Проблема ефективності розподілу економічних благ тісно пов'язана з проблемою справедливості. Існує безліч оптимальних, за Парето, варіантів розподілу ресурсів, при яких рівень корисності, що досягається різні-ми членами суспільства може мати відчутні відмінності. Ефекти-вність розподілу благ у суспільстві визначається панів-ствующими економічними відносинами.
Сучасне суспільство часто називають суспільством двой-ного стандарту. Характерними рисами такого суспільства являють-ся, з одного боку, рівні права всіх громадян демократичний-ської держави, з іншого боку, нерівні можливості лю-дей. Дійсно, всі громадяни правової держави є рівними перед законом, мають рівні політичними правами. Од-нако існують безлічі чинників, які формують ін-індивідуальну вигляд кожної людини, наділяють його більшими чи меншими здібностями до збагачення і відповідно різними рівнями добробуту. Сучасному типу распреде-лення доходів в розвинених країнах світу властиво значне скорочення питомої ваги бідних і настільки ж значне підвищення питомої ваги середнього класу, при практично постійній частці багатого населення.
• егалітарний. Егалітарний (від франц. Egalite - рівність) означає «зрівняльний». Цей погляд вимагає рівного рас-пределеніе доходів. Егалітаризм виходить з того, що всі члени суспільства повинні мати не тільки рівні можливо-сти, але і більш-менш рівні результати;
• роулсіанскій. Цей принцип пов'язаний з ім'ям Джона Роулза, сучасного американського філософа. Роулсіанскій підхід передбачає, що рівності необхідно надавати велике значення, інакше комусь буде набагато гірше, ніж іншим. В рамках даного підходу вважається справедливою така диференціація доходів, при якій економіч-ське нерівність допустимо лише тоді, коли воно спосіб-ствует досягненню більш високого рівня життя убожій-шими членами суспільства;
• утилітарний. Цей принцип спирається на вчення Єремії Бентама, англійського економіста, основоположника «тео-рії щастя» - утилітаризму. Утилітарний погляд іноді може сприйматися як близький до егалітарної, але він передбачає найбільш істотна відмінність між найбільш і найменш забезпеченими членами суспільства. Якби всі люди були абсолютно однакові в своїх смаках і перевагах, то утилітарний принцип перетворився б в егалітарний;
До відома. Єремія Бейт (1748-1832) - видатний англійський філософ, економіст і теоретик права. Присвятив своє життя вивченню стану правової і політичної сис-теми та виправлення її недоліків. Його моральний ідеал - «найбільше щастя найбільшого числа людей».
• ринковий. Ринкове розподіл доходів означає лише одну «справедливість»: доходи всіх власників факторів виробництва формуються на основі законів; попиту і пропозиції, а так само граничної продуктивності факторів.
Основний аргумент на користь нерівності доходів полягає в тому, що необхідно зберегти стимули для виробництва продукції і отримання доходів. Крім того, перерозподіл доходів коштує дорого. Податки в цілому для суспільства стоять зазвичай більше тієї величини, яку уряд отримує у вигляді податків. Як показують оцінки деяких зарубіжних
економістів, спроби збільшити доходи бідних за рахунок вилучення певних сум у багатих обертаються серйозними втратами в ефективності. Ця ситуація найбільш точно була сформульована американським економістом Артуром Оукен:
«. ми можемо переносити гроші від багатих до бідних тільки в дірявому відрі З огляду на (1) перевагу суспільством рівності (або принаймні рівності в більшій мірі, ніж забезпечує ринковий розподіл доходів), а також (2) витрати відхилень від визначеного ринком розподілу, суспільство стикається з дилемою: рівність чи ефективність. Оптимальним результатом, як правило, є компроміс ». За підрахунками Оукена, спроби збільшити доходи бідних за рахунок вилучення частини доходів у багатих призводить до втрат, які рівносильні того, що з кожних 350 дол. Вилучених у багатих, 100 дол. Доходять до бідних, а 250 дол. Просто губляться.
Графік на рис. 8.3 демонструє нам саме цю пробле-му. Точка А є точкою найбільш ефективного результа-ту, коли національний випуск максимальний. Точка Е відпо-ствует рівному розподілу доходу. Припустимо, перед еконо-Мікою стоїть завдання переміститися з точки A, в якій вона зараз знаходиться, в точку рівності Е. Домогтися цього можна за рахунок встановлення прогресивної податкової системи, по-слідства введення якої ми вже відзначали (зниження справа-вої активності в суспільстві і, отже, скорочення обсягів по-ма розподіляється доходу, т. е. втрати в ефективності). По-кільки перерозподіляють програми часте призводять до втрат ефективності, то траєкторія перерозподілу мо-же піти по лінії AZ. Країна повинна прийняти рішення про те, якою частиною ефективності вона готова пожертвувати в ім'я більшої рівності.
На малюнок крива AZ закручується вниз через величезну тягаря витрат, які супроводжують значного втручання держави в роботу ринкового механізму. Всі загально-ство буде за те, щоб уникнути неефективних перерозподілу-ляющих програм, провідних країну в точку С.
Стихійне функціонування ринкового механізму забезпе-печує оптимальне функціонування економічної системи в цілому. Положення про те, що в ринковий механізм закладена ідея оптимізації (т. Е. Максимізації загального блага), була сформульована ще Адамом Смітом. Великий англійський економіст відзначав: «Кожна окрема людина, маючи на увазі лише власну вигоду, невидимою рукою на-спрямовується до мети, яка зовсім не входила в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, він часто більш дію-венним чином служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли прагне робити це ». Ще раз нагадаємо, що стан еко-номічного системи, при якій неможливо поліпшити становище одного індивіда, що не погіршивши становище іншого, називаючи-ється Парето-оптимальним. Рівноважний стан економіки передбачає оптимізацію: у споживача - максимізація по-корисності, у виробника - максимізація прибутку. Це і є Парето-оптимальний стан ринку, коли кожен, прагнучи до своєї вигоди, сприяє досягненню взаємного равнове-ся. Виданому разі сумарне задоволення (загальна функ-ція корисності) досягає максимуму. Це майже те, про що гово-рил А. Сміт.