Беруть участь: заєць, миша, вовк, жаба, ведмідь, лисиця, старий, оповідач.
Оповідач: Ця казка невеличка
Про звірів і рукавичку.
За лісі старий гуляв,
Рукавичку втратив -
Рукавичку нову,
Теплу, пухову.
Слідом Мишка бігла,
Рукавичку побачила.
Миша. Ось так хата невеличка,
З овчини рукавичка
На дорозі лежить.
В рукавичці буду жити. (Заходить за рукавичку.)
Жаба. Ква-ква-ква, ква-ква-ква,
Побіліла вся трава,
Мерзнуть лапки і живіт.
В рукавичці хто живе?
Миша. Я мишка-норушка. А ти хто?
Жаба. А я жаба-жаба. Пусти і мене в рукавичку.
Миша. Іди. (Жаба заходить за рукавичку.)
Обидві. В рукавичці ми удвох
Дуже весело живемо!
Заєць. Сірий зайчик-побігайчик,
Я по ельнічку біг,
Я від шереху тремтів,
Я дорогу до своєї нірки з переляку втратив.
А хто тут? Який народ в рукавичці живе?
Миша. Мишка-норушка і жаба-жаба. А ти хто?
3 а я ц. А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене до себе.
Миша. Та йди! (Заєць заходить за рукавичку.)
Усе. Ми тепер уже втрьох в рукавичці живемо!
Лисиця. За кущика, по лісах ходить руда лисиця.
Шукає нірку - де-небудь притулитися і заснути.
А хто в цій рукавичці, в рукавичці-невеличке?
Миша. Я мишка-норушка.
Жаба. А я жаба-жаба.
Заєць. А я зайчик-побігайчик. А ти хто?
Лисиця. Лисичку-сестричку пустите в рукавичку.
Лисиця. (Лізе). Тільки хвіст не пам'ятаєте!
Усе. В рукавичці вчотирьох
Дуже весело живемо.
Вовк. Листя обсипаються, звірі чекають зиму.
Сірому вовкові нудно одному.
Сховався кудись наш лісовий народ.
Чия ж це хата? Хто ж в ній живе?
Усе. (по черзі). Мишка-норушка, жаба-жаба, зайчик-побігайчик,
лисичка-сестричка. А ти хто?
Вовк. Я сірий вовк. Пустіть і мене.
Миша. Ось горе! Хто ні прийде - все в рукавичку. Куди ж ти влізеш?
В о л к. Та вже влізу. Пустіть!
Миша. Ну, що з тобою робити! Іди!
Лисиця. Обережніше, на хвіст не наступи.
Усе. В рукавичці відразу п'ять
Стали жити та поживати!
Ведмідь. Тріщать кущі під лапою, під лапою мохнатою.
Іду, бреду по ельнічку, по хрусткій хмизом.
Я за медом лазив у вулик. Як трудився, як залазив!
Злюки-бджоли покусали ніс і вуха, і очі.
Чи не знайду собі спокою: ніс вогнем ось так і пече.
Рукавичка! Що таке? В рукавичці хто живе?
Всі (по черзі). Я мишка-норушка. А я жаба-жаба. А я зайчік-
побігайчик. А я лисичка-сестричка. А я вовчок сірий бочок. А ти хто?
Ведмідь. Гу, гу, гу. Як вас багато! А я ведмідь клишоногий. Пустіть і мене.
Миша. Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно!
Ведмідь. Так, як-небудь помістимося.
Миша. Ну, вже йди. Тільки обережно ..
Мишка поліз, звірі запищали.
Заєць. Лапу віддавив!
Вовк. На хвіст наступив!
Лисиця. Тихіше, всю шкуру зім'яв!
Усе. Хто б чув, хто б бачив:
В рукавичці вшістьох
У тісноті, та не в образі дуже весело живемо!
Старий. (Входить) Що ж я втратив? Чогось мені не вистачає.
Ой, погодка холодна, вітер так і ріже!
Рукавичка тут одна, а інша де ж?
Старий дивиться в різні боки і бачить свою рукавичку.
Старий. Хто тут ворушиться в моїй рукавиці?
Усе. В рукавичці вшістьох дуже весело живемо.
І звідси в ліс холодний ні за що ми не підемо!
Старий. Гей, ви звірі там иль птиці,
Швидко зась з рукавиці!
Якщо в ній кого застану,
Тут же за рушницею піду,
М и ш ь. Ой, страшно! (Вибігає.) Втечу в свою нору. (Тікає.)
3 а я ц. А я в березняк ускачу. (Вистрибує, скаче по сцені, натикається на
Жаба. Ой, мені страшно! Знайду будиночок я інший. (Стрибає)
Лисиця. Не підемо!
Ведмідь. Я зараз втечу, тільки вилізти не можу! (Тікає.)
Лисиця і Вовк. Страшно нам, розбіжимося по лісах.
Оповідач. Звірі дуже злякалися,
Схоронилися хто куди,
І втратили назавжди
Теплою і пухової!