Див. В інших словниках
(Від позднелат. Substratum основа, букв.подстілка), загальна матеріальна основа яв-лений; сукупність відносно простих, якісно-но елементарних матеріальних утворень, взаємо-дія яких брало обумовлює властивості розглядає-мій системи або процесу. У найзагальнішому сенсі С. всіх існуючих форм змін і процесів в світі є рухома матерія. Будучи невичерпна і нескінченна в структурі, просторі і часі, вона виступає субстанциальной основою всіх властивостей, свя-зей, взаємодій і законів дійсності. Поняття С. близьке до поняття субстанції, к-раю традиційно розумілася як абс. С. всіх через трансформаційних змін. У метафізичний. системах допускалося істота-вання абсолютно неподільного та елементарного С. тлумачиться як самого нижнього, фундаментального шару реальності. У материалистич. навчаннях подібним С. визнавалися неподільні атоми, в ідеалістіч. сис-темах абс. ідея, дух, нематеріальна енергія (енергетизм), «елементи світу» (емпіріокритицизм) і т. п. С. всіх відомих физич. процесів виступають еле-плементарним частки і поля, фундаментальні взаємодії-дії яких брало (гравітаційні.
Радянський філософський словник
(Від лат. Substratum підкладка) основа, підстава, носій, субстанція.
Філософський енциклопедичний словник
(Лат. Sub - під і stratum - кладка, споруда, спорудження) - основа єдності, однорідності різних предметів і різних властивостей окремого, одиничного предмета, речі і їх сукупності (пор. Субстанція).
Філософський енциклопедичний словник