Всі абзаци цікаві для обговорення, але мою увагу привернув абзац №7.
Що ж це виходить? Хто такий лукавий? Як від нього позбутися? І чи існує взагалі лукавий згідно канонічного визначення цього слова !?
Дивимося переклад з арамейської! Що говориться про «лукавому»:
«Але визволи нас від незрілості що перебувати в Даному!» - не прибувати в сьогоденні це значить перебувати або в минулому, або в майбутньому!
Як ми можемо перебувати або в минулому, або в майбутньому?
Коли ми занурені у спогади, ми перебуваємо в минулому, коли ми занурені в мрії, ми перебуваємо в майбутньому!
Хто нас відправляє в минуле, хто змушує мріяти?
Наш УМ! Але не просто УМ, а наш неспокійний розум! Він нас відправляє або в минуле або в майбутнє!
Ось хто є лукавий - наш неспокійний розум!
І немає ні сатани, ні диявола! Все це придумано для того щоб відвернути нас від самих себе! Придумано для того, щоб ми НЕ ЗНАХОДИЛИСЯ В ЦЬОМУ! Щоб ми не себе шукали, а лукавого боялися!
яровий Андрій
Свобода волі - один з основних законів світобудови. Я нікому нічого не нав'язую - як хочеш.
Іноді відмінності в перекладах можуть відкрити інший зміст речей вже відомих. але глибоке розуміння цього сенсу можливо тільки після засвоєння спрощеного варіанту. Порівняння між собою обох відкриває ще один рівень сприйняття. до корому можливо привести тільки так і не інакше.
suniak
ви взагалі відрізняєте грецький - від древнеарамейского?
Bcеволод50
Hа іудейському, тобто на івриті.
П ервоначально тексти Старого завіту майже повністю були написані єврейською мовою. Лише деякі фрагменти - на так званому арамейською мовою: Книга Данила (2: 4б - 7:28), Перша книга Ездри (4: 8 - 6:18; 7: 12-26), Книга Товита, Книга Юдифі і книга Премудрості Ісуса сина Сираха (останні три книги дійшли до нас тільки в грецькому перекладі). Книги Макавеїв, книга Премудрості Соломона і Друга книга Ездри написані грецькою мовою. Третя книга Ездри дійшла до нас лише в латинському перекладі, хоча була написана на семітському мовою.
Перший розділ Старого Завіту - Тора - був остаточно відредагований і встановлений ще при Езре близько 444 року до н.е. (Hеем.8: 1-12; 2 Езд.9: 37-48; пор. Вавилонський Талмуд. Санhедрін.21). Мабуть, незабаром після цього був канонізований і розділ H'біім; у всякому разі, вже в 132 році до нашої ери Святе Письмо поділялося на три розділи: Закон (o nomoV), Пророки (oi profhtai) і "інші" книги (Сирах, передмова). Перші два розділи часто згадуються і в Євангеліях (Мф.5: 17; 7:12; Лк.24: 27 і ін.), А в одному місці названий і третій розділ - "Псалми":
Тобто навіть більшість книг Старого Завіту не писали на древнеарамейском.
І інші учасники дружно йому підтакують. Дивно якось.
яровий Андрій