дулове полум'я

  • полум'я -. n english: flame deutsch: Flamme f français: flamme.

Російсько-англійський (-Німецька, -французький) металургійний словник

  • Дулове рушницю - заряджатимуться з дула, см. Рушницю мисливську.

    Енциклопедичний словник Брокгауза і Евфрона

  • Полум'я - - З хімічних реакцій, що зустрічаються в звичайному житті, завжди порушували великий інтерес реакції, що супроводжуються виділенням значної кількості тепла і світла.

    Енциклопедичний словник Брокгауза і Евфрона

  • Полум'я - - З хімічних реакцій, що зустрічаються в звичайному житті, завжди порушували великий інтерес реакції, що супроводжуються виділенням значної кількості тепла і світла.

    Енциклопедичний словник Брокгауза і Евфрона

  • полум'я - полум'я ім. с. употр. часто Морфологія: чого? полум'я, чому? полум'я, що? полум'я, ніж? полум'ям, про що? про полум'я 1.

    Тлумачний словник Дмитрієва

  • полум'я - Запозичення зі старослов'янської та перегукується з того ж кореня, що й палити, попіл.

    Етимологічний словник російської мови Крилова

  • полум'я - Давньоруська - півмилі. Старослов'янське - полум'я. Спільнослов'янське - polmy. Литовське - pelni. Давньопруське - pelanno. У давньоруської літературі слово «» зустрічається з XI ст. хоча виникло воно набагато раніше.

    Етимологічний словник російської мови Семенова

  • полум'я - запозичує. з ст.-сл. яз. Суф. похідне від того ж кореня. що і палити, попіл; ol> ла, en> ę.

    Етимологічний словник російської мови

  • полум'я - алое; багряне; жадібне; спекотне; золоте; синяво-фіолетове; червоне; люте, різноманітне; непокірне недобре; боязке; рожево-золоте; нищівної; тріскуче; холодне.
  • ПЛАМЯ - пор. Полум'я і полум'я мн. церк. пламё, сх. полум'я чоловік. поломити пор. вогонь, який відокремлюється від палаючого тіла; прояви спека і світла під час горіння; вогонь на повітрі. Вугілля жаром горить, без полум'я.

    Тлумачний словник Даля

  • ПЛАМЯ - ПЛАМЯ, -Меню, -Меню, пор. і полум'яна, -мене, -Меню, чоловік. Палаючий і світиться розпечений газ, вогонь. Язики полум'я. Полум'я війни. Полум'я пристрасті. Полум'я душі. Гори синім полум'ям. | дод. полум'яний, -а, -е.

    Тлумачний словник Ожегова

  • ПЛАМЯ - ПЛАМЯ, рід. і дат. полум'я, полум'ям, полум'я, мн. пламена, пламен, полум'я, пор. 1. піднімати над палаючим предметом вогонь. «Наш скорботний праця не пропаде: з іскри займеться полум'я.» А.Одоевскій.

    Тлумачний словник Ушакова

  • Полум'я - полум'я пор. 1. Вогонь, підіймається над палаючим предметом. Отт. Що-небудь нагадує вогонь, підіймається над палаючим предметом. 2. Жар, спеку, тепло. Отт. перен. Пристрасть, наснагу. 3.

    Тлумачний словник Єфремової

    Російський орфографічний словник

  • полум'я - полум'я пор. р. запозичується. з цслав. при народн. поломити, полум'я. укр. поломити, поломня, блр. поломити, ін-рос.

    Етимологічний словник Фасмера

    Словник російської арго

    Схожі статті