Цікаве питання. У свій час мені теж не давали спокою ці слова з притчі сказаної Ісусом. Як же так? Яке вушко вушко (нехай навіть найбільшої голки) і який верблюд? Я не пролезу, як би не старався, що вже говорити про верблюда з його горбами. Що ж виходить, що не потрапити в багатому в Царство Боже? Навряд чи, адже Ісус сказав: «Трудно багатому ввійти в Царство Небесне". А значить можливо. До того ж сказано, що "Легше верблюдові ПРОЙТИ (!)". Чи не пролізти, а саме пройти. Виходить мова не про вушку голки, а про щось подібному. Але, що ж означає ця притча? Ця думка не давала мені спокою до тих пір поки не дізнався, що в Єрусалимі існували реальні ворота, які називалися "Вушко голки". Перечитав в черговий раз вірш з Біблії (Мф. 19: 23-24).
Уважно. І звернув увагу, що написано "вушко голки". Чи не вушко)) А раз так то, мова цілком може йти про цих воротах. Порився в інтернеті і дізнався історію цих воріт. За великим рахунком їх і воротами назвати важко. Невеликі отвори, через які міг протіскнуться тільки одна людина. Мабуть і за формою вони нагадували вушко в голці, вузькі в нижній частині і дещо ширше в верхній частині. Призначалися вони для запізнілих городян або подорожніх. Послемзахода сонця основні ворота укріплених міст закривалися, щоб вберегти мешканців від непрошених гостей. Тим же хто запізнився нічого не залишалося, як протискуватися крізь "вушко голки" в стіні. І так як прохід дуже вузький і пробратися крізь нього міг тільки одна людина і то з трудом то це дозволяло убезпечити місто від раптових нападів недображелателей в нічний час доби, коли варта біля воріт нечисленна. Як виявляється, через ці отвори з працею могли протискуватися деякі верблюди, нібито спеціально навчені.
Ось і виходить, що не всякий багач може "протиснутися" в Царство Небесне, але тільки обраний, наступний вченню нашого Господа Ісуса Христа. Чи багато багатіїв живуть за цим вченням? Чи багато хто готові залишити все і йти за Господом? А скільки готові продати імущест і роздати бідним? Не багато. Якщо і є такі люди то, їх так мало, що і виходить "Легше верблюдові пройти крізь вушко голки".
А у бідного немає такої опори. Тому, йому простіше спертися на Бога і довіряти Йому.
Бідному нічого втрачати. Він не звик до стабільного благополуччя, тому і втратити його не боїться. Йому легше довіритися Богові. Багатий - любить своє багатство, а від коханого відмовитися не просто.
Не так то просто відмовитися від того, що дорого.