Танцюю цілий тиждень від щастя!
Запитайте - чому? Мені неймовірно пощастило - я навчилася робити заплічних берестяної рюкзак для збору ягід та грибів.
З такими фактично можна познайомитися тільки в музеях, а ось знайти майстра, який вміє творити таке - практично неможливо.
В інтернеті шукала, але безрезультатно. а тут дізналася, що в "сусідній" селі (за 12км від нашої) живий ще майстер якому 94 роки, який робив колись такі короба. Зараз природно у нього немає сил.
І ось я тут же відправилася до нього в гості-хоч у когось повчитися, а то все самоучкою творю.
Майже цілий день пішов на вмовляння, але мені вдалося його вмовити.
І ось цілий тиждень я ходила до нього вчитися. На моє щастя у нього залишилося небагато матеріалу на сіннику для виготовлення такої краси.
Для виготовлення потрібен липовий шпон (ох і помучитися я з ним - адже все робити довелося зі слів майстра - руки не слухаються), береста (з нею у мене на щастя проблем не було), та ще сосновий корінь (теж не просто підготувати матеріал) .
І ось така краса у мене створив.
Вже випробувала його - після виготовлення потрібно навантажений поносити на спині - тоді він приймає форму спини і носити його одне задоволення.
для спинної частини можна і не найкрасивішу бересту використовувати.
кришка - шкода не знайшли красивою берести - але мені і така щастя.
кришка знімається і використовується теж з певним призначенням.
в неї збирають ягоди, в той час як короб стоїть на галявинці.
звідси і назва набирушки або собірушка.
внутрішня частина, покрита морилкою від гниття.
зовнішня частина покрита від вологи лаком.
Обсяг вийшов десь на 2,5 відра, чоловічі роблять від 3,5 до 5 відер, але такі звичайно не для жіночої половини.
Такі можна ще зустріти на півночі, але є ті, хто замість липової дранки використовують метал або пластмасу, але в них все пріє і псується.
Сама везла в ньому відварені гриби з холодильника - пройшло більше 7 годин, поки я добралася з ними до будинку, але вони так і не зігрілися - природні матеріали, особливо береста, є матеріалом-термосом. Якби це був простий рюкзак, то і нести було важко, та й зіпсувалося б все без великої кількості паперу для теплоізоляції. а тут в простих поліетиленових пакетах.
Ось таке щастя у мене є! Ось так тепер зможу і я зберегти старовинний промисел. По весні буду заготовляти трохи іншу бересту, товстіший, і буду творити.
Думаю і вам цікавий мій розповідь.