Бог не карає і не заохочує. Бог є любов. І коли ви любите себе як частинку Бога ви - живете в мирі та гармонії.
Якщо ви хоча б зрідка лаєте себе або звинувачуєте за якісь дії, то ви вже не любите себе. Якщо ви вважаєте, що у вас є недоліки, то ви вже агресивно налаштовані проти себя.Необходімо зрозуміти просту істину: кожна людина - це частинка Бога, Всесвіту. Ви створені по «образом і подобою». Ви унікальні у Всесвіті, як найбільша ценность.І якщо ви агресивно налаштовані по відношенню до себе, то ви виступаєте проти Бога, проти Всесвіту. Уявіть собі, як красива маленька черепашка починає бунт проти ОКЕАНУ Любов до себе - це мистецтво. Потрібно приймати себе таким / такою, якою / якою ви є насправді - як унікальну частку Всесвіту.
У християнстві є заповідь: «Люби Бога понад батька і матері, понад сина і дочки. Возлюби Бога всім розумом, всією душею, всім серцем своїм ». Але як потрібно любити Бога? Куди направляти цю любов? На небеса? Але це буде любов до неба. Тоді, може бути, до ікони або розп'яття? Але це творіння рук людських.
Яким місцем ми найближче до Бога? Душею. Значить, любити Бога - це направляти любов собі, в свою душу. Любити Бога - це значить лю6іть се6я, як його частку. Звідси стає зрозумілою й інша заповідь: «Полюби ближнього свого, як себе самого». Якщо я люблю себе, як частку Божественного, то і до інших я буду ставитися так само.
Любов до Бога починається з любові до себе!