1. Духовне виробництво і суспільну свідомість.
2. Виробництво духовних цінностей, духовне життя суспільства, суспільну свідомість, їх співвідношення.
3. Структура суспільної свідомості і його елементи. Рівні суспільної свідомості: буденне і теоретичне.
4. Суспільна психологія та ідеологія. Суспільна думка. Масова свідомість.
5. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх діалектичний взаємозв'язок.
6. Форми суспільної свідомості і види духовної діяльності:
а) Критерії виділення форм суспільної свідомості, їх взаємозв'язок;
б) Економічна свідомість, його значення;
в) Політичне і правове свідомість;
д) Естетична свідомість: сутність та структура. Мистецтво, його специфіка і функції.
е) Релігійне і атеїстичне свідомість. Види релігійного відношення до дійсності: політеїзм, монотеїзм, пантеїзм, деїзм.
Основні поняття . духовне життя, духовні цінності, звичайний і теоретичний рівні суспільної свідомості, громадська психологія, ідеологія, масова свідомість, громадську думку, форма суспільної свідомості.
Протягом тривалого време-ні суспільну свідомість, духовне життя суспільства або не розрізнялися взагалі, або розрізнялися дуже мало. У всякому разі, між цими характеристиками вбачалися швидше термінологічні, ніж концептуальні відмінності. Тим часом досвід останніх десяти тисячоліть показав, що ці поняття, хоча вони відносяться до однієї і тієї ж духовної реальності, все ж відображають її різні грані. Найбільш ґрунтовне дослідження специфіки духовного життя суспільства проведено професором А. К. Уледова [90].
А. К. Уледов вважає, що духовне життя суспільства є «життя людей, пов'язана із задоволенням духовних потреб, з виробництвом свідомості, що є одним з найважливіших видів про-щественного виробництва, з відносинами між людьми в процес-се духовного виробництва, з духовним спілкуванням ... »[91].
При розмежування суспільної свідомості і духовного життя був використаний і критерій різних рівнів суспільного життя. При такому підході духовне життя суспільства трактувалася як характеристика особливого - структурно-соціологічного - зрізу суспільства.
Однією з найважливіших характеристик духовного життя, суспільної свідомості є духовне виробництво. Воно являє собою виробництво духовних цінностей, тобто ідей, уявлень, наукових знань, ідеалів, а також всю систему діяльності людей з виробництва, обміну, розподілу і споживання духовних цінностей. Духовне виробництво покликане задовольняти, перш за все, комплекс духовних потреб суспільства. Саме духовні потреби, тобто потреба людей і суспільства в цілому в створенні і освоєнні духовних цінностей (потреба в моральному вдосконаленні, в задоволенні почуття прекрасного, в сутнісному пізнанні навколишнього світу і т.п.) є першою ланкою в ланцюжку духовної діяльності суспільства.
Тут кінцевим продуктом спеціалізованої громадської духів-ної діяльності виступає суспільна свідомість. Духовне виробництво є виробництвом свідомості в певній суспільній формі. «Громадський характер духовної праці, яка провадить ідеальну форму громадського ставлення-ня (або громадську форму свідомості), і є головною визначальною ознакою духовного виробництва» [92] (рис. 6.1).
Суспільна свідомість включається в усі сторони суспільного життя, стає необхідним, істотним моментом всієї історії людства. Воно присутнє в будь-якій людській діяльності, будучи її суб'єктивної сторо-ною. Це активна сила, що надає вплив на суспільне буття, причому вплив це може бути різним за своєю спрямованістю. Суспільна свідомість включає в себе загальні, іноді істотні, іноді поверхові уявлення, думки, почуття, які притаманні колективному суб'єкту. Воно регулюються-рілої поведінку людей, об'єднує їх і реалізується в со-ответствуй діяльності.
Основні функції духовного виробництва
5. Функція виробництва громадської думки
Мал. 6.1. Основні функції духовного виробництва
Пізнавальний аспект суспільної свідомості грунтується на оцінці суспільної свідомості і його елементів як ідеального від-ражения, об'єктивного світу, суспільного буття. Стрижнем цього аспекту є проблема істини. Всі рівні, види суспільної свідомості тут інтегруються, диференціюються по тому, відображають вони чи ні об'єктивну істину, а якщо відображають, то з якою глибиною, в яких формах.
Соціологічний аспект суспільної свідомості передбачає оцінку суспільної свідомості і його елементів з позицій їх ролі і значення для діяльності соціального суб'єкта. Стрижнем цього аспекту є не об'єктивна істина як така, а вираз інтересів певного соціального суб'єкта, роль в обоснова-ванні, розгортанні його діяльності. Виділення соціо-логічного аспекту суспільної свідомості дозволило запропонувати більш глибоку інтерпретацію ідеології як способу духовної діяльності людини, пояснити життєстійкість всякого роду фетиші-стскіх форм суспільної свідомості, розмежувати цілепокладання, мотивацію людської діяльності на всеобщетеоретіческом і буденно-практичному рівнях, вирішити ряд інших проблем .
Диференціація гносеологічного і соціологічного аспектів дозволила виявити в суспільній свідомості різні структури, кожна з яких зорієнтована на задоволення специфи-чеських запитів громадського суб'єкта. Гносеологічна структура розкриває складний, багатозначний процес громадського позна-ня, соціологічна - не менш складний і розгалужений меха-нізм громадської мотивації людської діяльності. Причому ці структури не обов'язково виводяться одна з одної.
Відзначимо ще одну, мабуть, найважливішу, грань свідомості суспільства, свідомості людини. Суть її в тому, що свідомість виступає як саме людське життя, як грань життя. Інакше кажучи, созна-ня битійственно. З цієї точки зору і суспільну свідомість ви-ступає не тільки як ідеальний образ суспільства, регулятором його діяль-ність, а й як саме життя суспільства, сама суспільне життя. У такому ставленні свідомість трактується як духовність. У цьому плані можна бачити великі резерви раціонального в різних идеалис-тичних моделях суспільного життя.
Слід підкреслити, що яка виявила многокачественность ду-ховної життя аж ніяк не означає, що це життя не є єдиною, цілісною. У духовному житті суспільства немає нічим не пов'язаних, окремо один від одного існуючих «духовних життів», «аспектів» і т.д. Ні, це саме тісно один з одним пов'язані, взаімопронізи-вающие один одного боку, межі, аспекти єдиної цілісності.
Суспільна свідомість має структуру, існує в різних формах (див. Рис. 6.2).
Форми суспільної свідомості
Мал. 6.2. Структура суспільної свідомості
Розрізняючи між собою по об'єкту і способам відображення, форми суспільної свідомості знаходяться в тісному взаємо-дії один з одним. За глибиною відображення громад-ве свідомість ділиться на буденне і наукове. Буденна свідомість відображає зовнішню сторону суспільної жит-ні, тобто безпосередній життєвий досвід.
Крім звичайного і теоретичного свідомості виокрем-ляется ще особлива форма відображення - громадська пси-хологія. Вона не тотожна ні повсякденному, ні теоретичного-зації свідомості, ні ідеології. Психологія містить в собі яскраво виражений оціночний момент, певні почуття і переживання в зв'язку з громадськими процес-самі, приймаючи в умах людей емоційне забарвлення. Невирішені назрілі проблеми суспільного життя можуть викликати неясне невдоволення, проявлятися у вигляді заворушень, бунтів, повстань і т. П. Формувати певний психологічний настрой.
Суспільна психологія так само, як і буденна свідомість, відноситься до числа генетично первинних форм відображення дійсності. Вона являє собою сукупність суспільних почуттів, емоцій, настроїв, переживань, волевиявлень і т.д.
Співвідношення безпосередніх і опосередкованих впливів на суспільну психологію є часто дуже суперечливим. Визначальна роль в цьому комплексі впливів-тей, в кінцевому рахунку, належить самій суспільної реальності.
З од-ної сторони, суспільна психологія прямо залежить від реального стану справ в суспільстві, з іншого - суспільна психологія, особливо її складність ні форми, істотно залежить від теоретичного свідомості, идео-логічного впливу (рис. 6.3).
Громадська ідеологія - система ідей і теорій, що відображає ступінь пізнання суспільством світу в цілому і окремих його сторін
Суспільна психологія, будучи первинною по відношенню до ідеології, формується під її впливом, тобто відчуває її зворотний вплив
Мал. 6.3. Суспільна психологія та ідеологія
Якісна специфіка ідеології виявляється в її співвідношенні з наукою, пізнанням в цілому. Якщо для наукового пізнання головним є відображення ци-ня об'єктивних законів, об'єктивної істини при певному відверненні від інтересів людей, то для ідеології, навпаки, імен-но цей інтерес, його вираз, реалізація є головними. Ко-нечно, абсолютизувати цю відмінність, позбавляти ідеологію пізнавальні-ного моменту, а пізнання - ідеологічного було б неправильно, але все ж основна природа ідеології як феномену суспільної свідомості визначена областю суспільного інтересу.
Співвідношення між суспільною психологією та ідеологією зумовлено тим, що перша є емоційним, чуттєвим, а друга - раціональним рівнем суспільної свідомості. Відомо, що чуттєве пізнання взагалі є поверхневий, але необхідний поверх свідомості, оскільки завдяки йому наш мозок може отримати первинну інформацію про світ і з неї синтезувати знання про сутність речей (табл. 6.1).
Співвідношення суспільної психології та ідеології
в різних формах суспільної свідомості
Форми суспільної свідомості
Емпіричні знання з досвіду повсякденного життя і практики (донаукові знання)
Система знань про світ, виражена в поняттях, законах, формулах, теоріях