Первинна, невідкладна та екстрена медична допомога
- діагностика і лікування найбільш поширених захворювань, а також травм, отруєнь та інших невідкладних станів;
- санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи в осередках інфекційних захворювань;
- гігієнічне навчання населення, охорона сім'ї, материнства, батьківства і дитинства;
- роз'яснювальна робота щодо безпечного водопостачання та раціональному харчуванню населення.
Відповідно до пункту 6 Правил надання первинної медико-санітарної допомоги в рамках первинної медико-санітарної допомоги виявляються такі види послуг:
- профілактичні;
- діагностичні;
- лікувальні;
- з експертизи тимчасової непрацездатності.
Згідно з пунктом 9 зазначених Правил надання екстреної та невідкладної медичної допомоги відноситься до поняття лікувальні послуги.
Таким чином, екстрена та невідкладна допомога є різновидами первинної медико-санітарної допомоги.
Невідкладна медична допомога - це медична допомога при раптових гострих захворюваннях, травмах, різке погіршення стану здоров'я, загостренні хронічних захворювань, без явних ознак загрози життю пацієнта (підпункт 57-1) пункту 1 статті 1 Кодексу).
Отже, в разі виникнення раптових гострих захворювань, травм, при різкому погіршенні стану здоров'я, загостренні хронічних захворювань громадянин має право звернутися за наданням первинної медико-санітарної допомоги.
Хто зобов'язаний надавати екстрену невідкладну медичну допомогу?
Пунктом 2 статті 45 Кодексу про здоров'я народу і систему охорони здоров'я і пунктом 4 Правил надання первинної медико-санітарної допомоги передбачено, що первинна допомога надається:
Відповідно до підпункту 3) пунктом 6 статті 182 Кодексу медичні та фармацевтичні працівники зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу населенню в екстрених випадках.
Відповідно до підпункту 1 пункту 12 Правил первинна медико-санітарна допомога надається громадянам незалежно від факту прикріплення до медичної установи в разі надання екстреної та невідкладної медичної допомоги.
Отже, будь-який потребує надання невідкладної медичної допомоги має право звернутися до найближчого медичного закладу і отримати її.
Що робити в разі відмови в наданні невідкладної допомоги?
Як вчинити людині звернув за наданням екстреної невідкладної допомоги в разі отримання відмови медичних працівників від надання екстреної невідкладної допомоги?
- Вимагайте пояснення причин і письмову відмову в наданні невідкладної допомоги. У разі відмови у видачі довідки - складіть власноруч акт про вашому зверненні із зазначенням дати і часу, підпишіть його свідками (інші пацієнти). Запропонуйте розписатися лікаря, але навіть якщо він відмовиться, у вас залишаться підстави для оскарження його дій.
- У разі відмови в наданні невідкладної допомоги через неприкріпленою до даного медичного закладу - повідомте про ваше право на отримання такої допомоги, пославшись на підпункт 1 пункту 12 Правил надання первинної медико-санітарної допомоги.
- Отримавши відмову, негайно викликайте швидку допомогу, оскільки наступні покарання медичних працівників та компенсація збитків не здатні запобігти збитку здоров'ю, який може наступити в разі зволікання.
Відповідальність за ненадання невідкладної допомоги
Скарга державному інспектору
Згідно з пунктом 1 статті 20 Кодексу про здоров'я народу і систему охорони здоров'я державний контроль у сфері надання медичних послуг спрямований на попередження, виявлення, припинення порушень законодавства Республіки Казахстан в сфері надання медичних послуг, а також контроль за дотриманням суб'єктами охорони здоров'я нормативних правових актів у сфері надання медичних послуг.
Пунктом 4 статті 20 Кодексу визначено коло посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері надання медичних послуг. До них відносяться:
- Головний державний інспектор з контролю в сфері надання медичних послуг Республіки Казахстан і його заступники;
- державні інспектори з контролю в сфері надання медичних послуг;
- головні державні інспектори з контролю в сфері надання медичних послуг областей, міста республіканського значення і столиці, їх заступники;
- державні інспектори з контролю в сфері надання медичних послуг областей, міста республіканського значення і столиці.
У разі відмови в наданні первинної медико-санітарної допомоги законодавчо передбачена можливість подачі скарги вищевказаним особам.
адміністративна ответвенность
Відповідно до статті 80 Кодексу Республіки Казахстан про адміністративні правопорушення недотримання порядку, стандартів надання медичної допомоги, невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до них, якщо це:
- не спричинило заподіяння шкоди здоров'ю, тягнуть штраф на фізичних осіб, посадових осіб в розмірі 10, на суб'єктів малого підприємництва і некомерційні організації - в розмірі 25, на суб'єктів середнього підприємництва - в розмірі 30, на суб'єктів великого підприємництва - в розмірі 40 МРП (частина 1 статті 80 КпАП).
- спричинило заподіяння легкої шкоди здоров'ю, тягнуть штраф на фізичних осіб, посадових осіб в розмірі 40, на суб'єктів малого підприємництва та некомерційні організації в розмірі 50, на суб'єктів середнього підприємництва - в розмірі 75, на суб'єктів великого підприємництва - в розмірі 100 МРП (частина 3 статті 80 КпАП).
Кримінальна відповідальність
У разі ненадання допомоги хворому без поважних причин особою, зобов'язаним її надавати, законодавством Республіки Казахстан передбачено кримінальну відповідальність. У разі, якщо ненадання допомоги спричинило:
- по необережності заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю хворого передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі до 300 МРП або виправних робіт в тому ж розмірі, або залучення до громадських робіт на строк до 240 годин, або арешту на строк до 75 діб, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого (частина 1 статті 320 Кримінального кодексу Республіки Казахстан);
- по необережності смерть хворого або заподіяння тяжкої шкоди його здоров'ю, передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі до 5 000 місячних розрахункових показників або виправних робіт в тому ж розмірі, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (частина 2 статті 320 Кримінального кодексу Республіки Казахстан).
Для порушення кримінальної справи необхідно звернутися в органи внутрішніх справ з відповідною заявою, на підставі якого співробітниками органів внутрішніх справ будуть проведені досудове розслідування і попереднє слідство, після закінчення яких справа буде передана до суду.
Цивільно-правова відповідальність
Законодавством Республіки Казахстан також передбачена відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю неправильним призначенням і застосуванням медичними працівниками лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичної техніки.
Так, відповідно до підпункту 6 пункту 1 статті 88 Кодексу про здоров'я народу і систему охорони здоров'я громадяни Республіки Казахстан має право на відшкодування такої шкоди. Для цього необхідно звернутися в суд за місцем проживання особи або знаходження медичного закладу з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Юридична фірма "De Facto"
