• задоволеність членів колективу віднос-ями, процесом організації діяльності, керуючи-ством;
• взаєморозуміння керівників і підлеглих, стар-ших і молодших, дорослих і дітей;
• ступінь участі членів колективу в управлінні, уро-вень розвитку самоврядування;
• згуртованість, продуктивність спільної діяльності;
• почуття власної гідності у кожного члена кол-тиву, гордість за свій колектив;
• захищеність усіх членів колективу 1.
Основною характеристикою розвитку колективу є стан взаємодії його членів. У школі вивчення взаємо-модействие в колективі може проводитися на декількох рівнях: вчитель - учень, учень - учень, педагог - педагог, старший - молодший, батько - педагог, батько - учень, батько - батько. Показники взаємодії навчаючи-стніков виховного процесу охарактеризовані у другому розділі § 1.
1 Див. Анікєєва Я. Л. Психологічний клімат в колективі. - М. 1989. - С. 14-15.
Про розвиток колективу можна судити за рівнем самовря-лення в учнівському, педагогічному колективах і у всій школі.
У цьому розділі коротко охарактеризовано основні показу-ки розвитку колективу для того, щоб педагоги могли врахувати їх при розробці власних методик вивчення, при організації спостереження, а також при описі стану рівня розвитку колективу як критерію ефективності вос-живильної роботи.
При діагностиці колективу необхідно пам'ятати про багатоаспектність цього явища і вибрати для дослідження ті по-ники, які в найбільшій мірі важливі для оцінки еф-бництва виховної роботи. Педагоги можуть самосто-ності відібрати такі показники і відповідні їм ді-агностические кошти. Наприклад, методику «Наші ставлення-ня», запропоновану в книзі Л.М. Фрідмана, і ін.
Методика «Наші відносини»
Мета: виявити ступінь задоволеності учнів різними сторонами життя колективу.
Проведення. Школяру пропонується ознайомитися, наприклад, з шістьма твердженнями. Потрібно записати номер того твердження, яке найбільше збігається з його думкою.
Наприклад, для вивчення дружби, згуртованості або, навпаки, конфліктності може бути запропонована серія тверджень:
1. Наст клас дуже дружний і згуртований.
2. Наш клас дружний.
3. У нашому класі немає сварок, і конфліктним наш клас назвати не можна.
4. У нашому класі іноді бувають сварки, але конфліктним наш клас назвати не можна.
5. Наш клас недружний. Часто виникають сварки.
6. Наш клас дуже недружний. Важко вчитися в такому класі. Інша серія тверджень дозволяє виявити стан взаємо-допомоги (або її відсутність):
1. У нашому класі прийнято допомагати без нагадування.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це просить сам учень.
4. У нашому класі допомога надається тільки тоді, коли требу-ет учитель.
1 Див. Фрідман Л. М. Пушкіна Т.А. Каплуновіч І. Я. Вивчення особистості навчаючи-щегося в учнівських колективах, -. М. 1988. - С. 167-172.
5. У нашому класі не прийнято допомагати один одному.
6. У вашому класі відмовляються допомагати один одному. Ті судження, які відзначені більшістю учнів, свиде-ність про стан взаємовідносин та атмосфері в коллекти-ве. У той же час думка конкретного учня показує, як він себе відчуває в системі цих відносин.
Для того щоб зафіксувати динаміку розвитку школь-ного або первинного колективу, доцільно скласти таб-особі, в яку щорічно слід заносити результати диаг-ностікі. Наприклад, для умов шкільного колективу таб-лиця може бути складена таким чином: