режим дозування
Препарат застосовується тільки в стаціонарі!
Доза підбирається індивідуально і залежить від ступеня шоку, а також від реакції хворого на лікування.
Препарат вводиться у вигляді в / в інфузій (безпосередньо в вену) або крапельно. Препарат може застосовуватися тільки в розведеному вигляді. Після стабілізації клінічної ситуації вливання повинно бути припинено не раптово, а поступово. Для розведення застосовують 0,9% розчин хлориду натрію або 5% розчин глюкози. Кількість розчинника залежить від способу введення препарату. У разі введення препарату за допомогою в / в інфузій, допамін розводять до 20 мл або 50 мл 0.9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози, а в разі крапельного введення - до 500 мл одним із зазначених розчинів. Зазвичай розводять 200 мг допаміну (4 ампули 1% розчину або 1 ампула 4% розчину). Швидкість введення препарату залежить від дози, яку слід ввести, розрахованої на кг маси тіла на годину. Чи не поєднувати допамін із засобами, що мають лужну реакцію. Не застосовувати препарат протягом більш ніж 60 год.
Допамін є світлочутливим, тому рекомендується захищати приготований розчин від світла.
Розчин допаміну повинен бути свіжоприготованим, прозорим і безбарвним. Розведений розчин зберігає активність протягом 24 год.
Дози для дітей віком до 18 років:
Початкова в / в доза становить 2-5 мкг на кг маси тіла в хвилину; дозу можна збільшувати через кожні 15-30 хв до досягнення дози 10 мкг на кг маси тіла в хвилину.
Дози для дорослих:
Початкова внутрішньовенна доза становить 1-5 мкг на кг маси тіла в хвилину; дозу можна збільшувати через кожні 15-30 хв до досягнення оптимальної дози, при якій відзначається терапевтичний ефект (зростання артеріального тиску і поява діурезу).
Дози для дорослих:
Початкова в / в доза становить 2-5 мкг на кг маси тіла в хвилину; дозу можна збільшити до 10 мкг на кг маси тіла в хвилину.
Виражена серцева недостатність
Дози для дорослих:
Початкова в / в доза становить 0.5-1 мкг на кг маси тіла в хвилину; а оптимальна доза - 1-3 мкг на кг маси тіла в хвилину. У разі необхідності дозу можна збільшити до 5 мкг на кг маси тіла в хвилину. Подальше підвищення дози не викликає збільшення діурезу.
Гостра ниркова недостатність
Дози для дітей і дорослих:
1-5 мкг на кг маси тіла в хвилину.
Лікування необхідно починати з мінімальної дози, поступово збільшуючи її до максимальної дози 5 мкг на кг маси тіла в хвилину. Подальше підвищення дози не викликає збільшення діурезу.
Артеріальна гіпотензія, що не викликана гіповолемією
менші дози викликають також зростання артеріального тиску, проте терапевтичний ефект є короткочасним;
- у віці до 17 років: 2-10 мкг на кг маси тіла в хвилину;
введення починають з дози 2-3 мкг на кг маси тіла в хвилину, поступово збільшуючи її в разі потреби.
Дози для дорослих:
2-10 мкг на кг маси тіла в хвилину (в разі компенсаторною Волемія ця доза є оптимальною). У разі необхідності дозу препарату можна збільшувати через кожні 15-30 хв до максимальної, що не перевищує 50 мкг на кг маси тіла в хвилину. Максимальна доза становить 50 мкг на кг маси тіла в хвилину.
Перевищення її неприпустимо!
Під час застосування препарату необхідно контролювати рівень артеріального тиску, діурез.
Побічна дія
Іноді легка нудота, блювота, головний біль, відчуття неспокою, тремор пальців рук, болю в області серця, тахікардія, підвищення артеріального тиску. Із зростанням дози збільшується ризик появи порушень серцевого ритму (синусової тахікардії, суправентрикулярних і вентрикулярних ектопії і небажане підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку серця).
У дуже рідкісних випадках можливі кровотечі з шлунково-кишкового тракту. При потраплянні препарату під шкіру - некроз шкіри, підшкірної клітковини.
Протипоказання до застосування
Тиреотоксикоз, феохромоцитома, певні форми глаукоми (закритокутова глаукома), збільшення передміхурової залози з синдромом залишкової сечі, тахіаритмії, фібриляція шлуночків серця, підвищена чутливість до компонентів препарату.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Під час вагітності застосовувати тільки у випадках, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плоду.
Відсутні дані, що стосуються проникнення допаміну в грудне молоко. Показаннями до застосування допаміну є стану безпосередньої небезпеки для життя; в таких випадках факт годування дитини груддю не є протипоказанням до застосування препарату.
Застосування при порушеннях функції нирок
При порушенні функції нирок застосовується з обережністю, відповідно до режиму дозування.
Застосування у дітей
Застосування можливе відповідно до режиму дозування.
особливі вказівки
Допамін не можна застосовувати для лікування хворих на бронхіальну астму з підвищеною чутливістю до сульфітів. Особливо обережно слід застосовувати препарат у пацієнтів, які приймають інгібітори МАО; в цих випадках доза допаміну повинна складати 1/10 від нормальної дози.
Обережно слід застосовувати препарат у хворих на стенокардію. При застосуванні допаміну в великих дозах можливі порушення серцевого ритму. У хворих, у яких раніше відзначалися порушення ритму серця, застосування допаміну може викликати їх загострення. Необхідно зменшити дозу або відмінити препарат.
При порушенні функції нирок збільшення дози допаміну понад 5 мкг на кг маси тіла не призводить до підвищення терапевтичного ефекту.
Перш, ніж застосовувати допамін, необхідно відновити об'єм циркулюючої крові, КЛС.
Під час застосування препарату слід бути особливо обережними, щоб не було екстравазації поза кровоносних судин, через сильний місцевої дії, що викликає некроз тканини. Не можна вводити препарат в артеріальні судини.
У тому випадку, якщо препарат був введений поза кровоносної судини, для обмеження площі некрозу, слід в місці екстравазації ввести розчин фентоламина (5-10 мг в 15 мл 0,9% розчину хлориду натрію) за допомогою тонкої голки для п / к ін'єкцій.
Передозування
Великий діапазон терапевтичних доз допаміну (2-20 мкг на кг маси тіла в хвилину, до максимальної дози 50 мкг на кг маси тіла в хвилину) не дозволяє однозначно визначити токсичну дозу, при якій з'являються симптоми передозування.
Симптоми: значна артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму, болі в грудній клітці, рідко - гострий інфаркт міокарда, збліднення або ціаноз долонь і ступень, почуття неспокою, безсоння, нудота, блювота, болі в животі.
Лікування: відміна допаміну, симптоматична терапія.
лікарська взаємодія
У поєднанні з інгібіторами моноамінооксидази (МАО) посилюється дія допаміну (необхідне зниження дози допаміну приблизно на 1/10 нормальної дози).
У поєднанні з фуразолідоном можливе посилення альфа-адренергічних ефектів допаміну. Метоклопрамід, циметидин і дегідробензоперідол, ймовірно, зменшують судинорозширювальний ефект допаміну на судини нирок. У поєднанні з альбутеролом можливе посилення аритмогенного дії допаміну. Відомі також і взаємодії між допаміном і трициклическим антидепресантом, знеболюючими засобами (посилення схильності до порушень серцевого ритму) або фенітоїном (зниження артеріального тиску і брадикардія). Комбінація допаміну і алкалоїдів ріжків може призвести до надмірного звуження периферичних судин.
Не слід поєднувати допамін з лужними розчинами через інактивації препарату в лужному середовищі.
Чи не поєднувати допамін з ампіциліном, амікацином, гентаміцином, тобраміцином, фуросемідом, індометацином, препаратами заліза, альтеплаза.
Умови та термін зберігання
Препарат зберігати в захищеному від світла місці при температурі 15 ° С-25 ° С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки. Після розведення 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози розчин допаміну придатний протягом 24 годин. Не застосовувати препарат після закінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.
Умови та термін зберігання
Препарат відпускається за рецептом. Застосовується в умовах стаціонару.