в яких випадках ви стикалися з виразом «гло-бальні проблеми сучасності»? У чому, на ваш погляд, полягає суть екологічної проблеми? Про які ще проблеми сучасного світу ви чули або читали?
Процеси регіоналізації та глобалізації все більше за-метно позначаються останнім часом на роль та функції як окремо взятих держав, так і міжнародної по-літичної системи в цілому. Результатом їх впливу є, зокрема, та обставина, що благосостоя-ня простих громадян більш залежною виключно від дій, що вживаються урядами своїх держав. Такі питання, як зниження або підвищення цін на нафту і газ, кава і м'ясо, визначаються не урядом будь-якої окремо взятої країни, а в рамках світових ринків відповідних товарів або на рівні міжнарод-рідних організацій (таких, як Європейський союз, ОПЕК і ін.). Те ж саме можна сказати і про проблеми, пов'язаний-них із забезпеченням ринків для вироблених і експорт-руемих товарів, з умовами, на яких можна залучити інвестиції, з передачею технологій. Фінансова, валют-ва, кредитна політика держав виявляється в зависи-мости від дій і рішень, прийнятих далеко за їх межами, іншими урядами або міжнародними організаціями. Такий стан речей стало зримим проявом і наслідком процесу глобалізації.
Весь світ нині поступово перетворюється в єдиний кому-плекс, всі частини якого тісно пов'язані один з одним. Бла-цію прогресуючого розмивання меж між наці-онального економіками проблеми, які раніше вважалися
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ
В умовах зростання контактів між людьми, взаімовлія-ня і взаємозалежності країн і регіонів світу окремі події, протиріччя, конфлікти неминуче переростають локальні рамки і набувають справді общеміро-вої характер. Досить згадати, що локальний в сво-їй основі політичний конфлікт на Близькому Сході багато в чому спровокував феномен міжнародного тероризують-ма, а спалах пташиного грипу в Південно-Східній Азії впол-не може стати причиною пандемії загальнопланетарного мас-штабу.
Іншою причиною виникнення глобальних проблем яв-ляется активна господарська діяльність людей. Доста-точно пригадати, що техногенна чорнобильська катастро-фа ледь не призвела до того, що непридатною для життя виявилася б половина Європи. Рівень громадської орга-нізації, політичне мислення, духовно-моральні орієнтири нашого часу виявляються дуже далекі від деструктивних можливостей, від руйнівного потенци-ала, яким володіють окремі люди і людство в це-лом.
Результатом стало виникнення глобальних проблем, до яких, як правило, відносять подолання екологічної кризи та запобігання виснаженню природних ресурсів, стабілізацію демографічної ситуації на планеті, скор-щення розриву в рівні розвитку між провідними роз-тими країнами Заходу і найбіднішими країнами, що розвиваються.
Ви вже знаєте, що проблема забруднення навколишнього середовища і порушення людиною сформованих екосистем воз-никла далеко не сьогодні. Існує цілком наукова вер-сія, згідно з якою зникнення деяких великих жи-Вотня за часів палеоліту було пов'язано з діяльністю людини, з активністю первісних мисливців, винищивши-ших, наприклад, стада мамонтів на шляхах їх міграцій. На всьому протязі історії людина провокував екологічн-ські кризи, пов'язані з виснаженням і опустелюванням грунтів, вирубкою лісів, забрудненням і обмілінням річок і
озер. Однак найбільш гостро кризисность ситуації прояви-лась в останні десятиліття. І пов'язано це з поширеною-ням індустріального виробництва і міського способу життя. Останні 200 років, поки індустріалізація переможно простували по світу, положення природи ставало все більш загрозливим. Загроза навколишньому середовищу обумовлюючи-ється надзвичайним розширенням масштабів виробництва і технологічного втручання в природні процеси.
До появи індустрії вплив людини на приро-ду було обмеженим. Природа в набагато більшому ступені впливала на життя людини, ніж людина могла надати віз-дію на природу. Однак з розвитком індустріальної цивілізації виснаження грунтів, зміна клімату, стоншена-ня озонового шару стали платою за розвиток промислово-го виробництва. Логіка розвитку історично що склала-ся моделі ринку, що породила глобальну індустріальну економіку, виявилася несумісна з можливостями вос-становлення природного балансу на нашій планеті.
несприятливих районів не повинна вводити в оману-ня. Особливістю екологічних процесів є куму-лятівний ефект (ефект накопичення). Навіть регіональ-ні проблеми при їх накопиченні часто набувають глобального характеру. Масштаби економічної діяльно-сті і область деградуючою середовища проживання людини до-Стигла нині своїх граничних значень. В обмеженому, «замкнутому» планетарному просторі виник ефект на-дання екологічних проблем одних регіонів на інші. Наприклад, основним джерелом забруднення навколишнього середовища до останнього часу залишалися США і найбільш розвинені країни Заходу. Однак вплив цих забруднення-ний не було локальним. Воно вело до руйнування озонового шару, що оберігає нашу Землю від впливу грабіжник-ного ультрафіолетового випромінювання, до накопичення в атмо-сфері вуглекислого газу, що створює загрозу глобального по-тепленія клімату. Забруднення повітря на північному сході США приводило до випадання кислотних дощів на півдні Ка-Нади, а спалювання величезної кількості вугілля в Китаї при-водить, на думку багатьох вчених, до посилення парникового ефекту в усьому світі, і т. Д.
Існує кілька основних різновидів нанесе-ня непоправної шкоди навколишньому середовищу. Перш за все, це створення відходів, які неможливо ліквідний-ровать в короткий термін або піддати вторинній пере-лення. Крім того, велике значення має виснаження НЕ-відновних мінеральних та інших природних ресурсів в результаті господарської активності людини.
Коли говорять про відходи, то уявляють собі гори му-сміття, які щодня проводяться будь-яким індустріальних-ним товариством. Побутові відходи насправді є серйозною проблемою. Нездатність багатьох країн переробн-ють відходи стає справжнім лихом. Але головні забруднення, звичайно ж, несуть автомобілі і про-мислення підприємства. Подібного роду забруднення поро-дили серйозні проблеми глобального масштабу. Вуглекислий газ став головною причиною процесу глобального потепління, а фреон, на думку вчених, сприяє витончення і без того скорочується озонового шару навколо Землі.
Крім того, продовжується поширення современ-ної індустрії по всій земній кулі призвело до різкого збільшення попиту на невідновлювані природні ресурси - Енергон-сители і промислову сировину. Очевидно, що їх запаси ог-зпечних. Так, при сучасних темпах споживання (без подальшого зростання!) Всі відомі нині в світі запаси нафти можуть бути повністю витрачені до 2059 р Досить імовірно, що до цього часу вдасться виявити нові запаси нафти або винайти альтернативні джерела
енергії. Але абсолютно ясно при цьому, що настане мо-мент, коли деякі ключові ресурси Землі окончатель-но вичерпаються, якщо не обмежити вже сьогодні їх потреб-ня.
На цьому глобальні екологічні проблеми аж ніяк не вичерпуються. В останні десятиліття відбувається драма-тичні скорочення площі лісових масивів, цих ліг-ких планети, погіршення родючості грунтів, опустелювання значних територій, що призводить до зміни клі-мату, ставить під загрозу існування всього людства в цілому.
Так, глобальне потепління здатне спричинити за собою це-білу ланцюжок драматичних змін навколишнього середовища, яке може поставити питання про саме існування че-ловеческой цивілізації в її сформованих нині формах. Зупинимося лише на одному з можливих наслідків - небезпеки майже «всесвітнього потопу», який чекає планету в результаті глобального потепління. Справа в тому, що потепління неминуче призведе до танення полярних Ледньов-кових шапок і підйому рівня Світового океану. Багато міст, розташовані на узбережжях або в низинах, виявляться затоплені і непридатні для проживання. При цьому одночасно з-за збільшення середньорічних темпе-ратура і надзвичайною спеки великі масиви родючої землі на різних континентах не зможуть вже ефективно ис-користуватися для виробництва продовольства, а можливо, і швидко деградують, перетворившись в пустелі. В цьому випадку значної частини людства буде загрожувати не-минуемо загибель.
споживання палива сучасними автомобілями, як пра-вило, істотно нижче, ніж у їхніх попередників.
І подібні заходи приносять свої результати. Так, в США в зоні Великих озер до кінця 80-х рр. XX ст. знову появи-лась риба. У Німеччині знову зазеленіли мало не погублен-ні кислотними дощами лісу. Одним словом, від усіх нас потрібні чималі зусилля з охорони природи. Важливо не тільки бачити в природі комору ресурсів, але і сприйнятий-мати її як власну середовище проживання.
Ще однією глобальною проблемою сучасності являє-ся демографічна проблема. Два століття тому англійська-ський економіст Т. Мальтус виступив з теорією, згідно з якою чисельність населення земної кулі росте шви-реї, ніж можливості забезпечення його продовольством. От-сюди необхідність прийняття політичних рішень, на-спрямованих на обмеження темпів зростання народонаселення. Ідеї подібного роду, активно розвивалися последовате-лями Т. Мальтуса, придбали збірна назва «мальтузианство» і отримали досить широке розповсюдження-страненіе в середині XIX в. Потім на якийсь період стре-мітельное розвиток техніки і технології, в тому числі з-сування прийомів агротехніки (зелена революція), різко збільшило врожайність і забезпеченість людей продук-тами харчування, зняло гостроту питання, і мальтузианство ес-тественного шляхом зійшло з історичної сцени. Однак у зв'язку з різким зростанням чисельності населення Землі у дру-рій половині XX в. в країнах, що розвиваються знову воз-ніклі розмови про прийдешню катастрофу, пов'язаної з пере-населенням планети. Подібні побоювання дали життя нео Мальтузіанство і, крім того, перевели демографічні проблеми в фокус уваги світової громадськості.
Питання збільшення народонаселення планети і навколишнє віючою середовища очевидно пов'язані між собою. Зростання чисельно-сті населення впливає на навколишнє середовище принаймні двояким чином. Перш за все, збільшення чисельно-сті населення на нашій планеті неминуче тягне за собою споживання більшої кількості продуктів харчування, енер-гии і інших ресурсів. Крім цього, автоматично від-ходить зростання економічної активності, що позначається на забруднення навколишнього середовища (повітря, водних ресурсів і т. Д.). Для того щоб уявити собі масштаби викорис-тання людиною природних ресурсів, відзначимо, що середовищ-ний американець протягом життя споживає 4000 барелів нафти, 25 тонн рослинної їжі, 28 тонн продуктів жи-Вотня походження (що еквівалентно забою приблизно
В наші дні не меншу проблему, ніж швидке зростання на-селища країн, що розвиваються, представляє демографічес кий розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються. Для країн, що розвиваються, як і раніше характерні висо-кая народжуваність і багатодітні сім'ї. А в розвинених го-Сударства ці показники вкрай низькі. Досить ска-мовити, що існуючий в країнах багатого Півночі рівень народжуваності не забезпечує навіть простого воспроізводст-ва населення, не кажучи вже про збільшення його чисельні-ності.
Вкрай високий рівень народжуваності в країнах, що розвиваються веде до поглиблення проблем бідності населення, оскільки сім'ям необхідно утримувати велику кіль-сть малолітніх дітей. Одночасно ця обставина рез-ко загострює житлову проблему, ускладнює ситуацію в сфері освіти та охорони здоров'я у відповідних країнах. Чисельність населення Китаю і Індії, наприклад, в сукупності становить приблизно 37% від загальної чисельні-ності населення земної кулі. При збереженні нинішніх темпів зростання населення кожна з цих країн 2025 р бу-дет налічувати по 1,5 млрд чоловік населення, або в со-сукупності приблизно 35% усього населення земної кулі. І їх треба буде забезпечити продуктами харчування, житлом, одягом і, головне, роботою.
Очевидно, що це істотно позначиться на глобальних потреб у харчових продуктах, енергії, промисловій сировині і в кінцевому рахунку на стані ок-ружа середовища.
У всьому цьому клубку демографічних проблем є, по-даруй, єдина позитивна тенденція. Вченими ви-явлено досить стійке співвідношення між темпами урбанізації, рівнем ВНП на душу населення і зниження р-ем народжуваності. Зі збільшенням частки городян у численнос-ти населення тієї чи іншої країни проявляється тенденція до зниження рівня народжуваності. Те ж саме відбувається після досягнення країнами певних показників ВНП на душу населення. В результаті такі країни проходять через
так званий демографічний транзит 1 (від англ. demo-graphic transit). Країни Європи і США пройшли через демо-графічний транзит в період з другої половини XVIII по першу половину XX ст. Більшість же інших дер-жав поки знаходиться в фазі демографічного транзиту або навіть не підійшла до неї.
Відповідно до статистики і існуючими прогнив-зами розвитку одним із проявів демографічної про-блеми стає проблема перенаселення ряду країн світу. Частка населення індустріально розвинених країн в чисельно-
демографічний перехід від високої народжуваності і смертності до низьких рівнів народжуваності і смертності населення.