Кольорове зір, як і гострота зору, є функцією колбочкового апарату сітківки і в основному залежить від стану макулярної області сітківки і папілломакулярного пучка зорового нерва. Дослідження колірного зору вкрай необхідно для діагностики вродженої та набутої патології очного дна і профорієнтації підлітків.
Кольорове зір у дітей, як і у дорослих, перевіряється за допомогою поліхроматичний таблиць Рабкина. Таблиці побудовані з урахуванням загальноприйнятих видів розлади колірного зору і дозволяють з великою точністю встановити його вроджену чи набуту патологію вже починаючи з 2-4 років життя дитини.
Вроджені розлади колірного зору зустрічаються у 5-8% осіб чоловічої статі і у 0,05% жіночого. Спостерігаються порушення сприйняття тільки червоного (протанопия) і зеленого (дейтеранопія) кольору. Вроджена сліпота на синій (трітанопія) колір практично не зустрічається.
Придбані розлади мають загальні риси, що дозволяє відрізнити їх від вроджених. У хворих з набутими розладами колірного зору знижується здатність розрізняти сині і фіолетові тони, а також диференціювати кольори по яскравості і насиченості. Крім того, придбані розлади можуть бути монокулярн, зазнавати динаміку і відрізняються великою різноманітністю.
Розлади колірного зору спостерігаються при ряді захворювань очей, при абіотрофіі сітківки з ураженням центральної області очного дна, при макулітах, невритах зорового нерва, при атрофії зорового нерва, при застійному диску зорового нерва і деяких інших захворюваннях.
Дослідження колірного зору за допомогою поліхроматичний таблиць Рабкина проводиться у дітей з 2-4 років життя при хорошому освітленні таблиць. Таблиці розташовують на рівні очей дитини в вертикальній площині. Дослідження проводиться монокулярн, з відстані 0,5-1 м, при гостроті зору більш 0,05. Якщо гострота зору 0,05-0,02, то дитина може розглядати таблиці з більш близької відстані. Діти старшого віку називають цифри і фігури, молодшого - обводять їх пальцем або пензликом.
Спочатку показують 2 демонстраційні таблиці (I, II). Якщо дитина розрізняє ці таблиці, то дослідження триває, якщо не розрізняє, то дослідження припиняють. Потім показують серію таблиць (III-XXII) общедіагностіческіх і диференційно-діагностичних для виявлення вродженої або набутої патології колірного зору. Дослідження продовжують показом XXIII, XXIV і XXV таблиць для виявлення патології сприйняття синьо-фіолетового кольору.
Якщо обстежуваний читає таблиці невпевнено, то дослідження можна повторити.
Зустрічаються такі варіанти читання таблиць: 1) правильне читання; 2) невпевнене читання; 3) неправильне типове читання; 4) неправильне атиповий читання; 5) таблиці не читаються. Всі відповіді заносяться на спеціальну картку.
Можна перевірити колірний зір і "німим" способом. Дитині дають розсипану мозаїку, набори кольорових олівців або нитки "муліне" різного тону, але приблизно однієї яскравості і пропонують розкласти їх в стопки по тону. При порушенні колірного зору в стопках виявляються предмети, близькі не по тону, а по яскравості.
Найбільш об'єктивно дослідження колірного зору, як правило, у дітей шкільного віку, методом аномалоскопа за допомогою спеціального приладу аномалоскопа.
Найпростішим, доступним і швидким орієнтовним способом перевірки колірного зору у дітей перших років життя, вже знають назви основних тонів, є, наприклад, прохання: "покажи мені червону клітку на плаття (краватці, хустку)" і т. Д.
таблиці Рабкина
