Давид валить Голіафа
І зібрали филистимляни для війни.
Саул та ізраїльтяни отаборилися в долині Елі, і.
Виступив зі стану филистимського одноборець на ім'я Голіаф; зростанням він - шість ліктів і п'ядь.
Мідний шолом на голові його; одягнений він у панцера з луски, вага броні його - п'ять тисяч шеклів міді мідні наколінники на ногах його, мідний щит за плечима його; а спис його шістсот шеклів заліза, і перед ним ходив зброєносець.
Став він і кричав до полиць ізраїльським: Чого ви вийшли ставати до бою? Оберіть собі кого, нехай зійде до мене; Якщо він зможе воювати зі мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів А якщо я переможу і вб'ю його, то ви будете нашими рабами і будете служити нам.
Чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова, злякалися і жахнулися.
Виступав филистимлянин вранці і ввечері, і сорок день.
Сказав батько Давида: Візьми но для братів своїх сушених зерен і десять хлібів і віднеси скоренько до табору; а ці десять кусків сиру віднесеш їх начальнику, розізнаєш про братів і дізнайся про їхні потреби.
Встав Давид рано вранці, полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов. Прийшов він до обозу, а військо виходило до ладу і з криком готувалося до бою.
І ось, коли він розмовляв з братами, одноборець на ім'я Голіаф виступає з лав филистимських і говорить слова свої, а Давид почув їх.
Всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та боялися дуже.
Говорили ізраїльтяни: якби хто вбив його, збагатить його цар великим багатством, дочку свою за нього і будинок його батька зробить вільним.
Давид відказав: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?
Сказав йому народ ті ж слова.
Почув старший брат Давида, що говорив він з людьми, розсердився на Давида і сказав: навіщо ти прийшов сюди і на кого позоставив трохи тієї отари наших в пустелі? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу, ти прийшов подивитися на бій.
Сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього; Раб твій піде, і буде битися з ним.
А Саул сказав: Ти не можеш піти на того филистимлянина, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.
А Давид відказав: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і коли, бувало, приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада, то гнався за ним, нападав і виривав те з пащі його А як він ставав на мене, то я брав його за патли, вражав і убивав його; лева і ведмедя побивав твій раб, і цей необрізаний филистимлянин буде той же, що з ними.
Сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою.
Одягнув Саул Давида в свою одіж, поклав на голову його мідний шолом і надів на нього броню.
Накинув на себе Давид меча його на одежу і почав ходити, бо він не звик був до того потім сказав: Не буду я ходити в цьому, я не звик.
І зняв Давид все це з себе.
Взяв ціпок в руку свою, вибрав собі п'ять гладких камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав з ним. З торбину і з пращі в руці своїй виступив проти филистимлянина.
Филистимлянин, побачивши Давида, з презирством подивився на нього, бо він був молодий, білявий і красивий особою.
Сказав филистимлянин Давиду: що ти йдеш на мене з києм, і камінням? Чи я пес?
А Давид відказав: немає, але гірше собаки.
Прокляв филистимлянин Давида своїми богами і сказав: Стань надо мною, твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
І сказав Давид: Ти йдеш на мене з мечем, списом і щитом, а я йду на тебе в ім'я Господа Саваофа, Бога військ Ізраїлевих. Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і дізнається вся земля, що є Бог Ізраїлів! що не мечем та списом рятує Господь.
Коли филистимлянин піднявся і зблизився до Давида, Давид поспішив і побіг назустріч йому.
Опустив Давид руку в сумку, взяв звідти каменя, кинув із пращі, і вразив филистимлянина, так що камінь встромився в лоб його, і він впав обличчям на землю.
І отак переміг Давид филистимлянина.
Підбіг він і, наступивши на филистимлянина, узяв меч його, відтяв ним йому голову його.
І побачили филистимляни, що помер їх силач, побігли.
Піднялися мужі ізраїльські і гнали филистимлян до входу в долину. І падали трупи по дорозі.