Глобальний інформаційний простір

Глобальний інформаційний простір

Головна | Про нас | Зворотній зв'язок

Одночасно відбуваються радикальні зрушення в структурі інформаційних техніки і технології.

Проте статистика відзначає, що в розвинених країнах вже спостерігається зменшення кількості поштових і телеграфних відправлень, оскільки на зміну колишньої електричного зв'язку приходить нова виробничо-технічна база, заснована на використанні різних видів електронних технологій. При цьому з позицій формування глобального інформаційного простору найбільше значення мають супутниковий зв'язок та Інтернет.

Абсолютно особливу роль у формуванні глобального інформаційного простору грає всесвітня комп'ютерна телекомунікаційна система Інтернет, яку називають також Всесвітньою павутиною (World-Wide Web, або скорочено WWW). Головна ідея Інтернету - вільне поширення інформації і встановлення контактів між людьми. За допомогою нього кожна людина може «зустрітися» з будь-яким іншим жителем планети, навіть живуть на видаленні в багато тисяч кілометрів. На екрані свого комп'ютера, не виходячи з дому, він може отримати будь-яку необхідну інформацію. Не дивно, що ми все частіше чуємо вираз «Інтернет-революція». На думку фахівців, Інтернет дійсно являє собою нову економічну і технічну революцію кінця XX в. з переходом в XXI ст. Розвиток Інтернет-технологій дозволяє не тільки обслуговувати сучасну світову економіку, а й значною мірою створювати її.

Глобальний інформаційний простір

З усього сказаного можна зробити висновок про те, що в наші дні вже закладена достаточнопрочная основа для формування глобального інформаційного простору. Однак уявлення про те, що воно вже склалося, було б явно передчасним, оскільки в цьому відношенні між окремими регіонами і тим більше країнами існують великі географічні відмінності.

До числа найбільш поширених мов мережі Інтернет відносяться англійська (близько 30%), китайський (15%), іспанська, японська, німецька, за якими слідують французька, португальська, корейська, італійська, арабська, Що ж стосується української мови, то в першу десятку він не потрапляє.

У цьому світлі стають зрозумілими заперечення академіка Н. Н. Моісеєва з приводу того, що сучасне людство вже вступило в стадію інформаційного суспільства. Досягнутий рівень інформатизації, на його думку, створює лише певні передумови для переходу в майбутньому до такого суспільства, оскільки поки необхідною інформацією можуть користуватися лише окремі вибрані групи людей або групи країн. Як вважав М. М. Моісеєв, даний інформаційне суспільство - це таке суспільство, «в якому Колективний Інтелект буде грати таку ж роль в суспільному організмі, яку індивідуальний розум грає в організмі людини». [76]

Схожі статті