Екологічні зв'язку усередині живої природи теж дуже різноманітні. Зв'язки між різними рослинами найбільш помітно проявляються в косвен-ном вплив одних рослин на інші. Наприклад, дерева, змінюючи освітлений-ність, вологість, температуру віз-духу під пологом лісу, створюють певні умови, сприятливі для одних рослин нижніх ярусів і несприятливі для інших. Так на-зване бур'яни в полі або городі, поглинають значитель-ву частина вологи, поживних речовин із ґрунту, за-теняя культурні рослини, впливаючи на їх ріст і розвиток, пригнічуючи їх.
Цікаві зв'язку між рослинами і тваринами. З одного боку, рас-тенія служать тваринам їжею (харчова зв'язок); створюють середовище їхнього проживання (насичують повітря киснем); дають їм притулок; служать матеріалом для побудови жител (наприклад, пташине гніздо). З іншого боку, тварини теж впливають на рас-тенія. Наприклад, поширюють їх плоди та насіння, в зв'язку з чим у деяких плодів є спеціальні пристосування (насіння лопуха).
Між тваринами різних видів особливо добре простежуються пі-щевие зв'язку. Це відображено в поняттях "комахоїдні тварини", "хижі тварини". Цікаві зв'язку між тваринами одного виду, наприклад, распреде-ня гніздовий або мисливської території, турбота дорослих тварин про потомство.
Перераховані види зв'язків між неживою і живою природою, між компонентами живої природи проявляються в лісі, на лузі, у водоймі, завдяки чому останні стають не просто набором різних рослин і тварин, а природним співтовариством.
Дуже велике значення має розкриття зв'язків між людиною і при-родой. Причому, людина рассматрива-ється як частина природи, він існує всередині природи і невіддільний від неї. Зв'язок між людиною і природою прояв-ляется, перш за все, в тій мно-гообразной ролі, яку природа голок-рает в матеріальному і духовному житті людей. Разом з тим вони проявляються і в зворотному впливі людини на природу, яке в свою чергу може бути позитивним (охорона природи) і негативним (забруднення повітря, води, знищення рослин, тварин і інше). Вплив людини на природу може бути прямим - збір дікорас-тущіх рослин на букети, винищення тварин на полюванні; і непрямим - порушення ме-стообітанія живих організмів, тобто порушення того стану неживої або живої природи, яке для дан-них організмів необхідно: забруднення води в річці призводить до загибелі риби, вирубка старих дуплистих де-ревьев веде до зменшення чисельності птахів, що живуть в дуплах і так далі.
Не існує однозначних рецептів з приводу того, які екологічн-ські зв'язку, на якому уроці і як саме розглядати. Це може вирішити тільки вчитель, який працює в конкретному класі в умовах конкретного при-родного оточення. Важливо врахувати необхідність диференційованого підходу до учнів, підбору для них за-Сейчас різного ступеня складності. Матеріал про екологічні зв'язки повинен бути обов'язковим елементом змісту, як уроку вивчення нового матеріалу, так і узагальнюючого уроку. Як і лучая визна-ленну систему знань на уроках "Природознавство" і "природовом-дення", вчених-ники також можуть засвоїти норми і правила екологічн-ського поведінки в природі, так як через екологічну просвіту виховуючи-ється відпові-ве ставлення-ня до природи. Але норми і правила поведінки будуть погано засвоєні, якщо не будуть вчи-розробляються умови екологічного виховання:
Перша найважливіша умова - екологічне виховання учнів повинно проводитися в системі, з викорис-ням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності, поступового ускладнення і поглиблення від-ділових елементів від 1 до 3 класу.
Друга неодмінна умова - треба активно залучати молодших школь-ників в посильні для них практичні справи по охороні місцевих природних ре-сурсів. Таких справ дуже багато: це внутрішнє і зовнішнє озеленення школи, скверу; догляд за квітниками; шефство над лісовими ділянками там, де ліс знахо-диться близько від школи; збір плодів і насіння лугових і деревинно-чагарникових рослин; прибирання хмизу; охорона і підгодівля птахів; шефство над пам'ятними-ками природи в ході вивчення рідного краю тощо.
З усього сказаного раннє слід, що виховання, засноване на рас-криті конкретних екологічних зв'язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі. Останні, в свою чергу, не будуть голослов-ними твердженнями, а будуть усвідомленими і осмисленими переконаннями кожного учня.
3.5. Норми екологічного поведінки і особливості їх сприйняття молодшими школярами.
Суспільство ніколи не терпіло вседозволеності всередині себе, навіть в ме-лочах. Склалися певні правила ввічливості, які ми справедливо вважаємо необхідними: спасибі, будь ласка, дозвольте, я Вам допоможу. правила поведінки в гостях, за столом тощо. Але вседозволеність по відношенню до природи прощалася і навіть заохочувалася. Форми заохочення окази-валися нескінченно разнооб-різними: від дитячих віршів до нестримних діфірам-бов безглуздим, екологічно (і економічно!) Безграмотним господарським проектам. До чого все це призвело, відомо.
Очевидно і те, що від дитячої екологічної вседозволеності (зірвати квітку, погубити метелика) до дорослої (вирубати кедровий ліс, вапна море, "повернути" річки) дорога дуже коротка, особливо якщо вона накатана, за-асфаль-тірован і без шлагбаумів. Але далі. Далі ця дорога обривається пропо-стю. Вчителі та батьки повинні спробувати перекрити самий початок цього шляху. Кожен повинен знати елементарні екологічні заборони, дотримання яких повинно стати нормою поведінки для всіх людей. Але постає питання: чи хороші ці правила, якщо вони носять в основному за-прещающій характер. Адже виходить: "Не роби того, не роби цього." Чи не занадто багато заборон про-рушівается на дитину? Відповідь на це питання буде складатися з двох пунктів:
1. Певні екологічні заборони абсолютно необхідні. Зімніть-тися в цьому - значить робити, нехай і не усвідомлену, але поступку споживач-ському відношенню до природи, від якого нічого, крім біди бути не може.
2. "Обрушувати" ці заборони на дитину "зверху" не можна. Потрібна целена-правління, копітка робота, зорієнтована на те, щоб правила поведе-ня в природі були усвідомлені, прочувствованіе, а багато і від-криті молодшими школярами, щоб стали їх власними переконаннями, а основні з правил поступово перейшли б в просту і природну звичку, подібно звичкою говорити "спасибі" або витирати ноги перед входом в школу.
Нижче наведені правила поведінки в природі:
2. Не пошкоджує кору дерев!
3. Не рви в лісі, на лузі квітів.
4. З лікарських рослин можна збирати тільки ті, яких в ва-ший місцевості багато.
5. Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочок.
6. Не збивай грибів, навіть отруйних.
7. Не обривай в лісі павутину і не вбивай павуків.
8. Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.
9. Не розоряй мурашники.
10. Бережи жаб, жаб і їх пуголовків.
11. Не вбивай змій, навіть отруйних.
12. Не лови диких тварин і не неси їх додому.
13. Не підходь близько до гнізд птахів.
14. Чи не розоряй пташині гнізда.
15. Чи не лови і не неси додому здорових птахів і звірів.
16. У лісі старайся ходити стежками, щоб не витоптувати траву і грунт.
17. Не шуми в лісі, в парку.
18. Чи не пали навесні траву на лузі.
19. Не залишай в лісі, парку, на лузі, біля річки сміття.
Такі основні правила поведінки в природі, якими можуть оволодіти учні в початкових класах. Цей список не остаточний. В майбутньому, він може бути доповнений або скорочений, а формулювання будуть уточнюватися. Засвоївши екологічні правила і сформувавши на їх основі переконання в необхідності слідувати цим правилам, вчинки хлопців не завдаватимуть шкоди природі.
Глава 4. З досвіду роботи з екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства.
Дана робота спирається як на історичний досвід, так і на досвід спів-тимчасових вчителів. Всі передові вчителі усвідомлюють важливість екологічного виховання молодших школярів в наші дні, в зв'язку з наростаючою екологічн-ської небезпекою. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть по трьох направ-леніям.
4.1. Курс екології для початкової школи, розроблений вченим - практиком Л.Н.Ердаковим (Новосибірськ)
Це перше направ-ня. Створюється абсолютно новий курс, не вливаю-щійся в природознавство. З цієї точки зору цікавий досвід Л. Н. Ердакова. Він зазначає, що в даний час існує чимало літератури для пізнання екології. "Сюди можна віднести будь-яку дитячу книгу, де в цікавій формі описане життя живіт-них. Такими є і частина казок, де діють персонажі зі світу живіт-них, а, крім того, не порушуються екологічні правила (Вовк може з'їсти Ба-Бушко та червону Шапочку, але мабуть, не їстиме солоний огірок або пити чай з варенням) ". Багато екологічних ска-зок створено Б. Заходером. До числа екологічних можна віднести і розповіді В. Біанкі.
Взявши ці міркування до уваги, Л. Н. Ердаков придумав екологічн-ські сюжети про пригоди Еколобка. Чому ж ця казка про екологічний колобок? Колобок - цікавий персонаж. Він зроблений з тіста і свідомо не несе ніяких екологічних властивостей і спеціалізацій. Такому персонажеві можна приписувати різні осо-сті і поміщати його в різні екологічні сі-туації. Еколобок стає членом багатьох біоценозів і вступає там у взаємини з живою і неживою природою. На нього впливає середовище, а він, у свою чергу, як-то її змінює.
Книга складається з 5 випусків. У першому випуску Еколобок, як і вважаючи-ється, тікає в ліс. Справа відбувається взимку і йому холодно. В дорозі він зустрічає різних звірів мають різну адаптацію до холоду (тепла шуба, нора, барліг). Кожен пропонує йому свій спосіб зігрітися. Зрештою, Еколо-пліч повертається до бабусі в теплий будинок. Другий, третій випуски ілюстр-ють пристосування тварин до сніжного покрову. У другому випуску Еколо-пліч дізнається, як пристосовуються тварини жити в пухкому снігу. Дізнається про тварин, які всю зиму проводять під снігом. Сам Еколобок не може жити в пухкому снігу, він тоне в ньому, скотившись з доріжки. Його рятують хлопчиська і відвозять додому на санках. Третій випуск присвячений подорожі Еколобка в лісі по насту. Він бачить, як одні тварини пристосовуються до руху по насту, інші - ні. Сова не може дістати корм через насту. Куріпок довелося рятувати. Вони лягли спати в снігу, а прокинулися і не змогли вибратися зі своїх лунок. У четвертому випуску справа відбувається влітку. Це лісова прогулянка иллю-стрірует адаптацію рослин і тварин до прямого сонячного випромінювання, до спеки. Еколобок не має певних пристосувань і розтріскується. Численні організми навколо показують йому, як можна сховатися від палючих променів сонця. П'ятий випуск - друга літня прогулянка. Еколобок дізнається можливості маскувальної (пристосувальної) забарвлення і пристосувального поведінки різних тварин до своїх середовищ існування.
Пригоди Еколобка це своєрідний підручник по екології. За сказоч-ним сюжетом криються чіткі її правила. Книги про пригоди Еколобка виправдані як навчальний посібник для учнів 1 класу в школі № 12 м Новос-Бірськ. На їх основі проведено уроки екології. Книги чорно-білі, це позво-ляет дітям цікавитися забарвленням різних тварин. За півроку клас знайомиться з 1,5-2 випусками "Еколобка".
Як бачимо, Л. Н. Ердаков пропонує нам ввести абсолютно новий пред-мет в шкільний курс це екологія. Даний підручник допоможе дітям засвоїти деякі екологічні поняття, більше дізнатися про взаємозалежність компо-нентов природи. Підручник надасть велику допомогу вчителям практикам.
4.2. Посилення екологічного спрямування існуючих навчально-ков природознавства.
Багато вчителів (наприклад, Л. М. Хафізова, Н. С. Жестова) йдуть по вто-рому шляху: підсилюють екологічну спрямованість існуючих підручників природознавства.