Розрізняють такі форми збуту товарів:
1) прямий збут (канал руху товару нульового рівня). Продаж продукції здійснюється безпосередньо від виробника споживачам на основі прямих контактів з ними. Основні умови для реалізації стратегії прямого збуту:
а) великий попит на вироблений товар;
б) вузький і спеціалізований коло споживачів;
в) невелика територія збуту;
г) необхідність надання високоякісного та спеціалізованого сервісу;
д) наявність вертикального ринку;
е) постійно варіюється ціна;
ж) наявність власної складської мережі;
з) наявність транспорту, здатного задовольнити потреби в перевезеннях;
і) можливість виготовлення товару на замовлення;
2) непрямий збут (багаторівневий канал руху товару) - продаж продукції через посередників. Збут буває інтенсивним, селективним (вибірковим) і ексклюзивним. Основні умови для реалізації стратегії непрямого збуту:
а) горизонтальний ринок;
б) наявність широкого кола споживачів;
в) нестача коштів для створення власної збутової мережі;
г) географічна широта споживання;
д) невисокий відсоток маржі;
е) можливість поставки товарів великими партіями оптовим покупцям;
4) селективний (вибірковий) збут передбачає обмеження кількості торгових посередників. Використовується при реалізації технічно складної продукції;
5) ексклюзивний збут передбачає навмисно обмежену кількість посередників, які торгують даною продукцією в межах збутових територій.
При прийнятті рішення про форму збуту товарів необхідно враховувати такі фактори, як місце і умови виробництва товару, його якісні та кількісні характеристики, форми споживання, наявність або відсутність власного транспорту, наявність власної збутової мережі і т.д. Необхідно враховувати, що при невеликому числі посередників легше забезпечити тісні зв'язки з ними, впливати на рівень підготовки збутового персоналу, встановити жорсткий контроль за процесом реалізації та гарантійного сервісу.
Фактори, що впливають на рішення про вибір каналу розподілу:
1) якісні і кількісні характеристики товару;
2) асортимент продукції, що випускається;
3) технічні характеристики товару;
4) переваги і недоліки товару;
5) умови та терміни зберігання;
6) можливість випуску на замовлення;
7) транспортабельність товару;
8) географічний фактор;
9) можливі сегменти ринку збуту;
10) місткість ринку;
11) конкурентоспроможність товару;
12) можливість розвитку збутової мережі;
13) наявність кваліфікованого персоналу;
14) наявність вільних коштів;
15) можливість створення власної складської мережі;
16) досвід конкурентів в рішенні даного питання;
17) широта охоплення споживачів;
18) особливість кінцевих споживачів;
19) рівень доходів потенційних споживачів;
20) можливість контролю потенційних посередників;
21) порівняльна вартісна характеристика різних форм збуту.
Приступаючи до розробки стратегії збуту, необхідно усвідомити завдання, які стоять перед службою, в рамках загальної концепції маркетингу підприємства і пов'язати їх з програмою по стимулюванню збуту. Як правило, чим вище масовість споживання товару, чим ширше асортимент, тим більш розгалуженою буде мережу розподілу. На практиці використовуються різні змішані форми організації руху товару.