У ст. 128 ГК України вказується, що громадянин визнається суб'єктом господарювання при здійсненні ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 ГК України.
Аналогічними є вимоги, що висуваються і до другим фізичних осіб (іноземцям, апатридів, біпатридів), які є суб'єктами господарювання.
З цього випливає, що фізична особа як суб'єкт господарювання- це фізична особа (громадянин України, іноземець, апатриди або біпатрид), яке здійснює підприємницьку діяльність і зареєстрована в установленому законом порядку.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
Ø безпосередньо як підприємець або через створюване їм приватне підприємство;
Ø із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, найманого за контрактом. При здійсненні підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права і обов'язки відповідно засновника та / або учасника господарського товариства, члена кооперативу і т. П. Або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи .
Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на основі свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 ГК України.
Ø в передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;
Ø дотримуватися права і законні інтереси споживачів, забезпечувати належну якість виготовлених їм товарів (робіт, послуг), дотримуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлені законодавством;
Ø не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;
Ø вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
Ø своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог ГК України, ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», а також інших законів.
Іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено ГК України та іншими законами.
1) ГК України (розділ ІІ);
2) ГК України (глави 5, 7, 8);
3) ЗУ «Про господарські товариства»;
4) ЗУ «Про акціонерні товариства»;
5) ЗУ «Про кооперацію»;
6) ЗУ «Про колективні сільськогосподарські кооперативи»;
7) ЗУ «Про споживчу кооперацію»;
8) ЗУ «Про холдингові компанії в Україні»;
9) ЗУ «Про кредитні спілки»;
10) ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні».