Велика частина фразеологізмів відноситься до розмовної мови. Область застосування таких фразеологізмів - побутове спілкування, усна форма діалогічної мови: задирати ніс, з-за рогу, з рук геть.
Фразеологізми просторечного характеру вживаються переважно в побутово-побутовому мовленні і мають знижений стилістичний відтінок: вийми та поклади, ні шкіри ні пики, йолоп царя небесного. Одним з характерних властивостей розмовно-просторічних фразеологізмів є те, що вони в основному утворюються в результаті метафоричного переосмислення вільних словосполучень такого ж лексичного складу: закидати вудки, лежати на боці.
Компоненти розмовних фразеологізмів можуть сходити до стилістично нейтральним словам. Так, у складі вільного словосполучення лежати на боці слова лежати на боці (нічого не робити) мають розмовну забарвлення з відтінком несхвалення.
Стилеобразующую функцію виконують компоненти фразеологізму, якщо вони сягають словами розмовною або просторічним. Часто при цьому окремі компоненти вступають в асоціативні відносини, утворюючи варіантні ряди, що відрізняються один від іншого стилістичним забарвленням.
Так, варіанти забивати собі в голову і забивати собі в голову розходяться в стилістичному відношенні: перший варіант властивий розмовної мови, а другий через стилістично зазначеного компонента башка - просторечной. Фразеологізм не так називає те чи інше явище дійсності, скільки оцінює його. Оціночні значення несхвалення, презирства, іронії містяться в смисловій структурі багатьох фразеологізмів: чорнильна душа, шишка на рівному місці.
Багато розмовно-просторічні обертів містять підсилювальне значення, завдяки якому емоційно-експресивні відтінки фразеологізмів виявляються з найбільшою силою. Підсилювальне значення особливо характерно для наречних зворотів типу (схожі) як дві краплі води, (лаяти) на всі заставки і легко виявляється при роз'ясненні сенсу відповідних фразеологічних одиниць. Наприклад, прислівниковий фразеологізм (кричати) на всю горлянку тлумачиться за допомогою словосполучення (кричати) дуже голосно.