Успіхів! Та й буде з Вами. )
Доктор медичних наук професор Г. М.
Опосередкована психотерапія хворих на алкоголізм
Тособіе для лікарів наркологів і психотерапевтів
УДК 616 89 - 008.441.13-08
Ентін Геннадій Михайлович
Опосередкована психотерапія в системі лікування хворих на алкоголізм
Поширеність хронічного алкоголізму і алко-гольную психозів, а також тяжкість перебігу цих захворювань знаходиться в прямій залежності від рівня споживання алкоголю, фортеці та якості споживаних спиртних напоїв.
Однак, це не означає, що зменшилася кількість хворих на алкоголізм в населенні, навпаки, число їх в населенні значно зросла. Це підтверджує і прогресивно збільшую-щееся число алкогольних психозів.
Росії становило 7 / о від 148 мільйонів чоловік всього населення або понад 10 мільйонів людей, з яких 12% або 1,2 млн. - жінки.
Для порівняння - в США щорічно з приводу алкоголізму звертається до лікарів близько 10 млн. Чоловік (на 250 млн. Насе-лення), а всього лікувалося з приводу алкоголізму близько 22 млн. Живуть в даний час американців або 8,9%.
Зрозуміло, що не дивлячись на досить розгалужену в Росії мережу амбулаторних і стаціонарних наркологічних засно-дження, вони не задовольняють потреб наркологічної допомоги. Про це свідчить поширення в останні роки недержавних наркологічних установ, як амбула-раторних, так і стаціонарних, і приватнопрактикуючих лікарів, зани-мающихся ліквідацією запійних і абстенентних станів, симптоматичним і активним лікуванням хворих на алкоголізм.
Цілком зрозуміло, що для конфіденційної, анонімної наркологічної допомоги в недержавних лікувальних учрежде-пах кращі короткочасні курси або навіть одноразов-ші сеанси при досить високій їх ефективності.
інші методи активної терапії. У той же час, ці методи вимагають досить високої кваліфікації проводять їх спеціа-листів, щоб досягти бажаних результатів і не діскредіті-ровать ці методи серед пацієнтів, їх родичів та населення в цілому. Тому, перш ніж застосовувати ці методи на практиці, необхідно їх добре освоїти.
Кожен курс лікування хворого на хронічний алкоголиз-мом включає три обов'язкових етапи, незалежно від того, пер-вий, другий або десятий раз в житті лікується цей пацієнт від алкоголізму.
Перший етап складають Відень, ліквідація наслідків алкогольних ексцесів, абстенентних явищ, Вира-дені соматичних розладів і психоневрологічних порушен-ний, безпосередньо пов'язаних з попередньою алкогольною інтоксикацією, і, що найістотніше, створення психологічний-ської установки у пацієнта на противоалкогольное лікування і по- нейшее утримання від алкоголю.
Другий етап активну противоалкогольное лікування, що полягає в придушенні первинного патологічного потягу до алкоголю, створення відрази (аверсії) до запаху і смаку спиртних напоїв і так званої сенсибілізації до алкоголю з повною його непереносимістю.
Третій етап - реабілітаційний або вторинної профі-лактики алкоголізму, спрямований на адаптацію пацієнта до нових умов життя - без звичного вживання спиртних напит-ков і, головне, на попередження можливих зривів і рецидивів алкоголізму.
У зарубіжній наркологічній практиці (Західної Єв-ропе, Америці та ін.), Як правило, не виділяється етап активної терапії: першим етапом є Відень, другим-різні психотерапевтичні програми тривалістю від 3 до 6 місяців і більше, які безпосередньо переходять в етап реабілітації . Що застосовуються методи активної терапії (гіпносуггестівной, аверсионной, сенсибилизирующей) включаються в другій і частково в третій етапи і не розглядаються як обов'язкові.
Досить ефективні методи активної протівоалко-гольной терапії, такі як емоційно-стресова гіпносуггестівная терапія, різні варіанти умовнорефлекторних мето-дик і сенсибилизирующих до алкоголю коштів з алкогольними пробами, успішно застосовувалися останні десятиліття, в на-варте час як би вийшли з моди. Все більше распростране-ня отримують так звані методи «опосередкованої» сугестії-ної психотерапії.
Сама назва цього виду психотерапії зумовлює наявність «посередника». В якості такого посередника при введенні заборони можуть використовуватися або нейтральні, або викликають короткочасний відчутний пацієнтом ефект лікарські засоби, або вплив імпульсним струмом, лазерним променем, імплантація під шкіру нейтрального засобу, внутрішньовенного введення препаратів, що викликають різкі вегетативно-судинні реакції та ін.
При використанні опосередкованих методів сугестивної терапії необхідна попередня психотерапевтична подго-товка хворих. Кожен пацієнт повинен бути впевнений, що упот-ребленіе алкоголю після сеансу або курсу лікування буде для нього
Існує думка, що негуманно застосування устра-шує прийомів, тим більше, що цілком реальні небезпечні для життя розлади здоров'я у випадках порушень режиму тверезо-сті при використанні опосередкованої стресспсіхотерапіі. Щоб уникнути цих небезпечних наслідків, по-перше, повинен здійснюватись-вляться ретельний відбір пацієнтів на ці методи, по-друге, необхідна попередня активна психотерапевтична подго-товка з переконанням пацієнтів в реальності і навіть неминучість небезпечних наслідків порушення режиму тверезості на час дію-вия лікувального методу і, по-третє, повинна залишатися «лазівка» для пацієнта, т. е. можливість нейтралізації або «зняття» дей-ствующего заборони на його бажання, після чого вживання спиртних напоїв вже не викличе небезпечних для ізні наслідки-вий.
Давно застосовуваним способом опосередкованої псіхотера-ПІІ є використання плацебо-ефекту (від placebo - нешкідливий-ве лікарський засіб, що застосовується для заспокоєння боляче-го).
«Обманутого ошуканця», а хворі охоче приймають цей препа-рат з метою уникнути інших методів активної терапії, а потім довести родичам, що «лікування на них не діє», і вони можуть безкарно вживати спиртні напої.
У ряді випадків можливе і пряме використання плацу-бо. Наприклад, пацієнтові необхідно пройти тривалий курс лікування сенсибилизирующими до алкоголю препаратами. Тривале застосування їх, особливо тетурама, має ряд побічних ефектів, у пацієнта можуть бути протипоказання до даного препарату. У цих випадках під виглядом тетурама можна довго давати препа-рат, лікарська форма якого не відрізняється від тетурама. (Наприклад, таблетки фітину, кальцію гліцерофосфату і ін.).
Безсумнівно більш ефективним методом опосередкованої психотерапії є використання окремих препаратів або їх комплексів, що викликає короткочасний, але досить Вира-ваний ефект, відчутний пацієнтом. Ще в 1956 році І. Г. Равкин запропонував проводити відповідне навіювання, поєднуючи його з вдиханням пацієнтом амилнитрита (5-6 крапель на шматочок вати або марлі), що викликає вазоділяторную реакцію (відчуття жару і почервоніння обличчя, відчуття розпирання в голові і ін.) .
В даний час під умовною назвою «Торпедо» використовується внутрішньовенне введення різних лікарських сумішей, що викликають короткочасні, але досить бурхливі вегетативно-судинні реакції. Під час цих реакцій, супро-ждающего гіперемією і відчуттям жару в обличчі, серцебиттям, нудотою, підвищенням температури тіла та ін. Здійснюються сугестивні формули, спрямовані на заборону вживання алкоголю, зняття потягу до нього, відразу до запаху і смаку спиртних напоїв.
Як «посередників» при опосередкованої стресспсі-хотерапіі можуть використовуватися і препарати і прийоми зі значи-тельно більш ефективним впливом на пацієнта.
Зокрема, в зарубіжній літературі пропонувалося ис-користувати потужний м'язовий релаксант з групи курареподібних препаратів - диплацин. З цією метою внутрішньовенно, повільно вводиться невелика доза 2% -го розчину диплацина - до 2-3 мл, що викликає короткочасну - на 1-2 хв. зупинку довільним-ного дихання. При цьому губи і шкіра обличчя пацієнта синіють, він відчуває страх смерті, т. К. Не може вдихнути. В цей час лікар вимовляє формулу навіювання заборони алкоголю. Після цього проводиться штучна респірації за допомогою ручного аппа-рата штучного дихання до повного відновлення самостійно-ного дихання.
Дана методика використовується і у вітчизняній нарко-логічної практиці, однак здійснювати її допустимо тільки лікаря, який має досвід роботи анестезіолога або реаніматолога або нарколога в присутності фахівця зазначених профілів при наявності відповідної апаратури і необхідних медикамен-тов.
Метод стресспсіхотерапіі ( «кодування»)
Найбільш поширеним останнім часом методом опосередкованої психотерапії є стресспсіхотерапія або «кодування».
Наше відвідування сеансу, що проводилося А. Р. Дов-жіночку, дозволило визначити його «раціональне зерно».
Суть методу полягає в тому, що шляхом емоціо-нально-стресового впливу на пацієнтів «вводиться програма» виникнення важких, небезпечних для життя розладів здоров'я при дії «коду», т. Е. При попадання алкоголю в «гіпнотичний осередок збудження» сформований в мозку вра-чом-психотерапевтом на строго певний термін, встановлюваних-мий самим пацієнтом. У цьому полягає найважливіший елемент методу - заборона лікарем встановлюється саме на певний термін (день в день, годину в годину), який визначає для себе сам пацієнт, т. Е. Пацієнт заздалегідь «програмує» себе на цей термін повного утримання від алкоголю під страхом небезпечних розладів здоров'я при порушенні цього утримання. Як уже згадувалося вище, для пацієнта залишається і «лазівка» - за його бажанням «код» в будь-який час може бути знятий і він звільняється від заборони. При цьому можливість «зняття коду» переслідує дві мети: По-перше, пацієнт охочіше піде на «кодування», знаючи, що він не буде «закутий в нерозривні ланцюга тверезості» на встановлений ним термін. У будь-який час ланцюга ці можна розірвати. По-друге, у нього не виникає необхідності спробувати порушити режим тверезо-сти і випити в період дії коду - простіше зняти код, а вже після цього спробувати випити. Завдяки прийому «зняття коду» випадки реального порушення режиму тверезості в період його дію-вия практично зведені до мінімуму.