Дослідження міжособистісних відносин хворих, які перенесли інсульт та їх родичів
До погіршення психічного стану сім'ї інваліда можуть привести труднощі, пов'язані з тривалої фізичної реабілітацією такого члена сім'ї, віковими змінами. Одночасне їх подолання може бути дуже важким. Сам клієнт повинен все знати про своє захворювання, можливі наслідки, вікових кризах, це допоможе йому швидше адаптуватися до нових умов життя.
Несприятливий психологічний клімат проявляється у вигляді емоційного дискомфорту у членів сім'ї, наявності тривоги відчуження, що перешкоджає ефективній реалізації функцій життєдіяльності сім'ї.
Якщо відновлення порушених функцій у пацієнта затягується, довго не повертаються свобода рухів, пам'ять, мова, навички самообслуговування, то у родичів хворого накопичується хронічна втома і емоційна, і фізична, і так звана «втома від відповідальності». Як і сам клієнт, який доглядає за ним член сім'ї переживає гнітюче відчуття тривоги, а часом його теж залишає надія на повернення до колишнього життя, яка тепер, здалеку, здається благополучною і безтурботним.
Клієнт котрий переніс інсульт навіть при повному відновленні порушених функцій (і тим більше при збереженні того чи іншого неврологічного дефіциту) вимагає до себе більшої уваги, ніж до хвороби, а його родичі змушені змінювати свій звичний уклад життя, орієнтуючись на потреби і потреби хворого. Вони переживають від тим, що трапилося не менш, а часто і більше самого пацієнта. На плечі родичів раптово обрушується величезне додаткове навантаження: в перший місяць вони розриваються між будинком, службою і відвідинами лікарні, потім, після виписки, починається освоєння нелегкої роботи догляду за лежачим хворим. Процес інтеграції хворого, який переніс інсульт, в сім'ю досить складний. Для нього характерний виражений синдром дезадаптації як пацієнта, так і його родичів.
Отже, для вирішення проблем сімей, що мають у своїй структурі такого пацієнта, необхідно консолідувати допомогу різних фахівців і організацій: психолога (займається діагностикою проблем психологічного клімату в сім'ї); органів охорони здоров'я (займаються диспансерним наглядом, санаторно-курортним лікуванням, реабілітацією); виконавчої влади (організація сімейних підприємств, реабілітаційних центрів).
Для успішного подолання наслідків інсульту необхідна активна участь родичів пацієнтів в реабілітації з метою зниження у хворого негативних реакцій на хворобу та формування установок на лікування і одужання. Для сприятливого психологічного клімату в сім'ї характерні такі ознаки: відкритість у прояві почуттів, згуртованість, доброзичливість один до одного, почуття захищеності та емоційної задоволеності, гнучкість взаємин між членами сім'ї, підтримка при зіткненні з труднощами, можливість всебічного розвитку особистості кожного члена сім'ї, гордість за приналежність до своєї сім'ї, відповідальність.
Психологічний супровід членів сім'ї - спрямоване на ство-ня позитивної внутрісімейної ситуації, що дає їм можливість: по-перше, регулярно отримувати індивідуальні консультації фахівців (в першу чергу психологів) з питань взаємодії з інвалідом та іншими членами сім'ї; по-друге, брати участь в тренінгах комунікативних умінь і особистісного зростання, навчальних навичок ефективної взаємодії в сім'ї. Найчастіше, родичі хворих бувають розгублені, пригнічені тим, що трапилося, і не завжди усвідомлюють, що від їх емоційної реакції на подію з близькою людиною, залежить дуже багато чого в його комплексної реабілітації.
Психологічні тренінги в даному випадку орієнтовані на формування у клієнта і членів їх сім'ї нових умінь навичок, які допомагають керувати своїм емоційним станом, микросредой сім'ї, ведуть до вибору конструктивних життєвих стратегій, і як наслідок, зміцнюють відносини між членами сім'ї. У таких тренінгах використовується поєднання прийомів індивідуальної і групової роботи, рольові ігри в мікрогрупах, прийоми арттерапії, ігротерапії. Інтенсивна робота в тренінговій групі дозволяє новим умінням і навичкам швидко закріпитися в поведінці учасників. Тому найбільш ефективно проходження тренінгів всім членам сім'ї в одній групі.
У зв'язку з цим, для досягнення найкращої результативності відновного навчання важливу роль набуває необхідність психолого-педагогічного супроводу родичів, спрямована на створення позитивної внутрісімейної ситуації. Найчастіше, родичі хворих бувають розгублені, пригнічені тим, що трапилося, і не завжди усвідомлюють, що від їх емоційної реакції на подію з близькою людиною, залежить дуже багато чого в його комплексної реабілітації.
Також важливо сформувати у родичів уявлення про те, що хворий не повинен бути емоційно ізольований від решти членів сім'ї, не відчувати самотності. Хворий, який переніс інсульт, потребує співчуття, підтримки, емпатії (особливо в ситуаціях неуспіху), відчутті захищеності з боку своєї сім'ї.
Обов'язковою умовою відновлення є збереження за хворим в усі час хвороби його місця в родині, яка нічим не дає відчути тимчасову складність в спілкуванні ». Вираз неуваги або зневаги, навпаки, затягує відновлення. Тому, важливо своєчасно сформувати ставлення сім'ї до хворого і його можливостям. В іншому випадку, стає неминучим зміна особистості хворого, з'являється його залежність від інших членів сім'ї. Хворий або іде в себе, або підпорядковується сім'ї, стає пригніченим.