">
На думку фахівців, ступінь тяжкості мовних патологій в останні роки помітно зросла, так само як і загальна кількість дітей з тими чи іншими порушеннями мови. За статистикою, зараз від 50 до 70% дітей, оглянутих логопедами у віці від двох до семи років, мають різні мовні порушення.
З якої причини це відбувається? Наскільки велика ймовірність допомогти дитині, яка страждає мовною патологією? Хто повинен стати головним союзником фахівця в боротьбі з нею? - на ці та інші питання нам відповіла головний позаштатний логопед департаменту охорони здоров'я області Олена Єфремова.
Разом з Оленою Володимирівною ми побували в кабінеті логопеда консультативної поліклініки обласної дитячої лікарні та в педіатричному відділенні № 4. Саме тут проводяться діагностика, надання комплексної медичної, медико-педагогічної, медико-психологічної допомоги дітям з вадами мовлення, супутніми соматичними і неврологічними розладами.
- З дитиною треба розмовляти з моменту народження! - стверджує Олена Володимирівна. - Дуже важливо, щоб при цьому він бачив обличчя мами або іншої близької людини, який говорить з ним. Причому говорити треба не на тлі працюючого телевізора або гуркотливій музики, а в спокійній обстановці. Слухове сприйняття у дитини розвивається буквально з перших днів життя, і, щоб він навчився розуміти мову і сам почав говорити, потрібно, щоб він мав можливість чути мова близьких, розвивати свій слух.
Сьогодні практично кожна друга дитина потребує допомоги логопеда. При цьому порушення стали носити комплексний характер. Тобто мова йде не про те, що дитина не вимовляє ту чи іншу букву, а про більш серйозні речі - про порушення в сприйнятті мови, тобто неврологічних проблемах, порушеннях слуху.
- Олена Володимирівна, а що має насторожити батьків в плані розвитку мови у дитини?
- Якщо батьки бачать, що дитина не говорить або мова у нього невиразна, нечітка, не формуються фрази, їх це повинно насторожити і змусити звернутися до фахівця за місцем проживання. Якщо цей фахівець не зможе розібратися в ситуації, їх направлять до нас - в обласну консультативну поліклініку. Логопед спостерігає, як дитина вступає в контакт, наскільки розвинена його мова, чи є ознаки відхилень у розвитку слуху, інтелекту.
- Про який вік дитини йде мова? Адже нерідко батьки не хвилюються, вважаючи, що дитина ще занадто малий, щоб говорити.
- Якщо дитина до однорічного віку не промовляє жодного слова, якщо він почав лепетати, а потім раптом перестав - це вже привід для тривоги. Справа в тому, що лепет буває у всіх діток, це закладено генетично, але з часом він оформляється в слова, і якщо цього не відбувається, значить, у дитини не все гаразд.
До двох років дитина повинна мати певний запас слів, що відповідає цьому віком. Взагалі ж кожну дитину до трьох років повинен проконсультувати логопед. Саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для вирішення корекційних завдань.
- Найчастіше зростання статистики - наслідок підвищення рівня обстежень ...
- Обстеження логопедами дітей в дитячих садах практикується вже давно, але такого зростання складних порушень раніше не виявлялося.
- У чому, на ваш погляд, причина таких частих патологій мови?
Не варто скидати з рахунків і екологію, яка також робить негативний вплив, нехай і опосередковане.
- Якого роду допомогу надають у відділенні пацієнтам логопедичного профілю?
- У відділенні 15 ліжок логопедичного профілю, і, як ви розумієте, вони використовуються для корекції найбільш складних випадків мовних патологій, які не можна скорегувати в амбулаторних умовах. Зокрема, мова йде про діагностику і надання комплексної медичної, медико-педагогічної, медико-психологічної допомоги дітям з вадами мовлення та інших вищих психічних функцій, порушеннями комунікації і спілкування, супутніх соматичних і неврологічних розладах. Це затримка мовного розвитку, специфічні розлади розвитку навчальних навичок, заїкання та інші патології.
- А ви даєте завдання батькам?
- Обов'язково! Ми їх відразу перед-преждаем, що тепер їм доведеться важко, але буде цікаво. Ми розписуємо для них рекомендації, чим і як вони повинні займатися з дитиною, і батьки стають повноправними учасниками навчального процесу. - Вер-блюд, - старанно вимовляючи букву «р», повторює Даша. - А що ти знаєш про верблюда? - Я знаю, що верблюд живе в пустелі. - Його можна назвати домашнім тваринам? - Ну звичайно! Люди катаються на верблюді, тому його можна назвати домашнім тваринам ... Цей діалог ми чуємо в одному з кабінетів консультативної поліклініки обласної дитячої лікарні, де прийом пацієнтів веде логопед Ольга Шестерікова. Важко уявити, що ще недавно Даша взагалі не говорила і не чула. Після складної операції дівчинка знайшла слух і стала вчитися говорити. Сьогодні можна тільки захоплюватися її словниковим запасом, умінням будувати фрази і тією радістю, з якою вона відгукується на звернені до неї питання. - Дупло, курник, мурашник, барліг - яке слово тут зайве? - Зайве слово - курник, - впевнено каже Даша, - тому що дупло, мурашник і барліг роблять самі тварини, а курник будує людина.