На жаль, алергія з'являється практично у всіх дітей першого року життя, і дуже рідко ця напасть обходить стороною. Справа в тому, що організм малюка-грудничка ще недостатньо розвинений, травна система відрізняється від дорослої людини, а шкіра ніжна і чутлива. Через це алергія може виникати як на зовнішні, так і на внутрішні подразники. Найчастіше, вона проявляється в той момент, коли починається перший прикорм. Тому до вибору каш потрібно ставитися дуже уважно, щоб виникла непереносимість лише одного злаку не перетворилися на інші види їжі.
Цей момент потрібно враховувати при першому ж прикорму, тому починати підгодовувати дитину потрібно з нізкоаллергенних каш, а обсяг їжі при цьому збільшувати поступово, починаючи з однієї ложки. Алергія в принципі може виникнути на будь-яку крупу і відповідно і на дитячу кашу, випущену виробниками дитячого харчування.
Алергія може розвинутися з різних причин, наприклад, на білок коров'ячого або козячого молока, що знаходиться в кашах з додаванням молока. Також може на глютен, який міститься в пшениці, вівсі, житі, ячмені. Він дуже часто не переноситься людиною або викликає розвиток алергічної реакції. У маленьких дітей ймовірність розвитку алергії на білок підвищена в десятки разів. Алергія може виникнути ще й на фруктові добавки, що входять до складу дитячих каш, або ж на цукор, який додається до каші деяких марок.
Необхідно відзначити і такий факт, що дитину від алергії можна було б уберегти, якщо б батьки не нехтували основними правилами введення прикорму. Зокрема, якщо дитині в перший раз дати з'їсти відразу велику тарілку нового блюда з крупи, то у нього як мінімум заболить животик, а в окремих, не настільки рідкісних випадках, виникне алергія. При цьому проявляється вона не лише шкірної симптоматикою, але і порушеннями в роботі органів травлення і рідше респіраторними ознаками.
До травним порушень відносяться часті відрижки, кольки в животі, рідкий стілець або навпаки запор, блювання. А ось на шкірі алергія проявляється більш знайомим чином. В першу чергу - це поява висипу на шкірі. Можливі як поодинокі, так і множинні висипання на обличчі, животі, руках, шиї. Також з'являються червоні плями, і починає лущитися шкіра. З'являється діатез, тобто відбувається почервоніння щік, сухість, а потім все ускладнюється появою мокли плям.
Найгірше, що шкірні прояви супроводжуються роздратуванням і сильним свербінням, через що дитина починає дуже сильно турбуватися, стає примхливим, погано спить і плаче.
Респіраторний вид алергії на крупи виникає рідко. До симптомів відносять першіння в горлі, яке у дитини може виражатися покахикуванням. Також може початися розвиток риніту - утворюється велика кількість прозорого слизу і малюк часто чхає. Не можна виключати і можливість розвитку набряку Квінке. У дитини виникає набряклість м'яких тканин обличчя, з'являються хрипи і напади задухи. У грудних дітей можуть бути присутніми всі симптоми одночасно.
Якщо розглядати кожну кашу окремо, то джерела алергії скрізь різні. Кукурудзяна каша рекомендується в якості одного з перших прикорму дитині. Це пов'язано з тим, що кукурудза не містить глютен, а блюдо з неї прекрасно засвоюються. Тому якщо після її вживання у дитини виникла алергія, потрібно враховувати, яку кашу давали дитині. Якщо це була крупа з коробки, то насамперед необхідно звернути увагу на різного роду добавки, які в ній містяться. Це може бути молоко, цукор, шматочки фруктів.
Алергія саме на кукурудзу може бути точно встановлена лише в тому випадку, якщо реакція проявилася на продукт, виготовлений із звичайної крупи, звареної на чистій воді, без цукру і масла.
Гречана каша теж вважається нізкоаллергенной, тому дуже часто саме з неї і починається прикорм. Знову ж треба розглядати варіант виникнення алергії на супутні компоненти покупної каші. Якщо блюдо приготовлено з чистою крупи, то проблема може бути в поганій засвоюваності тваринного білка. Ця речовина в гречці знаходиться у великій кількості.
Що стосується манної каші, то алергеном в ній може стати глютен. Отримують її з очищеною і подрібненої пшениці. Крупа від твердої оболонки звільняється, але глютен залишається, якого в пшениці дуже багато. Тому основна причина алергічної реакції на манну кашу це глютен. З огляду на це, манну кашу взагалі не рекомендують давати раніше року, та й її корисність надто перебільшена. Дитина цілком може обійтися і без неї.
Рис, як і гречка з кукурудзою, дуже рідко виступає джерелом алергії. Фахівці кажуть, що непереносимість найчастіше передається у спадок. Пов'язано це може бути ще і з перегодовуванням нею дитини.
Рис має закріплює ефектом, а запор в свою чергу призводить до скупчення токсичних речовин в організмі, що викликає симптоми порушення травлення і шкірних змін. Тобто рисова крупа і страви на її основі є провокаторами алергії.
Вівсяна каша, як і манна містить глютен, що і є джерелом алергії. Спровокувати непереносимість крупи може і її раннє введення в раціон малюка, а також генетична схильність. Непереносимість може бути ще пов'язана і з порушеннями в травленні при одноманітному харчуванні.
Запроваджувати таку кашу в раціон дитини потрібно не раніше 8 місяців. Хоч вона і містить достатньо велику кількість вітамінів і мікроелементів.
Поява алергії на молочну кашу пов'язано саме з молоком - організм дитини не переносить білок коров'ячого молока. Спровокувати алергію може знижений імунітет, а також накопичення в організмі дитини інших видів алергії. Фахівці тому радять вводити коров'яче молоко якомога пізніше, тим самим зменшуючи ризик появи його непереносимості.