Дії працівників організацій під час пожежі


Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

Дії працівників організацій під час пожежі

1. Причини і вражаючі фактори пожежі

Пожежею називають неконтроліруем-моє горіння, що заподіює матеріальну шкоду, шкоду життю і здоро-в'ю громадян, інтересам суспільства і держави.







Сутність горіння була відкрита в 1756 р великим російським вченим М. В. Ломоносовим. Своїми дослідами він довів, що горіння - це хі-мическая реакція з'єднання горючої речовини з киснем повіт-ха. Виходячи з цього, для горіння необхідна наявність: горючої віщо-ства (крім горючих речовин, які застосовуються у виробничих про- процесах, і матеріалів, використовуваних в інтер'єрі житлових і громадських будівель); окислювача (кисень повітря; хімічні сполуки, з одер-жащие кисень у складі молекул, - селітри, перхлорати, азотна киць-лоти, оксиди азоту та хімічні елементи, наприклад, фтор, бром, хлор); джерела запалювання (відкритий вогонь або іскри).

Отже, пожежа можна припинити, якщо із зони горіння ис-ключить хоча б один з перерахованих компонентів.

До основних вражаючи-ющим факторів можна віднести безпосередній вплив вогню (го-ширення), високу температуру і тепловипромінювання, газове середовище; задимів-ня і загазованість приміщень і території токсичними продук-тами горіння. Люди, що знаходяться в зоні горіння, найбільше страждають, як правило, від відкритого вогню та іскор, підвищеної темпе-ратури навколишнього середовища, токсичних продуктів горіння, диму, по-ніженіе концентрація кисню, падаючих частин будівельних конструкцій, агрегатів і установок.

Відкритий вогонь. Випадки безпосереднього впливу відкритого вогню на людей рідкісні. Найчастіше ураження походить від променистих потоків, що випускаються полум'ям.

Температура середовища. Найбільшу небезпеку для людей представляє вдихання нагрітого повітря, що приводить до опіку верх-них дихальних шляхів, задухи і смерті. Так, при температурі вище 100 ° С людина втрачає свідомості і гине через кілька хвилин. Критичні-ни також опіки шкіри.

Токсичні продукти горіння. При пожежах в сучас-сних будівлях, побудованих із застосуванням полімерних і синтетичні-чеських матеріалів, на людину можуть впливати токсичні про-дукти горіння. Найбільш небезпечний з них оксид вуглецю. Він в 200-300 разів швидше, ніж кисень, вступає в реакцію з гемоглобіном крові, що призводить до кисневого голодування. Людина стає одно-задушливим і байдужим до небезпеки, у нього спостерігається заціпеніння, запаморочення, депресія, порушується координація рухів. Фі-налом всього цього є зупинка дихання і смерть.

Втрата видимості внаслідок задимлення. Успіх евакуації людей при пожежі може бути забезпечений лише при їх безперешкодному русі. Евакуйовані обов'язково повинні чет-ко бачити евакуаційні виходи або покажчики виходів. При втраті видимості рух людей стає хаотичним. В результаті цього процес евакуації не може, а потім може стати некерованим.

Знижена концентрація кисню. В умо- вах пожежі концентрація кисню в повітрі зменшується. Тим часом зниження її навіть на 3% викликає погіршення рухових функ-цій організму. Небезпечною вважається концентрація менш 14%; при ній порушуються мозкова діяльність і координація рухів.

Причини виникнення пожеж.







У житлових і громадських зда-пах пожежа в основному виникає через несправність електромережі та електроприладів, витоку газу, загоряння електроприладів, залишений-них під напругою без нагляду, необережне поводження і ша-лости дітей з вогнем, використання несправних або саморобних ото-пітельних приладів, залишених відкритими дверей топок (печей, камінів), викиду палаючої золи поблизу будівель, безпечності і не-брежності в поводженні з вогнем.

Причинами пожеж на громадських підприємствах найчастіше бувають: порушення, допущені при проектуванні і будівництві будівель і споруд; недотримання елементарних заходів пожежної безпеки виробничим персоналом і неосторож-ве поводження з вогнем; порушення правил пожежної безпеки тих-технологічного характеру в процесі роботи промислового підпри-ку (наприклад, при про веденні зварювальних робіт), а також при експлу-атацію електрообладнання та електроустановок; задіяння у виробничому процесі несправного обладнання.

Поширенню пожежі на промислових підприємствах спо-собствуют: скупчення значної кількості горючих речовин і матеріалів на виробничих і складських площах; наявність шляхів, що створюють можливість поширення полум'я і продук-тов горіння на суміжні установки і сусідні приміщення; раптова поява в процесі пожежі чинників, що прискорюють його розвиток; запізніле виявлення виниклої пожежі та повідомлення про нього в по-Жарнов частина; відсутність або несправність стаціонарних і пер-первинних засобів гасіння пожежі; неправильні дії людей під час гасіння пожежі.

Поширення пожежі в житлових будинках найчастіше про- виходить з-за надходження свіжого повітря, що дає додатковий приплив кисню, по вентиляційних каналах, через вікна і двері. Ось чому не рекомендується розбивати скло у вікнах палаючого примі-щення і залишати відкритими двері.

2. Профілактика виникнення пожеж

З метою попередження пожеж та вибухів, збереження життя і майна необхідно уникати створення в будинку запасів легко-займистих і горючих рідин, а також схильних до само-загоряння і здатних до вибуху речовин. Наявні їх невеликі-рілі кількості треба утримувати в щільно закритому посуді, далеко від нагрівальних приладів, не піддавати трясці, ударам, розливу. Сле-дует дотримуватися особливої ​​обережності при використанні предметів побутової хімії, не скидати їх в сміттєпровід, що не розігрівати ма-стики, лаки і аерозольні балончики на відкритому вогні, не прово-дить прання білизни в бензині. Не можна зберігати на сходових май-ках меблі, горючі матеріали, захаращувати горища і підвали, ус-траівать комори в нішах сантехнічних кабін, збирати макулатуру в сміттєкамери.

Не рекомендується встановлювати електронагрівальні прилади поблизу горючих предметів. Необхідно утримувати справними вик-лючателі, вилки і розетки електропостачання та електричних прилади-рів. Забороняється перевантажувати електромережу, залишати без нагляду ввімкнені електроприлади; при ремонті останніх вони мають від-ключать від мережі.

Найбільш пожежо- та вибухонебезпечними побутовими приладами є-ються телевізори, газові плити, водонагрівальні бачки та інші. Їх експлуатація повинна вестися в суворій відповідності до вимог-ми інструкцій та настанов.

Часто причиною виникнення пожежі є дитячі пустощі. Тому не можна залишати малолітніх дітей без нагляду, дозволяти їм гратися із сірниками, включати електронагрівальні прилади і запалювати газ.

Забороняється захаращувати під'їзні шляхи до будівель, підхід до пожежних гідрантів, замикати двері загальних прихожих в многоквар-Тірні будинках, змушувати важкими предметами легкоразрушаемие перегородки та балконні люки, закривати отвори повітряної зони незадимлюваних сходових кліток. Необхідно стежити за исправ-ністю засобів пожежної автоматики і утримувати пожежні сповіщаючи-ки, систему димовидалення та засоби пожежогасіння в справному стані.

3. Дії в разі пожежі

У початковій стадії розвитку пожежі можна спробувати поту-шити його, використовуючи всі наявні засоби пожежогасіння (вогне-гасників, внутрішні пожежні крани, покривала, пісок, воду та ін.). Необхідно пам'ятати, що вогонь на елементах електроснабже-ня не можна гасити водою. Попередньо треба відключити напруги-ня або перерубати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою. Якщо всі старання виявилися марними, і вогонь отримав распростране-ня, потрібно терміново покинути будівлю (евакуюватися). При задимлений-ванні сходових клітин слід щільно закрити двері, що виходять на них, а при утворенні небезпечної концентрації диму і вище-ванні температури в приміщенні (кімнаті), переміститися на балкон, захопивши з собою намочений ковдру (килим, іншу щільну тканину), щоб сховатися від вогню в разі його проникнення через дверний і віконний отвори; двері за собою щільно прикрити. Евакуацію нуж-но продовжувати по пожежній драбині або через іншу квартиру, якщо там немає вогню, використавши міцно пов'язані простирадла, штори, мотузки або пожежний рукав. Спускатися треба по одному, подстро-ховивая один одного. Подібне самопорятунку пов'язано з ризиком для життя і допустимо лише тоді, коли немає іншого виходу. Не можна плиг-гать з вікон (з балконів) верхніх поверхів будівель, так як статистика свідчить, що це закінчується смертю або серйозними збіль-чьямі.

При порятунку постраждалих з палаючої будівлі перш ніж увійти туди, накрийте з головою мокрим покривалом (пальто, плащем, кус-ком щільної тканини). Двері в задимлене приміщення відкривайте осто-рожно, щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря. У сильно задимленому приміщенні просувайтеся поповзом або пригнувшись, дихаєте через зволожену тканину. Якщо на постраждавши-шем зaгoрелась одяг, накиньте на нього яке-небудь покривало (паль-то, плащ) і щільно притисніть, щоб припинити приплив повітря. При порятунок постраждалих дотримуйтесь заходів безпеки від можливого обвалу, обвалення і інших небезпек. Після виносу постраждалого надайте йому першу медичну допомогу і відправте в найближчий медичний пункт.

4. Засоби пожежогасіння і правила їх застосування.

Вогонь без-жалість, але люди, підготовлені до цього стихійного лиха, име-ющие під руками навіть елементарні засоби пожежогасіння, вихо-дять переможцями в боротьбі з ним.

Засоби пожежогасіння підрозділяються на підручні (пе-сік, вода, покривало, ковдра і т.п.) і табельні (вогнегасник, сокира, багор, відро). Розглянемо найбільш поширені з них -огнетушітелі, а також наведемо основні правила поводження і ис-користування їх при гасінні пожеж.

Вогнегасники - технічні пристрої, призначені для ту-ності пожеж в початковій стадії їх виникнення.

Вогнегасники пінні. Призначені для гасіння по-жаров вогнегасною піною: хімічній (вогнегасники ОХП) або повітряно-механічною (вогнегасники ОВП). Їх не використовують при гасінні різних речовин і матеріалів, що горять без доступу повіт-ха, і електроустановок, що знаходяться під напругою.

Для приведення в дію вогнегасника ОХП необхід-мо: піднести вогнегасник до вогнища пожежі; рукоятку підняти і переки-нуть до відмови; перевернути вогнегасник догори дном і струснути; направити струмінь на вогнище загоряння.

До недоліків пінних ог-нетушітелей відносяться вузький температурний діапазон при- трансформаційних змін (від + 5 до + 45 ° С), висока корозійна актив-ність заряду; можливість по-врежденія об'єкта гасіння, необхідність щорічної пе-резарядкі.

Вогнегасники углекис-лотние (ОУ). Пред-призначені для гасіння загорянь різних речовин, го-ширення яких не може відбуватися без доступу віз-духу, загорянь на електріфі-царювати залізничні-ном і міському транспорті, електроустановок під напря-жением не більше 10000 В. Ог-нeтyшащім засобом ОУ є-ється діоксид yглеро-да (yглекіслoтa). Температypний режим зберігання і застосування ОУ - від 40 о С до + 50 о С.

Для приведення ОУ в дію необхідно: зірвати пломбу, видер-нуть чеку; направити сопло на полум'я; натиснути на важіль. При гасінні пожежі потрібно дотримуватися таких правил: не можна тримати вогнегасник в горизонтальному положенні або перевертати головкою вниз, а також торкатися голими частинами тіла до розтруба, так як тим-пература на його поверхні знижується до мінус 60-70 ° С; при туше-ванні електроустановок, що знаходяться під напругою, забороняється під-водити розтруб до них і полум'я ближче ніж на 1 м.

Вуглекислотні огнeтyшітелі підрозділяються на ручні (ОУ -2, ОУ -3, ОУ-5, ОУ-6, ОУ-8), пересувні (ОУ-24, ОУ-80, ОУ-400) і стаціонар-ні (ГСУ-5, ОСУ-511). Затвор у ручних вогнегасників може бути пістолетного або вентильного типу.

Вогнегасники порошкові (ОП). Призначені для лик-відації вогнищ пожеж всіх класів (твердих, рідких і газообраз-них речовин електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В). Порошковими вогнегасниками обладнують автомобілі, гаражі, скла-ди, сільгосптехніку, офіси і банки, промислові об'єкти, поліклі-ники, школи, приватні будинки і т.д.

Для при ведення в дію ручного ог-нетушітеля необхідно: висмикнути чеку; натиснути на кнопку (важіль); направити пі-сторіччя на полум'я; натиснути на важіль пісто-літа; гасити полум'я з відстані не більше 5 м; при гасінні вогнегасник встряхі-вать; в робочому положенні вогнегасник тримати вертикально, не перевертаючи його.

Контрольні ЗАПИТАННЯ ПО ТЕМІ

Перерахуйте основні вражаючі фактори пожежі

1. Теплове випромінювання, токсична дія продуктів горіння.

2. Світлове випромінювання.

3. осколкові поля, створювані летять уламками різного роду об'єктів технологічного устаткування, будівельних деталей і т.д.

Які вогнегасники призначені для ліквідації вогнищ пожеж всіх класів (твердих, рідких і газоподібних речовин електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В і т.д.).

1. Вогнегасники порошкові (ОП).

2. Вогнегасники вуглекислотні (ОУ).

3. Вогнегасники пінні (ОХП).

4. Вогнегасники пінні (ОВП).

Які правила необхідно дотримуватися при знаходженні в сильно задимленому приміщенні?

1. Палаюче і сильно задимлене приміщення слід долати, накрившись з головою мокрою тканиною для захисту від чадного газу. Рухатися слід уздовж стіни, на четвереньках або поповзом - внизу менше диму.

2. Палаюче і сильно задимлене приміщення слід долати, накрившись з головою мокрою тканиною, бігом, в повний зріст - вгорі менше диму.

3. Перебуваючи в палаючому, сильно задимленому приміщенні накрийте з головою мокрою тканиною. Подавайте сигнали лиха і чекайте на допомогу рятувальників.







Схожі статті