Підстави і строк проведення перевірок
Держспоживстандарт здійснюватиме державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок. При цьому перевірки стосуватимуться госпдіяльності СПД в сфері торгівлі і послуг, у т. Ч. Ресторанного господарства.
Метою таких перевірок (як і раніше) є контроль за станом дотримання СПД вимог законодавства щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної інформації про продукцію.
Планові перевірки. Нагадаємо, що періодичність проведення контрольних планових перевірок Держспоживстандартом передбачається не частіше ніж один раз на п'ять років. Причиною цього є відсутність на сьогодні затверджених критеріїв розподілу госпсуб'єктів за ступенями ризику їх діяльності при виробництві та випуску продукції, виконанні робіт, наданні послуг 1. Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту, його територіальних органів. Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 15-ти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 5-ти робочих днів.
Позапланові перевірки. Позапланові перевірки проводяться за наявності підстав, зазначених у п. 1.3 Порядку №311 2. Зауважимо, що перелік таких підстав значно ширше, адже раніше позапланові перевірки могли проводитися тільки на підставі отриманих від споживачів звернень (скарг).
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10-ти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 2-х робочих днів.
Увага! Продовження строку здійснення планової або позапланової перевірки не допускається.
Допуск до перевірки
Допускати перевіряючих до проведення планової або позапланової перевірки госпсуб'єкт має право при наявності:
Увага! Обов'язково звертайте увагу на наявність в напрямку зазначення серії, порядкового номера, а також порядкового номера відповідно до нумерації записів у журналі реєстрації направлень. Адже всі напрямки, які видаються на проведення перевірки, проходять обов'язкову реєстрацію в органах Держспоживстандарту;
2) службового посвідчення.
Перед початком перевірки посадові особи, які проводять перевірку, представляються, пред'являють керівнику або особі, яка здійснює реалізацію продукції, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, також інформують цих осіб про мету перевірки.
Посадові особи без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу Держспоживстандарту, не мають права на її проведення.
Перед проведенням планового заходу госпсуб'єкт обов'язково повідомляється про це за 10 днів до дня його проведення. Важливо пам'ятати, що, по-перше, мова йде про календарних, а не робочих днів; по-друге, відповідно до п. 2.7 оновленого Порядку №311 повідомлення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розписку керівнику або уповноваженій особі.
У той же час в п. 1.5 оновленого Порядку №311 перераховані обставини, при яких госпсуб'єкт має право не допускати перевіряючих до здійснення перевірки.
СГД має право не допустити перевіряючих до перевірки, якщо:
- вона здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
- посадова особа не надала копії документів, передбачених Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», або надані документи не відповідають вимогам цього Закону (очевидно, тут мова йде про копії відповідного документа про призначення позапланової перевірки на вимогу ч. 3 ст. 6 Закону №877 та п. 2.8 Порядку №311);
- посадові особи не пред'явили до початку перевірки службове посвідчення та направлення на перевірку;
- при вимозі посадових осіб провести планову перевірку суб'єкт господарювання не отримав повідомлення про її проведення.
Звертаємо увагу, що в переліку відсутня така підстава для недопуску, як відмова розписатися в журналі реєстрації перевірок госпсуб'єкта. Чи не йдеться про це і в Законі №877. Однак нагадуємо, що відповідно до п. 7 Указу Президента України від 23.07.98 р №817 / 98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. І якщо керівник госпсуб'єкта все-таки приймає рішення про недопуск до проведення перевірки, то бажано відразу ж написати скаргу на дії посадових осіб, віддати їм копію скарги і залишити у себе один примірник з їх підписами про її прийняття. Але в будь-якому випадку нагадуємо, що відмова розписатися в журналі реєстрації перевірок не є законною підставою для недопуску до перевірки 3.
Порядок проведення перевірок
Цікавим моментом, що стосуються порядку здійснення самих контрольних заходів, є предмет перевірки - питання, які перевіряються. І якщо для планових заходів ці питання визнаються центральним органом відповідно до поставлених перед ним завданнями, то для позапланових заходів предметом перевірки можуть бути лише питання, безпосередньо зазначені в направленні на проведення позапланової перевірки (п. 2.8 Порядку №311).
Результати проведення перевірки
Нагадаємо, що будь-яка перевірка закінчується підписанням акту. Не є винятком і Держспоживстандарт. Але на відміну від податкових перевірок на підставі акта складаються такі документи:
1) розпорядження про усунення порушень, які не передбачають застосування будь-яких штрафних або фінансових санкцій. Заходи припису керівнику госпсуб'єкта спрямовані на забезпечення належних умов його діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів. При цьому припис містить терміни його виконання, що є підставою для проведення позапланових перевірок і може стати підставою для застосування штрафних санкцій;
2) протокол про адмінправопорушення;
3) рішення про застосування адмінстягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, припинення реалізації недоброякісної продукції або тимчасове припинення госпдіяльності, заборону користуватися окремими приміщеннями і т.п.
Кілька слів про припинення діяльності. В цілому обмеження або призупинення діяльності госпсуб'єкта є однією з адміністративно-господарських санкцій (ст. 246 ГКУ), яка застосовується в установленому законом порядку. Подібні рішення можуть приймати тільки держоргани, уповноважені на це відповідним законом. Так, згідно з ч. 4 ст. 246 ГКУ приймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, - це повноваження Держспоживстандарту. А відповідно до ч. 3 ст. 246 ГКУ у разі неодноразової реалізації недоброякісної продукції підприємством торгівлі, громадського харчування діяльність такої установи може бути припинена. І відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів 4 такі рішення приймаються на певний термін - до усунення виявлених недоліків.
4 Закон України від 12.05.91 р №1023-XII «Про захист прав споживачів».
Правда, не згадується, в якому порядку можна відновити діяльність госпсуб'єкта або продовжити відвантаження продукції: або звернутися з відповідним проханням із зазначенням факту усунення недоліку, або іншим способом. Однак ці рішення можна оскаржити. Скарги подаються органу Держспоживстандарту, який проводив перевірку, керівник якого протягом 3-х робочих днів зобов'язаний забезпечити їх пересилання до парламенту в порядку підлеглості. Можна оскаржити такі рішення безпосередньо в суді.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»