"Смак, знайомий з дитинства". Для мене слово "тушонка" міцно прив'язане до недитячим поняттям "блат, дефіцит і делікатес". Для чоловіка "тушонка" - найбільш приємні спогади про службу в Армії. Тому іноді і балу себе домашньої, тому як магазинна вже "не та, що раніше"
3 кг з невеликим яловичини з жирком
5-6 головок лука
10-15 шт. лаврового листа
18-20 горошин перцю (у мене більше, перчик давній)
сіль, білий мелений перець - за смаком.
М'ясо нарізати великими шматками з невеликою кулак, цибулю четвертувати. У каструлю викласти шар м'яса, щедро присолити-поперчити, накидати частина лаврове листя, перцю горошком, четвертинок лука. Повторювати процедуру, поки не закінчиться м'ясо.
Каструлю закрити кришкою і поставити на сильний вогонь. Вартуємо, щоб зловити момент, коли м'ясо дасть сік і він почне кипіти.
Перемішати, закрити кришкою, зменшити вогонь до слабкого і забути на одну годину. Через годину знову перемішати і забути ще на годину.
Більше м'ясо не перемішуємо, лише зрідка заглядаємо-перевіряємо, щоб вміст каструлі слабо кипіло-побульківало.
Години через три з половиною (з моменту першого закипання) м'ясний сік почне уварювалася, стане красивого (для мене) коричневого кольору.
Млоїмо ще з півгодини і наша тушонка готова. Першу порцію моя гвардія їсть без гарніру, з домашнім хлібом.
Іншу тушонку складаю в контейнер і зберігаю в холодильнику. Більше тижня зберігати не виходить - нічого не залишається.