показує те що думають персонажі.
-Це була моя вісімнадцята весна гірше не прідумаешь.Мать пішла від нас і батько вирішив одружитися снова.Но мене в його нового життя бути не должно.Поетому батько відправляє мене в місто до бабушке.Я там давно не била.Била напевно коли мені ще було шесть.Вот настав той самий день.Дома ні кого не било.На кухонному столі я знайшла записку залишену батьком.
записка:
Я зібрав твій багаж.За тобою приїдуть о 6:00 на машині і відвезуть на станцію.Будь готова вчасно.
-Навіть не зволив проводити мене.
-Вже 6: 10, а їх все немає.
Я почула як до мого будинку під'їхала машина.
-Це за мною.
Я спустилася по сходах і побачила, що в машині сиділа подруга мого батька з чоловіком.
-Добрий день.
-Доброго ранку, Аніка.-Сказала жінка приємним голосом.
-Ну що, поїхали?!
-Так звичайно.
Дорога була довгою я навіть встигла поспати, але ще довше прийдеться мені їхати на поезде.Я дізналася, що жінку звати Клара, а чоловіка Діма.
-Твоя бабуся зустріне тебе на станціі.-сказала Клара.
-Добре.а-різко відповіла я і вийшла з машіни.Мой поїзд чомусь затримувався.
-Дивно вже без десяти вісім, а поїзди все немає і немає.
Ну ось нарешті він появілся.Я зайняла вільне місце, одягла навушники і віддалилася від світу сего.Смотря в вікно я побачила красивого хлопця.
У мене не було хлопця і я думаю ще не скоро з'явиться, тим більше такого красавчіка.-подумала я про себе і закрила глаза.Я вже мало не заснула, але мій сон потривожив якийсь удар по столу, я відкрила очі і побачила чоловічу сумку на столі.
-Вибачте я потривожив вас.Я-сказав незнайомий голос.
-Звичайно, а можна поаккуратнее.-я підняла погляд і побачила того самого хлопця.
-Я сяду?
-Мені все равно.-я одягла навушники і продовжувала не помічати ні кого.Поезд почав під'їжджати до моєї станціі.Я вирішила приготуватися до виходу.Я помітила що цей хлопець все ще не вийшов.
Але моя станція була кінцевою невже він теж з цього ж городка.-подумала я про себе.Я справді ми вийшли з ним на одній станціі.Я побачила бабусю і помахала їй, а вона мені в ответ.У моєї бабусі з дідусем було своє караоке .Я вирішила піти і розслабитися там.В дитинстві я дуже любила приходити туда.Еслі чесно то я пою.Но я знала що цим добре не заробиш тим більше є люди які співають набагато краще меня.Поетому це було всього лише хоббі.Било вже пізно тому в караоке ні кого не було і я могла спокійно спеть.Когда я співала мені ставало промінь О.О зараз мені було погано як ні когда.Так і що мені вибрати? Ось ця подойдёт.Я вибрала напевно найсумнішу яку я знаю, вона ж і моя улюблена.
-Ось це так, добре я спела.Мне стало краще.
Хлоп-хлоп-хлоп
-Ух ти, ти класно співаєш.
У дверях я побачила того самого хлопця.
-Що ти тут робиш? Караоке вже закритий.
-Ах да прости за вторгнення, але двері були відчинені.
-Ти взагалі хто? Мені допомогти тобі знайти вихід?
-Не груби.
Він простягнув мені якусь картку.
/ КАРТКА /
/ Олександр Григор'єв
Звукозаписна компанія /
-Думаєш я повірю якомусь незнайомцю
-ем.
Звукозаписна компанія як же.
-Послухай меня.Погоді.Погоді ж.
-Відпусти мене, я зараз охорону покличу.
"ХРУСКІТ"
-Що це був за звук? -удівлённо сказала я
-Я наступила на щось.
-Ой, це були твої окуляри?
-Та взагалі-то
-Може бути ти хоча б зійдеш з них.
-Прости мене, прости мене мені правда шкода.
-Не хвилюйся про це.
-Придумала давай я тобі заплачу.
-Скільки вони коштували?
-Вони.
-10.000 РУБ
-Скільки ?!
-Вони були зроблені на замовлення і тому таких більше ні де немає.
-У мене немає таких денег.Прості.
-А є якийсь інший спосіб.
-. Може попрацюєш на мою компанію.
/Після школи/
-Тимчасова робота? - здивувалася моя подруга.
-Тобі не здається що це якось странно.-заперечив Макс-Просто не можуть коштувати окуляри так дорого.
-І справді хто цей хлопець? Подумала я і.
-Приветик!
Цей хлопець прийшов мене зустріти після школи.
-Необов'язково було приходити, я б сама прийшла.
-Ну знаєш бувають такі люди які не приходять.
Мені щось навіть стало погано від його усмішки.
-Гаразд Макс до завтра.
-До завтра.
-Будь ласка, не приходьте до мене в школу, це дуже дивно.
-Я зайшов, бо мені було по шляху
-Вам не варто хвилюватися за мене!
-Я буду винятком і не втечу від вас.
-Я сильно постараюся що б повернути гроші.
Усмішки
-Я коли побачив тебе в перший раз, ти здалася мені дивною, а ти така серйозна.
-Ми на місці, не отставай і йди за мною.
- Доброго ранку Олександр Дмітреевіч.
-Все з ним вітаються, невже він тут головний.
-Заходи всередину
-Хіба мені сюди?
-І що я тут буду робити
Я побачила дівчину сидить за фортепіано
-І так почнемо урок вокалу.
-Урок вокалу? Для мене?
-Ми почнемо коли я скажу старт.
-Зачекайте.
-старт
Так само ззаду мене стояли якісь чоловіки, вони про щось розмовляли.
-А вона хороша-почула я цю фразу і зраділа
-А тепер вище-сказала дівчина
Я не могла зосередиться, вони занадто бурхливо щось обговорювали.
Я напевно зробила щось не так.
-Вона бере все ноти?
-Вона разюча.
-Гей, Аніка раніше займалася музикою? -запитав хлопець.
-Мене вчила бабуся співати.
-Я вражений.
-Так що ти будеш тут працювати?
-Це не для мене.
-А чи не ти казала, що хочеш відпрацювати 10.000 руб і що від цього не втечеш.
-Я зрозуміла, я буду співати.
Цей хлопець просто садист.
-І так начнём.-сказала дівчина.
-Оце так вона ще краще, ніж я думав.
-Нарешті закінчили
-Ти відмінно попрацювала зустрінемося завтра.
-Олександр Дмітреевіч?
-Для друзів я просто Алекс.
-Гаразд, Алекс скільки мені ще доведеться співати.
-До тих пір поки я не буду задоволений.
-З якої причини я взагалі повинна співати.
зупинився
-У тебе буде дебют разом з моєю піснею.
-А після вирішуй сама.
-Що?
-Це жарт? Я не хотіла ставати співачкою.
-Давай подумаємо тобі потрібно викупати свою провину переді мною, а це єдиний спосіб.
-Ти повинна працювати кожен день втечении п'яти месецев не кажучи про вихідних.
-Ти ж зможеш? -Ухмилка
Садіст.Он противний.
-Тільки не кажи що не зможеш відпрацювати.
-Я..я такого не говорила.
-Будь-яка робота буде вознаграждена.Інимі, словами.
-Ти будеш робити все що я скажу!
-ЗЗ. Навіщо я тобі, є адже багато людей які співають краще за мене.
Він так відблиски.
-Ти будеш співати, поки я не скажу досить
Алекс 20 лет.САДІСТ.
- Я вже працюю цілий тиждень, а Алекс так і не разу не з'явився на роботі.
Повертаючись з роботи.
- Алекс ?!
- Це ж Марина, вона зараз популярна співачка.
Я хочу взяти у неї автограф.
- Алекс, я хочу вам віддячити за вашу чудову пісню, що ви для мене написали.
- Алекс написав для неї пісню.
І взагалі, чому я ховаюся?
-Алекс, ви сьогодні вільні?
-Я б хотіла з вами пообідати.
Він дивиться сюди, або мені здається?
- Чорт, він мене помітив!
-Прости, але у мене сьогодні справи.
-А-а-а, він йде сюди.
- Ти чого тут сіла? Це дуже дивно виглядає.
-Я просто так, мимо проходила і вирішила присісти.
- А ну, ясно! -Він посміхнувся.
-Я б хотів з тобою сьогодні пообідати.
-Алекс, у тебе ж сьогодні дела.Поетому обід скасовується.
-Аніка, а ти знаєш, що підслуховувати недобре?
-П. вибачте.
- Що ти хочеш поїсти?
- Мені все одно.
-Ладненько, тоді жаб'ячі лапки.
- Що ?!
-Ні, я хочу просто гамбургер.
-Не хочу їсти що попало.
ВКУСНЯТИНА.
- Я так рада, що зараз не їм жаб'ячі лапки.
- Не можу повірити, що я в цій забігайлівці, а не в ресторане.Ти впевнена, що це смачно?
-Очень.Может теж замовиш?
- Ні спасибі, я ще хочу жити.
Посмішка.
- Раз у тебе не було планів чому ти не пішов пообідати з тієї дамою.
-У мене немає ніяких планів це був привід відмовити їй.
- Отже я хотів поговорити з тобою.
-Ти повинна бути витривалішими.
-Тому щоранку ти будеш бігати.
Він знущається.
-Добре.
Вранці.
- Доброго ранку. А де Аніка? -Запитала бабуся.
- Здається, вона сказала, що піде бегать.- відповів дідусь.
- Що. Дивно.
- О, ні після бігу ноги болят.Может я піду додому, а йому скажу що бігала?
Озирнулася.
- Доброго ранку.
- Чи слідкуєш за мною? Що ти тут робиш?
-Як це що?
- Я прийшов щоб перевірити бігаєш ти.
- Не хвилюйся я, правда, бігаю.
-Гаразд, я побігла.
- Що ?!
Чому Алекс теж біжить.
- Що ти робиш?
-Бегаю.Сегодня відмінний день, я теж побігаю.
- Може побігаєш в іншому місці?
-Ні, я вже тут і буду бігати.
- Бувай.
-Гей! Аніка.
-Якщо будеш так швидко бігти.
- АУЧ!
- Схоже ти потягнула щиколотку.
-А хто в цьому винен.
-Раз ти не можеш йти давай сідай на мою спину.
- Я віднесу тебе до будинку.
- Все добре, я і сама дійду.
- Або я насильно посаджу на спину.
- Гаразд, я сама сяду.
-Аніка.
-Що?
- Можеш триматися міцніше? Інакше впадеш.
- Добре.
- Спасибі величезне, що допоміг мені.
- Немає за що.
Наступний день.
- Алекс? А де мій репетитор?
- Вона сьогодні не прийде.
- Чому?
- Сьогодні я тебе буду учіть.І до речі як твоя нога
- Все добре.
- Це прекрасно.
- Давай спочатку поговоримо.
- Давай.
- У тебе є ще щось, що б ти хотіла зробити.
- Є, як і багато дівчат я хочу знайти хлопця і закохатися
- Тут я нічим не можу допомогти. Хоча немає я можу стати твоїм хлопцем.
-Що. Що він сказав? Ні мені здалося.
Як це можна уявити я і Алекс! Не хочу!
Він схопив її за руку, і наблизив її до своїх губ, і поцілував.
- Що ти собі дозволяєш? -Оттолкнула його.
- З сьогоднішнього дня ми починаємо зустрічатися.
Що він таке говорить?
- Я тобі цього не прощу.
Втекти.
- Напевно, це було занадто несподівано для неї.
Яке право він має цілувати меня.Ето був мій перший поцілунок.
- Думаю сюди ні хто не прідет.Блін моя сумка залишилася там.
- Чорт, а я забула про окуляри, я не можу просто так піти.
- Аніка, ти де?
- Аніка!
- Прости мене. Виходь звідти.
МОВЧАННЯ.
-Добре, тоді я підійду, а ти не тікай.
- Ні, я не хочу! Не підходь до мене!
- Аніка, обережно ззаду тебе яма.
- Що відбувається?
- Алекс ?!
- Що з тобою!? Прости мене.
- Ні, не хвилюйся, все добре.
- З тобою все гаразд? Навіщо ти пригул за мною?
- Так все добре.а що мені залишалося робити?
- Добре що я встиг тебе врятувати. Не турбуйся за меня.Ти ж ненавидиш мене? І не потрібно примушувати допомагати мені.
- Я не примушую себе.
- Алекс. Відкрий очі
- Ти мені потрібен!
- Алекс.Очнулся.
- Я щасливий! Адже я тобі потрібен.
- Ти що мене весь цей час втілювався.
-Це підло з твого боку, ти зіграв злий шутку.Я була серьезна.А раптом з тобою щось сталося.
- Я йду.
- Аніка, почекай.
Схопив за руки, і потягнув до себе, і обняв.
- Знову. відпусти.
- Будь ласка, відпусти мене.
- Я такий радий що з тобою все впорядке.
-Навіщо ти так говориш?!
- Ти мені подобаєшся, Аніка.
- Я це зрозумів коли ще в перший раз побачив тебе в поїзді.
-Ні, ти це робиш щоб я стала співачкою.
- Ти не права. б не став цілувати дівчину, тільки через те що хочу що б вона стала співачкою.
Він наблизився і знову поцілував.
НАСТУПНИЙ ДЕНЬ В ШКОЛІ.
- Макс? Щось трапилося? Що ти тут робиш?
- Я прийшов за тобою, Аніка.
- За мною?
- Ти ж не працюєш, давай сходимо куди-небудь.
- Прости, але я вже домовилася з Алексом.
- Але ж ти не працюєш сьогодні.
- Так, я піду до нього не по роботі, а тому що ми зустрічаємося.
- Що? Цей хлопець вже встиг закохати тебе в себе!
- Але я люблю його.
- Він не буде серйозний з тобой.Аніка, він використовує тебе.
- Я давно хотів тобі сказати.
- Я люблю тебе, Аніка.
- І не хочу щоб ти була з нім.После дебюту ти будеш йому не потрібна.
- Алекс не з таких людей.
- Тим більше ти не хотіла ставати певіцей.У тебе немає таланту.
- Що? Я тебе ненавиджу не зближайся до мене більше.
- Почекай, я не хотів.
- Прости, Аніка.
НА РОБОТІ.
- Привіт Алекс.
- Вітання.
- Ну що, ти готова до виступу.
- Так готова.
- Як багато людей.Но у мене вийде адже Алекс поруч.
Всі аплодували стоячи невже я так добре заспівала.
- Відмінно заспівала.
- Спасибо.Я піду переберуся.
- Добре я буду чекати на вулиці.
У роздягальні я зустріла дівчину.
- Знаєш чому Алекс взяв тебе на роботу.
- Що ?!
-Тому що, ти схожа на його колишню дівчину Алекса.
- У Алекса була дівчина, а що з нею сталося?
- Не знаю мене, це не стосується.
Тепер я хочу дізнатися про Алексе ще більше.
Ранок наступного дня.
- Алекс, можна я задам тобі одне питання?
- Давай.
- Які відносини у тебе були з твоєї колишньою дівчиною?
- Звідки ти дізналася.
- Неважно.Ответь.
- Напевно такі ж як і у нас з тобою.
-.
-Вона теж була певіцей.Я писав для неї песні.Ми вирішили створити групу вшити і нам це удалось.Но.
-Вона вирішила піти з групи, тому що знаменитий продюсер запропонував їй роботу, а з нами б вона так високо б не піднялася.
-Пішла з груп?! Я б такого не зробила.
- Так, ти інша.
- Алекс, давай сходимо куди-небудь удвох.
-Я не проти.
- Давай на який-небуть концерт.
- Добре, я як раз знаю куди сходити.
- І куди ж?
- Секрет.
- Гаразд тоді до вечора.
-Бувай.
ВЕЧІР
- Ти добре виглядаєш Аніка.
- Ти теж не поганий.
- Спасібо.Ну що пішли?
- Звичайно.
- Стій тут і не йди.
Куди він пішов?
- Ну ладно, концерт починається подивлюся поки.
- Ця пісня. Невже, це моя улюблена пісня групи "Кров".
Хто її виконує? Не бачу.
- Алекс..Что він там робить?
Коли виступ скінчилося я побігла шукати Алекса.Но я не могла його знайти.
ЗА ЛАШТУНКАМИ
- Алекс, подивися на це.
- Що це? Газета ?!
- Прочитай.
- Що? Але це не правда.
- Ти знаєш що потрібно сделать.Іначе постраждаєш ти і вона.
- Добре, я понял.Пока.
- Аніка.Ну що сподобався виступ.
- Відмінно.
- Пішли пройдемося.
- Пішли.
У нього щось сталося, голос змінився !?
/ Олександр Григор'єв знаменитий продюсер зустрічається з сімнадцятирічної співачкою /
-Аніка.Понімаешь ми не повинні більше зустрічатися.
- Що? Що ти таке кажеш !?
- Ти для мене всього лише співачка "товар"
- А хіба я в першу чергу для тебе не дівчина.
- Ах це? Ти правда повірила?
-Що?
- Це було тільки що б ти добре дебютувала.
- Що. ти таке кажеш?
- Все що я любив в тобі - це твій талант.
- Ти обдурив мене!?
втекла
/На наступний день/
- Аніка, ти впевнена що хочеш поїхати?
- Так, бабуся.
- Не турбуйся я подзвоню тобі.
- Повертайся.
- Я обов'язково вернусь.Пока.
- Мій літак.
-Гей Алекс, ти що тут робиш? -запитав Макс.
-Не твоя справа.
- Що чергову дівчину везеш на дебют?
-Заткнись, тебе це не касается.А ти що тут робиш?
- Аніку хотів проводити, але не встиг.
- Аніку!? А де вона?
- Уже села в літак.
/По телевізору/
-САМОЛЕТ.МОСКВА-Д.СУХАЯ ЧЕРЕЗ НЕ усунено несправність, СТАЛАСЯ КАТАСТРОФА.
-Алекс, це літак Аніко.
- Цього не може бути.
-Аніка!
- Аніка!
-Чому.
Навіщо я тобі сказав це.
/ Все що я люблю в тобі - це твій талант. /
-Я хочу бути тільки з тобою
обійняти
Я не шкодую про свій вибір.
- Закрий очі.
- Навіщо?
- Закрий.
- Добре.
- Чи не відкриєш, йди за мной.Стоп, стій тут.
*****
- Ця музика.Ето ж групи "Кров" що я так любила.
Вона звучить як справжня.
- Значить ти мав щось спільне з цією групою?
- Так це так.Я не просто мав загальне, я виступав з нею.
- Що?
- Ти жартуєш, так?
- Ні, це правда.
- Вокаліст, якого я так любила.
- Це я.
- Що неможливо.
- Вокаліст яким я так захоплювалася-Алекс.
Я ж співала тоді в караоке його пісню.
- Я смущена.Почему ти не розповідав.
- Не хотів що б я подобався тобі тільки як вокаліст групи.
У той день ми виступили з Алексом разом з його пісні.
В мої вісімнадцять у мене вже є
КОХАННЯ
ДРУЗІ
КАР'ЄРА