Фердинанд І ІЗАБЕЛЛА
Фердинанд І ІЗАБЕЛЛА
Європа - прекрасне обличчя світу: в Іспанії важливе, в Англії гарненьке, у Франції голок-рівое, в Італії розважливе, в Німеччині рум'яне. »Ці слова належать іспанському письменнику Бальтасару Грасиану, що жив в XVII в. Однак вони справедливі і сьогодні, а тим більше були вірні в кінці XV століття - тоді, коли чоло Іспанії знайшло цю багатозначну важ-ність.
У той час перед Іспанією стояли складні завдання політичного і військового характеру: об'єк-единить країну, розділену на кілька коро-левств, вигнати арабів з Піренейського півострова. Завдання ці були успішно вирішені. Завдяки це-му, а також приголомшуючих результатів путешест-вий Христофора Колумба - завоювання і колони-зації Нового Світу - Іспанія отримала право гір-диться собою. Біля витоків цих звершень стояла цар-ного подружжя - Ізабелла і Фердинанд.
Ізабелла (1451-1504), дочка короля Кастилії Хуана II, як це нерідко траплялося в середовищі вінці-носних осіб Європи, призначалася в дружини португальському монарху Альфонсо V (1438-1481). Були й інші претенденти на її руку і серце, але. 18-річна принцеса кинула зухвалий виклик традиціям і придворному етикету. Мало хто ри-царські романи тієї епохи могли б зрівнятися по гостроті і непередбачуваності сюжету з історією її заміжжя.
Струнка, гарна дівчина з живим поглядом чарівних очей, схожих на Андалузії виногр-дини, і золотистим волоссям виявилася не тільки хорошою дружиною, але і мудрим державним діяль-телем. Обранець її серця багато в чому являв собою повну протилежність їй: середнього зросту, з грубими рисами обличчя, не надто вимогливий до
Статуя Фердинанда Арагонського.
Статуя Ізабелли Кастильской.
одязі. Як писав один із сучасників Ферді-Нанда, «в його зовнішності було щось солдатське». Цей не надто привабливий портрет доповнювали властиві йому хитрість і скупість.
Енергійна королева вникала буквально в усі: реорганізовувати армію, зміцнювала державним-ний апарат, рішуче припиняла прагнення від-ділових територій до сепаратизму і, більш того, то переконанням, то силою зброї схиляла сусідів до союзу з Кастилией і Арагоном, королем якого Фердинанд став в 1479 г. Наприкінці 80-х рр. їм уда-лось об`єднати всю Іспанію, за винятком Гранади.
Майже вісім століть іспанської історії (VIII- XV ст.) Були пов'язані з боротьбою за звільнення Піренейського півострова від арабських завоювати-лей. До кінця XV століття вони зберегли владу лише над казково прекрасної Гранадою.
У маврів був особливий, ні з чим не порівнянний культ міста. Витончений смак в поєднанні з пора-зітельно розкішшю і марнотратством створили блискучі зразки садово-паркової культури і де-кора палаців. Воістину невтішним було горе мо-лодого еміра Гранади Абу Абдали Мохаммеда Боабділли, вимушеного поспішно бігти на початку 1492 з свого неповторного палацу Альгамбра. Його мати з докором кинула йому: «Оплакуй, як жінка, то, що ти не зміг захистити як мужчи-на». «Оплакуй, як жінка. »? Але ж імен-но жінка змусила його викинути білий прапор. Втеча еміра і звільнення Гранади - підсумок бо-леї ніж 10-річної боротьби іспанців, і всі ці роки Ізабелла була в центрі подій і багато в чому визна-ділячи їх хід. Було б несправедливо не віддати належне і Фердинанду, який керував рядом по-енних операцій.
Однак не все, що робилося католицькими ко-ролями, сприяло розвитку Іспанії. У 1478 році був створений трибунал інквізиції, в 1492 з країни вигнали євреїв (див. Ст. «Інквізиція»). І хоча Фердинанд і Ізабелла діяли нібито в інтересах єдиної віри і єдиної держави, обидві ці акції завдали Іспанії величезної шкоди.
Дозволивши багато внутрішніх проблем, королі стали істотно впливати і на загальноєвропейські, тим більше що відкриття Нового Світу відразу зробило Іспанію одним з найвпливовіших го-Сударства Європи. Міжнародні відносини на-ходілісь у веденні Фердинанда, хоча думка і со-вети Ізабелли часом мали вирішальне значення.
Після цієї втрати Фердинанд проживе ще 12 років і по праву увійде разом зі своєю дружиною в число найвидатніших королів Іспанії. За ці роки він успішно вирішить найскладніші проблеми, пов'язаний-ні з завойовними кампаніями в Новому Світі, ще більш зміцнить позиції Іспанії в Європі, мно-го зробить для надання стабільності недавно ство-даного єдиного іспанській державі.