ДУШКА, д'ушка, -і, м. І ж. (Розм.). Те ж, що серденько (у 2 знач.). Він такий д.
ДУШКА зменшить. Женушка душка, любить м'яку подушку. | Частина шиї проти глотки і нижче; сама ямочка на горлі; в хутрі, ця ж частина хутра, з якої і підбираються дущатие хутра; душка, в птахові, грудинка до переду, де грудна кісточка, вилка, і сама кістка ця (дужка?). | Нашивали на череву (білі) білячі хутра чорні кінчики хвоста і вушка. | Душка або материнка, рослина Origanum Clinopodium (від запашний), материнка, зеновка, ладанка, лісова м'ята, борова материнка, блошніца, душмянка, синявка, дрік? духовий колір. Мала материнка, Calamintha Clinopodium, пахучка, василечки, шаружнік, постельніца, матернік. Маткіна душка. рослина Viola odorata, запашна фіалка. Душки м. Мн. півд. Рослини базилік, Ocymum basilicum, запашні волошки. Душина м. Арх. дух, сморід, задуха від гнилі. Душа, принизить. жалюгідна або низька душа. Серденько, серденько зменшить. душа; привіт і ласка, душарка, душатка, -точка, люба, кохана Челопек. | Душечкою звуть (Ярослов) денную метелика, метелика. Душенькін, Душечкина тощо. Душеньці нрінадлежащ. Душье пор. ниж. горло, душка. Душевний, до душі відноситься, їй властивий: моральний, що відноситься до серця; щирий, сердечний, задушевний. А людина (немецк. Gemuethlich), доброї душі, милий, привітний, співчутливий. Душевний та душевно пор. перм. подушне, подати. Душевенний м. Калузької. духівник, духівник. Душити, по двоякому знач. слова дух (дихання і запах): душать, хто задушив, тиснути за горло, не даючи дихати, або наповнювати повітря чим-небудь задушливим, ускладнюючи тим дихання; | наповнювати духами, курити чи окропляти ними. Просвіту-взніку не дає, так душма і душить! Душенов товар, маринований. Душенов птах, дичина, лівленая силками. -ся, страдат. і возвр. за змістом промови, в обох знач. Лиса видушіла, передушила курей. Додуш його донезмоги. придушили; задушили зовсім. Він надушитися, продушілся духами. Отдуши, закінчити. Подушити ще, Сприсніть духами. Раздушілся мускусом. Задушити кого петлею. Душенов пор. дей ствие по глаг. Душно вологодск. розпускати поганий запах, сморід; | * Пліткувати. Душнеть, ставати задушливим, жарким. Запашний, сиб. задушливій, пахучий, запашний, духмяний, душмяний, духовітий. Задушлива губа, запашна таловая губа, гриб. Запашна ж. приналежність, властивість запашного, пахучості. Душник м. Або душнічок. всякого роду отвір для пропуску повітря, холоду і тепла; Вітренко в окончіне; душника в печі; діра в ливарній формі, для випуску повітря. | Скляночки для духів, флакончик. | Вологод. парені рижики. Душевік м. Растен. московський чабер, Calamintha Acinos. Душніца, -нічка ж. скляночки або сосудец, флакончик для духів; або попурі, подушечка з запашними травами. Душнічать курей. жити розкішно, торовато, з витівками, Ти душнічаешь, а іншему їсти нічого. Станеш душнічать, ано відразу подсечешься (підійдеш). Душмянка ж. арх. (Душмяний) душки, рослини базилік; | будра, котяча м'ята, Nepeta glechoma. | Твер. материнка, душка, рослини Origanum vulgare. | Герань, різних видів. | Сhamaecyparis nutkaensis, задушливе дерево. Задушливий, про повітрі, запаху: густий, сперте, нечистий або смердючий, спекотний, задушливий, важкий для дихання, | Ол. запашний, пахучий. Задушливій сиб. затхлий, зіпсований, гнилої, кислий, з душком, тухлий, смердючий. | Задушливі дрова, сар. в яких багато духу, спеку. | Задушливе дерево, задушливій ліс, пахуче хвойне дерево кол. російської Америки, душмянка, йде на кораблебудування. Душно нареч. пск. душевно, старанно, від душі. Душно прошу тебе. Задушливий, задушливий, але в меншому ступені. Душнота ж. задуха, сперте або нечистий повітря; спека. Задушливому ж. приналежність задушливого, свойст. Душевредним, шкідливий для душі, душепагубний, губить душу; або | небезпечний для життя людини, душевредним сиб. вбивчий. Душевредним ж. властивість душевредним. Душевредство пор. заподіяння шкоди душі або життя, тіла; в перв. знач. Будь-яке порушення людиною совісті душевредство. Душевредствовать, душевреднічать, душевредіть, надходити душевредним: йти проти совісті, вероломнічать. Душевреднік м. -ница ж. душевредітель м. -ница ж. завдає шкоди своїй або чужій душі; | зазіхає на життя; віроломний, облудно людина. Душегрейка, душегрея, фуфайка, коротка жіночий одяг різного покрою, збористі і б. ч. без рукавів.
ДУШКА 1. ж. Дерев'яна деталь струнних смичкових музичних інструментів скрипкового сімейства у вигляді стрижня зі зрізаними під кутом торцями, що знаходиться всередині корпусу. 2. ж. розм. Грудка тварини, птиці. 3. ж. устар. Ямочка в нижній частині шиї. 4. м. І ж. розм. 1) Приємний, милий чоловік. 2) употр. як ласкаве звернення до чоловіка або жінки. 5. ж. розм. 1) Символіку. до сущ. душа (2,6). 2) Ласк. до сущ. душа (2,6). 3) і зневажила. до сущ. душа (2,6).
ДУШКА душки, м. І ж. 1. м. І ж. Приємний, привабливий чоловік (розм. Фам.). Він такий душка. Вона така душка. 2. Ямочка в нижній частині шиї спереду (простореч.). Застебни душку, а то застудишся. 3. Те ж, що дужка в 3 знач.
Цікаво. Слова містять (склад 4 літери). душком вушка
Теги сторінки. орфографія душка як пишеться слово душка правопис слова душка наголос у слові душка як правильно писати слово душка що значить душка значення душка що таке душка jhajuhfabz leirf rfr gbitncz ckjdj leirf ghfdjgbcfybt ckjdf leirf elfhtybt d ckjdt leirf rfr ghfdbkmyj gbcfnm ckjdj leirf