Кілька письменників і винахідників, які жили в минулому столітті, намагалися впровадити нові розділові знаки в тексти англійською (і не тільки) мовою. Всі такі спроби закінчилися провалом. Кореспондент BBC Culture розбирається в причинах невдач реформаторів пунктуації.
Їх створювали на друкарських машинках і копіювали за допомогою найпростіших друкованих пресів - мімеограф. У листах і історіях, які публікувались в кожному зіне, переважав науково-фантастичний жаргон.
"Джофан" був Зіновського варіантом імені "Джон Доу" (в англомовних країнах терміном "Джон Доу", John Doe, позначають людей, які побажали залишитися анонімними, або невпізнані трупи - прим. Перекладача).
Слово "фан" у множині перетворювалося не в "фани", а в "фен", для позначення гротескного прибульця використовували абревіатуру «BEM» - bug-eyed monster, тобто монстр з очима жука.
великі очікування
Однак письменники і читачі науково-фантастичного самвидаву пішли далі винаходи нових слів і стали придумувати нові розділові знаки.
На початку 1940-х років відноситься перша згадка про так званої "квазіцітате". На листі вона оформлялася за допомогою лапок ( ") з надрукованим поверх них дефісом (-).
Квазіцітата застосовувалася у випадках, коли вихідна цитата була занадто довгою або занадто складною для відтворення; це був знак перефразирования, який означав "щось в цьому роді". Незважаючи на те, що квазіцітата так і залишилися в межах замкнутого маленького світу фанзіни, це був перший новий розділовий знак, що з'явився в XX столітті.
Перший, але не останній. З тих пір ціла плеяда письменників, винахідників та інших мрійників створила свої власні знаки пунктуації, сподіваючись на те, що саме їхній варіант приживеться.
Правовласник ілюстрації Olivia HowittThinkstock Image caption Інтерробанг став комбінацією з двох знаків пунктуації - запитання й оклику
Новий символ -‽ - він запропонував назвати "інтерробангом", "вопроцательним знаком".
Щоб пояснити значення цього символу, Спектер наводив приклад Христофора Колумба - вид відкрилася його погляду Америки повинен був його одночасно і захопити, і спантеличити.
Вигукнув він "Земля!" або "Земля?", або ж в його інтонаціях прозвучало поєднання і того, і іншого? На думку Спектера, інтерробанг міг би ідеально виразити цю двозначність. Газета Wall Street Journal запропонувала ще більш сильний приклад. "Хто забув залити бензин в машіну‽"
Спектер пояснював, що він придумав назву нового символу, поєднавши латинське слово interrogatio ( "запитую") з англійським вигуком bang або "бах!", Яке друкарі в друкарнях використовували для позначення знаку оклику.
У 1966 році шрифтової дизайнер Річард Ісбелл додав вопроцательний знак до шрифтової гарнітури Americana.
Роком пізніше компанія Remington Rand, що випускає друкарські машинки, додала інтерробанг в набір знаків після того, як один з дизайнерів побачив в брошурі символ, запропонований Ісбелл.
Трах, бах і немає його
У ті дні текст в книгах, журналах і газетах набирався за допомогою механічних пристроїв, які підтримували обмежений набір символів.
Вопроцательний знак так і не зумів знайти своє місце серед більш звичних ком, тире і точок.
Пишуча братія могла використовувати інтерробангі, але символ не можна було надрукувати. Так що дні знака-гібрида виявилися полічені.
Правовласник ілюстрації Olivia HowittThinkstock Image caption Символ схвалення Ерве Базена був два знаки оклику з однією спільною точкою
Однак в 1966 році у нього вийшла більш життєрадісна по тону книга есе "Лівер птиці" (Plumons l'Oiseau). У ній він досліджував проблеми використання та реформування французької мови з точки зору вигаданого професора Алексіса Патагоса.
Так само, як творці квазіцітати і інтерробанга, Базен спирався на вже існуючі символи.
Символ вираження любові, наприклад, представляв собою два питальних знаками, що утворюють серце.
Правовласник ілюстрації Olivia HowittThinkstock Image caption Французький письменник Ерве Базен запропонував шість нових символів, включаючи знак любові
Знак схвалення позначався двома знаками оклику з однією точкою (як руки, підняті вгору).
Знак впевненості виглядав як перекреслений знак оклику і нагадував хрест.
Однак затія Базена була приречена з самого початку.
Незважаючи на те, що запропоновані ним символи нагадували вже існуючі знаки пунктуації, надрукувати їх на машинці було неможливо.
Так що знаки вираження любові, іронії та інших емоцій досі залишаються нічим іншим, як просто цікавими дивинами.
Правовласник ілюстрації Olivia HowittThinkstock Image caption Подібно квазіцітате і інтерробангу, знаки Базена імітували існуючі - це знак схвалення
Може бути, це врахували інші бажаючі створити свої символи, оскільки пошук нових розділових знаків припинився майже на 30 років.
Хіба не смішно?
Того року троє винахідників зареєстрували в канадському бюро інтелектуальної власності патент на два нових символу - запитливо кому і восклицательную кому.
Леонард Сторч і його колеги в заявці на патент коротко і чітко пояснювали, що вони замінили точки в оклику і питальних знаках на коми, щоб у людей з'явилася можливість висловлювати в придаткових пропозиціях вигук або питання.
Або і те, і інше - за допомогою "вопроцательной коми".
За словами Сторча, ця ідея прийшла до нього уві сні, і він визнав, що такий сон варто запатентувати.
Через три роки впевненості у Сторча явно поменшало. Термін патенту закінчився.
Проте, запитання й оклику коми стали першими знаками пунктуації, які були придумані вже в епоху персональних комп'ютерів.
Вперше будь-який більш-менш цілеспрямований винахідник міг одночасно придумати дизайн нового символу і створити шрифт, щоб відображати його на екрані або на друку.
Поява інтернету і зовсім означало, що винахідники могли популяризувати свої символи ще легше, ніж будь-коли.
Через три роки журналіст і колишній спічрайтер Джош Грінман з видання Slate запропонував використовувати для цих цілей перевернутий знак оклику (¡).
Але всі вони тьмяніють у порівнянні з так званим "саркмарком" (SarcMark ™) - цей символ, що позначає сарказм, настільки серйозний, то його навіть супроводжує позначка про зареєстровану торгову марку.
Правовласник ілюстрації Olivia HowittThinkstock Image caption Прикмети століття інтернету - знаки іронії: тильда, перевернутий знак, ironieteken, саркмарк
Однак, на відміну від Спектера, вони зареєстрували свій символ як товарний знак і почали стягувати плату за використання "саркмарка" в шрифтах.
"Я не рятую світ, але в цьому знаку є сенс", - сказав він.
На жаль для батька і сина, світ в цілому, схоже, не поділяв їхню думку.
Саркмарку було уготовано таке ж поступове згасання, як і всім його попередникам. Навіть інтерробанг, який залишається фаворитом серед любителів пунктуації та включений в Unicode (стандарт кодування комп'ютерних символів), рідко використовують у пресі та в інтернеті.
Як би складно не було правильно розставляти звичайні знаки пунктуації, придумати нові символи і домогтися того, щоб вони прижилися, виявляється ще складніше.