Суддя Ессентукского міського суду Бердичівського краю Іванова Є.В.,
з участю:
позивача - Куцуровой Н.Ф.,
представника істца- Пивоварова В.Г.,
представника ответчіка- Жукова С.А.,
при секретарі Бочарової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Куцуровой Н.Ф.к Куцурову Н.І. про визнання права власності на частку в майні,
Відповідач Куцуров Н.І. і третя особа у справі Пилипенко П.А. в судове засідання не з'явилися, до суду надійшли їхні заяви з проханням про розгляд справи в їх відсутність.
Сторони не заперечують проти розгляду справи по суті за відсутності не з'явилися осіб. Суд з урахуванням думки сторін вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з'явилися відповідача, третьої особи.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка Васіліаді Т.Г. суду пояснила, що знайома з родиною Куцурових, знає, що чоловік і жінка Куцурови разом здобували магазин, розташований на ул.П. Грошей для придбання магазину у них не було і Куцурови позичали гроші у двох знайомих хлопців. Розмір суми, отриманої від них в борг, вона назвати не може, але їй відомо, що для того, щоб повернути борг, Куцурови продали контейнер, розташований на ринку.
Вислухавши пояснення сторін, свідків. Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як випливає з довідки філії №8 ФГУ ГБ МСЕ по Бердичівському краю, Куцуров А.Н. ... року народження є інвалідом другої групи з дитинства, безстроково.
Рішенням мирового судді судової ділянки № 1 Предгорного району від ... м шлюб між Куцуровой Н.Ф. і Куцуровим Н.І. розірвано, актовий запис № ..., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом загсу Бердичівського краю по передгірних районах від ... року.
Перехід права зареєстрований в установленому законом порядку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним.
Разом з тим, суд вважає доводи позивачки про те, що спірне майно придбано за рахунок спільних коштів неспроможними з таких підстав.
Згідно п.2 ст.34 СК України до майна, нажитого подружжям за час шлюбу (загальному майну подружжя), відносяться доходи кожного з подружжя від трудової діяльності, підприємницької діяльності та результатів інтелектуальної діяльності, отримані ними пенсії, допомоги, а також інші грошові виплати , які мають спеціального цільового призначення (суми матеріальної допомоги, суми, виплачені за відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, та інші). Спільним майном подружжя є також придбані за рахунок загальних доходів подружжя рухомі і нерухомі речі, цінні папери, паї, вклади, частки в капіталі, внесені в кредитні установи або в інші комерційні організації, і будь-яке інше нажите подружжям в період шлюбу майно незалежно від того, на ім'я кого з подружжя воно придбано або на ім'я кого або ким із подружжя внесені грошові кошти.
Відповідно до ст. 33 СК України законним режимом майна подружжя є режим їхньої спільної власності. Законний режим майна подружжя діє, якщо шлюбним договором не встановлено інше.
Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується сторонами, шлюбний договір між сторонами не укладався.
В силу пунктах 2 і 3 ст.67 ЦПК України ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з цим суд вважає неспроможними доводи позивачки про те, що гроші на придбання магазину-складу вона брала в борг у Асланова Г.І. тітки відповідача, свого брата і інших осіб, вказати яких не може, оскільки ці твердження спростовуються письмовими доказами по справі, зокрема самим договором купівлі-продажу.
Суд також критично ставиться до показань свідків Леонової Г.Г. Васіліаді Т.Г. Дюльгаровой Г.С. оскільки їх показання в частині того за яких обставин, в якому розмірі і у кого позивачка отримувала в борг грошові кошти для придбання спірного майна, суперечливі. Мало того, вони суперечать і поясненням самої позивачі.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що спірне майно було набуте ним за особисті кошти, суд приходить до наступного.
В силу ч.2 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені набрав законної сили судовим постановою по раніше розглянутій справі, обов'язкові для суду. Зазначені обставини не доводяться знову і не підлягають оскарженню при розгляді іншої справи, в якому беруть участь ті самі особи.
Таким чином, борг в розмірі 350.000 рублів і відсотки за користування грошовими коштами були повернуті лише відповідачем Куцуровим Н.І. і після розірвання шлюбу з позивачкою.
Суду не надано доказів того, що в погашенні боргу перед Нахапетовим В.В. позивачка Куцурова Н.Ф. також брала участь.
Мало того, ця обставина підтверджується поясненнями самої позивачки, відповідно до яких вона не брала участі ні в укладенні договору позики, ні в поверненні позикових коштів Нахапетовим В.В.
Боргові зобов'язання відповідача перед Нахапетовим В.В. є особистим обов'язком, не належать до загального боргу подружжя і відсутні дані, що свідчать про те, що гроші, отримані в борг, були витрачені на потреби сім'ї та повернуті також за рахунок спільних коштів.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що спірне майно було придбано за особисті кошти Куцурова Н.І.
Доводи представника позивача про те, що наявність нотаріально засвідченої згоди позивачки на придбання спірного майна означає, що воно є спільно нажитим, не спростовують доводів відповідача. Така згода необхідно в силу прямої вказівки закону.
В силу п.3 ст.35 СК України для здійснення одним з подружжя угоди за розпорядженням нерухомістю та угоди, що вимагає нотаріального посвідчення і (або) реєстрації у встановленому законом порядку, необхідно отримати нотаріально засвідчена згода другого з подружжя.
Оскільки відповідно до ст.131 ГК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації в єдиному державному реєстрі органами, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухомість і угод з нею, то відповідно в даному випадку необхідно і нотаріально засвідчена згода чоловіка на укладення угоди.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.194-198 ЦПК України суддя
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Бердичівського крайовий суд через Ессентукскій міський суд протягом 10 днів.