися, порадити, попередити, зажадати, попросити, дозволити, засумніватися, подякувати і т. Д. В залежності від цього виникають висловлення 3 типів: повідомлення, спонукання, питання.
Свідомість мовця зосереджена на змісті, логіко-композиційному структуруванні тексту, пам'ять видає найбільш придатні лексичні варіанти, інтуїція (кількаразове повторення досвіду в подібних умовах) допомагає граматично правильно побудувати речення і озвучити його відповідно до норм вимови, мовне чуття дозволяє визначити стиль, психологічне орієнтування змушує враховувати реакцію слухачів. Труднощі говоріння пояснюються тим, що всі перераховані вище операції потрібно виконувати одночасно. Для здійснення говоріння необхідні певні передумови - умови говоріння:
ü наявність комунікативно-мовної ситуації, яка служить стимулом говоріння;
ü наявність мети повідомлення своїх думок, комунікативної спрямованості взаємодії;
ü наявність знань про предметний зміст, компонентах ситуації, про обсяг мовного твори, тобто про те, що визначає процес говоріння;
ü ставлення до суб'єкту промови - співрозмовнику, розуміння його настрою, почуттів, системи поглядів, знання його потреб в спілкуванні і т.д .;
ü наявність засобів вираження своїх думок і почуттів, засобів вираження свого ставлення і реалізації мовного дії; такими засобами є мовне вміння і складові його навички.
Характеризуючи два види активної усного мовлення - мова діалогічну і монологічну, - треба мати на увазі не їх зовнішнє, а психологічне різницю. За своєю зовнішньою формою ці два види мови можуть бути схожі один на одного. Так, наприклад, минулого може бути побудований за своєю зовнішньою формою як діалогічна мова, тобто говорить звертається періодично або до слухачів, або до уявному опонентові. Психологічні особливості усного монологічного та діалогічного мовлення [93] представлені в таблиці 4.1.
устноймонологіческой та діалогічного мовлення