Наш милий, забавний мультгерой - чоловік в самому розквіті сил! Крокодилу Гені і його найкращому другові стукнуло 45
- Цензура вважала, що моя книга шкідлива. У ній бачили незрозумілу дітям гостроту, - розповідає Успенський. - Книжку врятував художник - ілюстрував її так, ніби все герої - ляльки.
І все ж після виходу книги мало хто міг уявити, що Чебурашку уготована всенародна слава. Навіть мультиплікатори спершу не побачили в звірку особливого шарму. Режисер-аніматор Роман Качанов згадував:
- Коли я в 1967 році прочитав повість «Крокодил Гена і його друзі», то ні Чебурашка, ні Гена не справили на мене враження. Але мені сподобалося місто, в якому жили разом люди і звірі. І ми з Успенським придумали сценарій.
- Першого Чебурашку намалювали і показали ми з Качановим в Ленінградському театрі ляльок, - розповів «КП» Успенський. - П'єса була поставлена приблизно за півроку до виходу мультфільму. І тільки потім Чебурашка, вже в обробці художника Леоніда Шварц - мана. перекочував в мультик «Крокодил Гена».
Перший Чебурашка художника Алфеевского забувся. Фото: Перший Чебурашка художника Алфеевского забувся.
- Чебурашка з'являвся дуже довго і складно, - розповідає Шварцман. - Підглянути нам цього персонажа було ніде, адже ніяких чебурашек не існує. А у Успенського його опис було скупим: «... незграбний плюшевий звір. Чебурашку зробили на іграшковій фабриці, але зробили так погано, що неможливо було сказати, хто ж він такий: заєць, собака, кішка або взагалі австралійський кенгуру? Очі у нього були великими і жовтими, як у пугача, голова кругла, заяча, а хвіст коротенький і пухнастий, такий, який зазвичай буває у маленьких ведмежат ». Великі вуха у Чебурашки з'явилися в наших з Романом Качановим фантазіях, росли від ескізу до ескізу: захотілося їх зробити дуже великими, як у Міккі-Мауса. Спочатку Чебурашка був у нас і з ніжками, і з хвостиком. Але ми потім відмовилися спочатку від ніжок (залишили одні ступні), а потім і хвостик прибрали. І наш мохнатенькій Чебурашка став схожий на зворушливого людського дитини. Очі у нього вимальовувалися не як у пугача, жовті, а з чорними зіницями, скоріше як у беззахисного малюка.
Я, звичайно, відразу полюбив свого Чебурашку. Мене зворушували внутрішнє благородство і непідробна людяність цього героя.
Художник Шварцман придумав новий спосіб герою, який став звичним для нас. Фото: Художник Шварцман придумав новий спосіб герою, який став звичним для нас.
Шапокляк змалював з тещі
- Коли я придумував образ старухи Шапокляк, на думку прийшов цілий ряд асоціацій, - згадує Шварцман. - Справа в тому, що слово «шапокляк» позначає складаний англійська циліндр XIX століття. Тому і стару я побачив такий: одягнена як дама минулого століття, і на голові щось на зразок полупрішлепнутого циліндра. Велика шпилька тримає волосся. І оскільки характер у неї пронози, хуліганки, я її такою і намалював, згадавши і свою тещу.
Образ крокодила Гени народився просто. Я уявив собі типового джентльмена, який носить капелюх. Про Гену в сценарії було сказано, що працював він в зоопарку ... крокодилом. Коли закінчувався робочий день, одягав піджак, капелюх, брав трубку і йшов додому. Ми навіть склали йому табельну дошку. І Гена обзавівся респектабельністю. А трубку підказав йому домалювати Василь Ліванов при озвучуванні мультфільму.
Були різні кандидати на озвучування Гени, але зупинилися на Василя Ліванова. його голос більш підходив для респектабельного лрокоділа.
- Ми працювали дуже дружно з Кларою Румянової, озвучив Чебурашку. Дуже багато імпровізували, - розповів «КП» Ліванов. - Нам подобалися персонажі, і ми робили це з задоволенням. Я намагався голосом підкреслити такі риси мого Гени, як інтелігентність, наївність. Смішно, що інтелігенти живуть більше в крокодилів, ніж в людях!
збільшив йому вуха. Фото. збільшив йому вуха.
і прибрав хвостик. Фото. і прибрав хвостик.
У мультфільмі «Чебурашка йде до школи» Чебурашка не зміг прочитати телеграму від Гени. Хоча в попередніх серіях без проблем прочитав лист Шапокляк «Я більше не буду ...» і двовірш на плакаті піонерів: «Все непотрібне на злам, зберемо металобрухт».
Звідки взялося ім'я героя
- Я прийшов в гості до друга, а його маленька дочка приміряла пухнасту шубу, яка тягнулася по підлозі, - розповідає Едуард Успенський. - Дівча постійно падала, затинаючись про шубу. І її батько після чергового падіння вигукнув: «Ой, знову чебурахнулась!» Це слово врізалося мені в пам'ять, я запитав його значення. Виявилося, що «чебурахнутись» - це значить впасти. Так і з'явилося ім'я мого героя.
Улюблений герой японських дітей
Чебурашку знають і люблять не тільки на просторах колишнього СРСР. В Японії нашого ушастика просто обожнюють! Художник Шварцман передав нам лист японського продюсера Хіроюкі Фудзівара:
Фільм про Чебурашку - дуже спокійний і добрий. Сам Чебурашка здався мені таким самотнім, сумним, в чем-то слабким, але дуже гарненьким. Мені захотілося його захистити, пошкодувати. Крім того, мені сподобалася історія, і чим більше я дивився фільм, тим сильніше був мій захват. Мені стало цікаво спробувати створити подібний фільм ».
- Японці надають мені сценарії, за якими збираються знімати, показують зразки, - каже Успенський. - І скоро ці мультфільми з'являться вУкаіни. Думаю, вони всім сподобаються. Вони зроблені не мною, але вони дуже українські. У японців абсолютно чебурашний менталітет! Вони цінують красу, вони ліричні, ніжні. Такі великі діти.
Але не тільки в Японії оцінили героїв Успенського. У 70-х хтось привіз до Швеції з відрядження в СРСР ляльки Чебурашки і Гени. Вони так сподобалися шведам, що були створені кілька радіо- і телепередач за участю цих персонажів, випущені платівки із записом цих програм, а герої з'явилися в журналах. Шведи звали їх Drutten och Gena. Ім'я Друтті. яке отримав Чебурашка, - вдала адаптація українського імені: це слово походить від шведського розмовного drutta (падати, спотикатися).