Crown переклад з англійської на російську, translation english to russian

transcription, транскрипція: [kraun]

1) вінок; вінець; корона flowers, sometimes woven into garlands and crowns ≈ квіти, іноді заплетене в гірлянди або вінки crown of martyrdom ≈ мученицький вінець







2) (Crown) а) корона, престол; королівська влада (верховна влада, для якої корона є однією з регалій) to succeed to the Crown ≈ успадковувати престол б) монарх; король; королева

3) щось, що несе на собі зображення корони або фігури з короною на голові а) крона (англійська монета достоїнством в 5 шилінгів); сума в 5 шилінгів б) формат паперу (англ. 15 x 20 дюймів; амер. 15 д. x 19 дюймів; містила водяні знаки, що зображують фігуру з короною на голові)

4) щось, що нагадує за формою корону а) корона (ореол навколо сонця) б) бот. віночок, розетка (листя)

5) щось, розташоване нагорі а) верхівка (чого-л.) Б) крона, верхівка дерева; пучки листя на верхівці ананасового дерева в) верхівка голови, тім'я, вертекс; голова г) огруглая вершина пагорба, гори д) найбільш висока частина аркообразной дороги або поверхні; середина моста; архіт. шелига (арки або склепіння), замок (арки) crown of the causeway ≈ найбільш виступаюча частина бруківки е) тулія (капелюхи) ж) гребінь, гребінець (птиці) з) коронка (зовнішня частина зуба); коронка (штучний протез) і) бурильна головка (бура) к) мор. тренд, п'ята якоря

6) завершення, закінчення, вінець Syn. consummation, completion, perfection

1) а) вінчати (покладати вінок на знак перемоги), нагороджувати; покладати вінок (як прикраса) б) нагороджувати премією (твір мистецтва і т. п.) M. Wauters's book, which was 'crowned' by the Royal Academy of Belgium ≈ книга М. Уотерса, що отримала нагороду Бельгійської Королівської Академії в) сл . стукати по голові

2) вінчати; коронувати; зводити на престол The Queen was crowned with a crown formerly worn by an ancient king. ≈ На голову королеві поклали корону, яку здавна носили королі.

3) вінчати, увінчувати, завершувати (верхню частину чого-л.); покривати вершину, верхівку (чого-л.) The ancient mound of the East Anglian Kings was now crowned by a castle of the Norman type. ≈ На древніх могильних пагорбах східно-англійських королів тепер височіли замки норманського типу. The root is crowned by a tuft of leaves. ≈ Дах покритий пучками листя.

4) наповнювати (стакан і т. П.) Так, щоб зверху була піна

5) завершувати, закінчувати, вінчати (справа і т. П.) He ordered a bottle of wine to crown the repast. ≈ Для завершення обіду він замовив пляшку вина. Success did not immediately crown his efforts. ≈ Його зусилля не завжди закінчуються успіхом. The end crowns the work. остан. ≈ Кінець вінчає справу.

6) провести в дамки (шашку)

7) ставити коронку (на зуб) His teeth had to be crowned with special cement. ≈ Його коронки слід поставити на особливий цемент.

корона; вінець - the martyr's * вінець мученика - а * of thorns терновий вінець корона, влада монарха, престол - to succeed to the С. успадковувати престол - to relinquish the С. відмовитися від престолу (юридична) корона (як сторона в процесі) - а witness for the С. свідок звинувачення монарх; король; королева - the demise of the С. смерть короля верхівка (чого-л.) крона, верхівка дерева верхівка; тім'я - to break smb.'s * розбити комусь л. голову, проломити комусь л. череп - from toe to * з ніг до голови кругла вершина гори гребінь (птиці) вінок (з квітів і т. п .; тж. ​​як нагорода) (ботаніка) верхівка, вінець; - * bud (ботаніка) верхівкова нирка; - * roots (ботаніка) вузлові корені віночок, розетка (листя) тулія (капелюхи) вінець, завершення - the * of one's labour вінець праць - the * of the year осінь коронка (зуба) коронка (на зуб) (історичне) крона ( англійська монета в п'ять шилінгів) формат паперу (амер. 15 д. х 19 д. - писальної; англ. 16.5 д. х 21 д. - друкованої, 15 д. х 19 д. - креслярської) (архітектура) шелига арки або склепіння (морське) п'ята (якоря) (магістр, спеціаліст) коронка (геологія) перегин, лоб (складки, покриву) (дорожня) опуклість (поперечного профілю дороги) (сільськогосподарське) звальних борозна (оптика) крон, крон лас вінчати, коронувати - they * ed him king вони звели його на королівський престол - to be * ed коронуватися нагороджувати, увінчувати - * smb. with glory увінчати кого-л. славою завершувати, вінчати - peace talks were * ed with success переговори про мир увінчалися успіхом увінчувати, закінчувати собою верхню частину (чого-л.) - а tower * ed wlth а spire вежа, увінчана шпилем - the hill is * ed with а wood вершина гори вкрита лісом провести (шашку) в дамки поставити коронку на зуб (сленг) вдарити по голові> to * it all в довершення всього> and then, to * аll, we missed the last train і на довершення всього ми запізнилися на останній поїзд > that * s all! цього ще бракувало> the end * s the work (прислів'я) кінець вінчає справу; кінець - всьому справі вінець

crown вінець, завершення

вінчати; коронувати Crown: Crown верховна влада crown: crown очолювати

(C.) держава; верховна влада (в Англії) Crown: Crown держава crown: crown завершувати, увінчувати; закінчувати

(C.) корона, престол; королівська влада; король; королева; to succeed to the crown успадковувати престол

тех. коронка, вінець

крона (монета достоїнством в 5 шилінгів)

крона, верхівка дерева

верхівка, тім'я; голова

поставити коронку (на зуб); the end crowns the work остан. кінець вінчає справу

провести в дамки (шашку)

мор. п'ята якоря

формат паперу (амер. 15 д. * 19 буд.- писальної; англ. 1611/2 д. * 21 буд.- друкованої, 15 д. * 19 буд.- креслярської)

архіт. шелига арки або склепіння

поставити коронку (на зуб); the end crowns the work остан. кінець вінчає справу

(C.) корона, престол; королівська влада; король; королева; to succeed to the crown успадковувати престол

Ще значення слова і переклад CROWN з англійської на російську мову в англо-російських словниках.
Переклад CROWN з російської на англійську мову в російсько-англійських словниках.

More meanings of this word and English-Russian, Russian-English translations for CROWN in dictionaries.

  • CROWN - [c mediumvioletred] (as used in expressions) crown gall crown jewels crown vetch crown of thorns starfish Англійська словник Британіка
  • CROWN - I. krau̇n noun (-s) Etymology: Middle English coroune, croun, crowne, from Old French corone, curune, from Latin corona ...
    Webster's New International English Dictionary
  • CROWN
    Random House Webster's Unabridged English Dictionary
  • CROWN - I. krau̇n noun Usage: often attributive Etymology: Middle English coroune, crowne, from Anglo-French corone, from Latin corona wreath, crown, from ...
    Merriam-Webster's Collegiate English vocabulary
  • CROWN - p.p. of crow. 2. crown · noun the dome of a furnace. 3. crown · - of crow. 4. crown · noun the ...
    Webster English vocab
  • CROWN - [crown] n, often attrib [ME coroune, crowne, fr. OF corone, fr. L corona wreath, crown, fr. Gk korone culmination, something ...
    Merriam-Webster English vocab
  • CROWN - crown BrE AmE kraʊn ▷ crowned kraʊnd ▷ crowning kraʊn ɪŋ ▷ crowns kraʊnz ▶ ˌ crown colony BrE ...
    Longman Pronunciation English Dictionary
  • CROWN - / kraʊn; NAmE / noun. verb ■ noun OF KING / QUEEN 1. [C] an object in ...
    Oxford Advanced Learner's English Dictionary
  • CROWN - I. crown 1 W3 / kraʊn / BrE AmE noun [Date: 1100-1200; Language: Old French; Origin: corone. from ...
    Longman Dictionary of Contemporary English
  • CROWN - n. v. --n. 1 a monarch's ornamental and usu. jewelled head-dress. 2 (the Crown) a the monarch, esp. as ...
    Англійська основна розмовна словник
  • CROWN - n. v. n. 1 a monarch's ornamental and usu. jewelled head-dress. 2 (the Crown) a the monarch, esp. as ...
    Concise Oxford English Dictionary
  • CROWN - n. v. --n. 1. a monarch's ornamental and usu. jewelled head-dress. 2 (the Crown) a the monarch, esp. as ...
    Oxford English vocab
  • CROWN - (crowns, crowning, crowned) Frequency: The word is one of the 3000 most common words in English. 1. A crown ...
    Collins COBUILD Advanced Learner's English Dictionary
  • CROWN - I. noun COLLOCATIONS FROM OTHER ENTRIES a Crown Court (= a British court for cases about serious crimes) ▪ ...
    Longman DOCE5 Extras English vocabulary
  • CROWN - n. Crown Prince Shotoku crown gall crown jewels crown vetch crown of thorns starfish Triple Crown
    Britannica Concise Encyclopedia
  • CROWN - I. noun 1 that a king / queen wears ADJECTIVE ▪ gold VERB + CROWN ▪ wear ▪ place. put on ...
    Oxford Collocations English Dictionary
  • CROWN - crown.ogg 1. kraʋn n 1. корона; вінець the martyr's crown - вінець мученика a crown of thorns - терновий вінець ...
    Англо-Російсько-Англійський словник загальної лексики - Збірник з кращих словників
  • CROWN - 1) найвища точка, вершина 2) бурильна головка; коронка (бура) 3) купол; звід (печі) 4) метал. опуклість ...
    Великий Англо-Русский політехнічний словник
  • CROWN - 1) найвища точка, вершина 2) бурильна головка; коронка (бура) 3) купол; звід (печі) 4) метал. опуклість (валка); цел.-бум. гум. бомбіровка (вала, валка) || ...
    Великий Англо-Русский політехнічний словник - РУССО
  • CROWN - 1) бомбіровка || бомбіровать 2) вінець || вінчати, увінчувати 3) опуклість (валка) 4) корона; вінок; маківка; купол 5) горн. коронка, корончатий бур 6) крона (дерева) 7) ...
    Англо-Русский науково-технічний словник
  • CROWN - 1. kraʋn n 1. корона; вінець the martyr's crown - вінець мученика a crown of thorns - терновий вінець 2. ...
    Великий новий Англо-російський словник
  • CROWN - I kraun 1. гл. ; прич. бавовняні. вр. від crow 2. гл. 1) а) вінчати (покладати вінок на знак ...
    Англо-російський словник загальної лексики
  • CROWN - I [° ЇμЌ] crown.wav 1. гл .; прич. бавовняні. вр. від crow 2. гл. 1) а) вінчати (покладати вінок на знак перемоги), нагороджувати; покладати вінок (в ...
    Англо-російський словник загальної лексики
  • CROWN - 1) вершина; гребінь; найвища точка 2) вінець 3) обід (шківа) 4) зовнішня окружність вершин зубів (конічного ЗК ...
    Англо-російський словник з машинобудування та автоматизації виробництва 2
  • CROWN - 1) вершина; гребінь; найвища точка 2) вінець 3) обід (шківа) 4) зовнішня окружність вершин зубів (конічного ЗК) 5) верхня частина преса 6) звід (печі); купол; ...
    Англо-російський словник з машинобудування та автоматизації виробництва
  • CROWN - 1. _n. 1> вінець, корона 2> (Crown) корона, престол; королівська влада; король; королева; to succeed to the crown - успадковувати ...
    Англо-російський словник Мюллера - 24 редакція
  • CROWN - 1. n. 1. вінець, корона 2. (Crown) корона, престол; королівська влада; король; королева; to succeed to the crown - успадковувати ...
    Англо-російський словник Мюллера - редакція bed
  • CROWN - 1. бурова коронка; бурильна головка; головка бура 2. алмазосодержащих кільце коронки (США) 3. ліхтар; верхня рама (бурової вишки) 4. верхній ...
    Великий Англо-російський словник з нафти і газу
  • CROWN - ім. 1) заг. корона; вінець See: coronation 2) держ. упр. корона, влада монарха, престол, монарх, державна влада (як правило, з великої літери і з ...
    Новий Англо-Русский тлумачний словник з фінансових ринків
  • CROWN - 1. сущ. 1) вінок; вінець; корона flowers, sometimes woven into garlands and crowns ≈ квіти, іноді заплетене в гірлянди або ...
    Новий великий англо-російський словник
  • CROWN - coron, diadem; (Wreath) guirlande; (Of head) vertice; (Of anchor) cruce; v. coronar (-ation)
    English interlingue dictionary
  • CROWN - (Noun) korona
    English-Visayan vocabulary
  • CROWN - I. noun Usage: often attributive see: raven Date: 12th century a reward of victory or mark of honor, a royal ...
    Тлумачний словник англійської мови - Merriam Webster
  • CROWN - (n.) The topmost part of anything; the summit.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) Highest state; acme; consummation; perfection.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) Anything which imparts beauty, splendor, honor, dignity, or finish.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) Imperial or regal power or dominion; sovereignty.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) The person entitled to wear a regal or imperial crown; the sovereign; - with the definite article.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) A royal headdress or cap of sovereignty, worn by emperors, kings, princes, etc.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - (n.) A wreath or garland, or any ornamental fillet encircling the head, especially as a reward of victory or mark ...
    Англійська словник Webster
  • CROWN - () p. p. of Crow.
    Англійська словник Webster
  • CROWN - () of Crow
    Англійська словник Webster
  • CROWN - p. p. of Crow.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - of Crow
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) To form the topmost or finishing part of; to complete; to consummate; to perfect.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) To effect a lodgment upon, as upon the crest of the glacis, or the summit of the ...
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) To cover, decorate, or invest with a crown; hence, to invest with royal dignity and power.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) To cause to round upward; to make anything higher at the middle than at the edges, as ...
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) To bestow something upon as a mark of honor, dignity, or recompense; to adorn; to dignify.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The vertex or top of an arch; - applied generally to about one third of the curve, ...
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The upper range of facets in a rose diamond.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The topmost part of the head (see Illust. Of Bird.); that part of the head from which ...
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The topmost part of anything; the summit.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The rounding, or rounded part, of the deck from a level line.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The person entitled to wear a regal or imperial crown; the sovereign; - with the definite article.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The part of a tooth which projects above the gum; also, the top or grinding surface of ...
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The part of a hat above the brim.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The dome of a furnace.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The bights formed by the several turns of a cable.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) The area inclosed between two concentric perimeters.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) That part of an anchor where the arms are joined to the shank.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) Same as Corona.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) Imperial or regal power or dominion; sovereignty.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary
  • CROWN - (n.) Highest state; acme; consummation; perfection.
    Webster's Revised Unabridged English Dictionary






Великий Англо-російський словник







Схожі статті